«Надання  ліцензій  на  цифрове  мовлення  компаніям,  які  контролюються  провідними членами  нинішньої  адміністрації  або  пов’язаними  з  ними  особами,  викликає занепокоєння  щодо  майбутнього  свободи  засобів  масової  інформації  та  плюралізму засобів  мовлення.  Журналісти  електронних  засобів  масової  інформації  та  преси повідомляють  про  випадки  цензури  та  утисків  з  боку  правоохоронних  органів», – йдеться у документі. 

Також у звіті привертається увага до порушень прав журналістів та наголошується на необхідності завершення розслідування у справі зниклого Василя Климентєва. Зокрема у документі сказано наступне: «При Адміністрації  Президента  була  створена  міжвідомча  робоча  група  для  розгляду повідомлень  про  порушення  прав  журналістів.  Журналісти  привітали  цю  ініціативу, однак  їх  турбує  відсутність  наслідків  засідань  робочої  групи.  Розслідування  зникнення редактора Василя Климентьєва не продемонструвало видимого прогресу, незважаючи на запевнення  Генеральної  прокуратури  у  листопаді 2011  року  про  те,  що  справа розглядається».

У звіті ЄС критикує Україну за те , що «не  було  вжито  ефективних  заходів  для  створення  служби громадського мовлення  відповідно  до міжнародних  стандартів». «У  червні 2011  року Кабінет Міністрів України  завершив  роботу  над  законопроектом  про  громадське  мовлення,  який  було передано  до  Ради  Європи  для  оцінки.  Законопроект  став  об’єктом  критики  з  боку незалежних медіаекспертів», – наголошується у документі.

Робоча група, яка готувала документ, звертає у ньому увагу також і на те, що в Україні «залишається невирішеним питання недостатньої прозорості щодо власників ЗМІ».

Натомість відзначається прогрес у сфері захисту даних. «Було  зроблено  важливі  кроки  у  напрямку  створення  належних  правових  рамок  для захисту даних, – йдеться у звіті. – Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про  захист осіб стосовно автоматичної  обробки  персональних  даних 1981  року  та  Протокол 2011  року  до  неї. Перший закон України із захисту даних набув чинності у січні разом з Конвенцією Ради Європи.  Було  запроваджено  санкції  за  порушення  законодавства  із  захисту  даних,  які набули  чинності  у  січні 2012  року.  У  липні 2011  року  в  Україні  почав  працювати створений у квітні 2011 року орган із захисту даних. Розпочалася робота з оцінки нового законодавства  України  з  огляду  на  заплановане  укладення  договорів  про  співпрацю  з ЄВРОПОЛом і ЄВРОЮСТом».

Також у звіті йдеться і про прогрес у сфері  інформаційного суспільства. Його було досягнуто завдяки тому, вважають автори документу, що «Верховна Рада України прийняла кілька важливих законів, зокрема таких, що спрощують процедури доступу до ринку для деяких електронних комунікаційних послуг і посилення незалежності регулятора. У липні 2011 року було  схвалено  закон,  який  спрощує доступ операторів  до  телекомунікаційного  ринку.  Відповідно  юридичні  особи,  які  прагнуть надавати послуги у сфері телекомунікацій, мають подати заявку до Національної комісії з регулювання  зв’язку (НКРЗ)  та  зареєструватися  як  оператори  та  постачальники телекомунікаційних послуг. Іншим законом було посилено незалежність НКРЗ (яку буде перейменовано  у  Національну  комісію  з  регулювання  зв’язку  та  інформатизації)  з наданням  їй додаткового мандату  з  регулювання  інформатизації. Поки що не  відбулося схвалення нового статуту та штатного розкладу Комісії. Було підготовлено твіннінговий проект для НКРЗ». 

У звіті міститься низка рекомендацій Україні на 2012 рік. Серед іншого – «привести  законодавство  щодо  свободи  зборів  та  свободи  засобів  масової інформації у відповідність до європейських стандартів», а також «здійснювати  ефективне  впровадження  пріоритетів  Порядку  денного  асоціації  у відношенні поваги до верховенства права та демократичних цінностей».  

Загалом критика України у цьому документі стосується впровадження структурних реформ  і  реалізації пріоритетів Порядку  денного  асоціації  (цей процес, зазначається «залишився  нижче  очікувань»),  погіршення бізнес-клімату, а також міститься критика стану демократії. «У  сфері  демократії  та  прав  людини  відбулося  подальше  погіршення», – йдеться у звіті. У цьому контексті згадуються справи опозиційних діячів, зокрема   колишнього  прем’єр-міністра  України  Юлії Тимошенко, а також йде мова про «вибіркове правосуддя». «Дії  України,  зокрема  у  відношенні  поваги  до  спільних  цінностей  і верховенства  права,  матимуть  вирішальну  важливість  для  швидкості  її  політичної асоціації  та  економічної  інтеграції  з ЄС,  серед  іншого  також  і  у  відношенні  укладення Угоди  про  асоціацію  та  її  подальшого  впровадження», – наголошується у документі. 

Щорічний звіт ЄС – це документ, у якому міститься звіт щодо прогресу, досягнутого у  впровадженні Порядку денного  Асоціації  ЄС-Україна  у  період  з 1  січня  по 31  грудня 2011  року.  Події,  які відбулися поза цими часовими раками, також бралися до уваги у тих випадках, коли це було доречно. Цей  звіт не передбачає надання  загального огляду політично-економічної ситуації  в  Україні.  Для  інформації  щодо  регіональних  і  багатосторонніх  галузевих процесів дивіться Звіт щодо впровадження Східного партнерства.