Cвоїм досвідом він поділився з журналом Interview.

Чандлер Берр рекомендує усім початківцям у цій вузькоспеціалізованій галузі критики почитати низку книг: «Обов’язково – парфюмерний гід Луки Туріна і Тані Санчез, який так і називається “Perfumes: The A-Z Guide”, це основа основ. Характеристика деяких ароматів у виконанні цієї пари може видатися несправедливою а навіть жорсткою, проте це непогано – критики розкривають знайомі духи з нової сторони. Вічна парфумерна класика – «Щоденник парфумера» (The Diary of a Nose) Жан-Клода Еллена, він пише дивовижно. З новинок мені подобається робота паризької блогерки Деніз Больє «The Perfume Lover». Це швидше белетристика, але запахи описані  чудово».

Берр також рекомендує і свої книги  - «The Perfect Scent»  та  «The Emperor of Scent». Правда, читати їх доведеться англійською, зазначає автор, оскільки «книги про аромати не охоче видають в Росії».

«Мій агент вів переговори з декількома видавництвами, але в результаті жодне не зацікавилося – неприбутково, кажуть, попиту нема» - розповів американський критик.

Чандлер Берр переконаний, що парфумерний блогер не обов’язково повинен мати спеціальну освіту. Натомість він повинен бути повністю занурений в індустрію. «Доведеться познайомитися не тільки з духами, але і з їх творцями, проникнути “на кухню”» - говорить Берр і рекомендує для цього ходити на парфумерні виставки.

Найважче, на його думку, знайти та освоїти мову для опису ароматів. Оскільки спеціальної термінології для опису запахів не існує, доводиться користуватися термінами з інших областей мистецтва, каже критик.

«Тому раджу купити найбільшу енциклопедію з історії мистецтва, яку тільки знайдете, і вивчити напам’ять. Арт-течії,  їх філософія та естетика напряму пов'язані з парфумерією. І кожен аромат так чи інакше вписується у рамки одного зі стилів» - ділиться професійними секретами Барр.