Nieman Journalism Lab (проект Фонду Неймана Гарвардського університету) напередодні 2013 року провів масштабне опитування фахівців у медіасфері. «Ми попросили найрозумніших людей, яких знаємо, спрогнозувати – що принесе 2013 рік для журналістики. Ось що вони нам сказали», – йдеться на сайті. Серед опитаних – журналісти та редактори американських і міжнародних ЗМІ, в тому числі ресурсів на медіатематику; професори та дослідники журналістики провідних університетів.

Пропонуємо деякі з цих прогнозів.

Келлі Швейтцер (Callie Schweitzer), директор із маркетингу та спецпроектів у Vox Media.

Люди хочуть пишатися інформацією, якою вони діляться

У 2013 році буде винагороджено якість. Акценти будуть нові – на журналістиці розлогих форм, на цифровому розповіданні історій, це вже бачимо в таких компаніях, як Vox Media та ProPublica. Справді змістовні повідомлення швидко поширюватимуться, адже «споживачі хочуть пишатися тим, чим вони діляться».

Переліки й короткі повідомлення, звісно, теж будуть у 2013 році, так само як 30-хвилнні сіткоми й комедії завжди будуть на телебаченні. Вони забезпечують хороший настрій. Але завжди буде потреба в контенті вищої якості, який змушує вас думати, реагувати, мислити на глибокому рівні. Весело дивитися такі серіали, як «Помста» (Revenge) чи «Вегас» (Vegas), але вони не становлять конкуренції серіалам іншого типу – «Безумці» (Mad Men) чи «Чужий серед своїх» (Homeland). Друга категорія телесеріалів ініціює справжню розмову, дискусію й самоаналіз, і, зрештою, ми більше любимо говорити про такі речі. У світі 2013 року буде місце і для «Помсти», і для «Безумців», вони обидва мають значення – але лише один залишиться з нами по-справжньому.

Справа не в тому, на кого ти працюєш, а в тому, хто ти є і що ти зробив.

Twitter-персоналії сьогодні приходять на зміну дикторам ранкових новин. Минули часи, коли ми прокидаємось і слухаємо новини від ведучих The Today Show. Тепер новини починаються вже до того, як ви вмикаєте телевізор, а спосіб доставки повідомлень – смартфон – це перша річ, яку ви перевіряєте зранку. Телевізійних авторитетів тепер замінили стрічки новин Twitter, які ви самі обрали; ви самі обираєте, чиїм новинам довіряти. Найкраще, що це 24-година програма. Візьміть, приміром, Ендрю Салівана (Andrew Sullivan), який вибудував на своєму імені медіаімперію. В нього є читачі, які мандрують із ним від Twitter до The Daily Beast, до телевізійних хітів і так далі.

Найбільша зміна – це акцент на персоналіях, журналістам зараз не потрібні ЗМІ чи організація з іменем за плечима, щоб заслужити довіру аудиторії. Справа не в тому, на кого ти працюєш – а в тому, хто ти є і що ти зробив. Соціальні мережі дали нам лінзу, крізь яку можна дивитися на життя людей, від яких ми отримуємо новини. Емоційний зв’язок із людьми завжди буде міцніший, ніж зв’язок із будь-якою організацією чи брендом.

Марк Кетчес (Mark Katches), редакційний директор Центру розслідувальної журналістики (Center for Investigative Reporting), що включає California Watch і The Bay Citizen

Забудьте про «другий екран»: 2013 рік – рік зростання «третього екрана».

Газети почнуть скорочувати редакційні колективи. Вони зрозуміють, що лише відвертають від себе великий відсоток аудиторії, кажучи їм, що слід думати. Усвідомлять, що замість цього можуть бути лідерами в своїх спільнотах, якщо залучатимуть аудиторію, модеруватимуть форуми, організовуватимуть події та дискусії за круглим столом.

Традиційні ЗМІ намагатимуться налагодити співпрацю з некомерційними організаціями – вони розширюватимуть відносини з неприбутковими громадськими організаціями, сподіваючись, що ті допоможуть їм здійснювати певні процеси в журналістській роботі.

Деякі кмітливі медіакомпанії зрозуміють, що планшети можуть виконувати функції ресивера цифрового телебачення. Завантаживши туди новинні додатки і забезпечивши якісний контент, їх можна давати в оренду на місяць, якщо передплатники не хочуть витрачати сотні доларів для купівлі такого планшета.

Забудьте про другий екран (комп’ютер). 2013 рік стане роком зростання «третього екрану» (мобільні пристрої).

Лаура Аміко (Laura Amico), засновник і редактор Homicide Watch D.C. та виконавчий директор Glass Eye Media

У 2013 році мейнстрімом стане журналістика рішень

Нещодавно трагедія в початковій школі Сенді Хук була в кожному випуску новин. Обличчя загиблих, їхні історії були скрізь. І також весь час поставали питання: що далі? як ми зцілимось? як запобігти повторенню чогось подібного? і що ми можемо зробити?

Глибина нашого суму рівноцінна потребі запобігти таким трагедіям. Розмови, які дії потрібні, точаться в суспільстві – контроль за носінням зброї, доступне лікування психічних захворювань, посилення охорони шкіл... Позитивний знак, що медіа не залишились осторонь цих розмов. Вже менш ніж за тиждень ми побачили презентацію досліджень громадської думки у The Washington Post, аналіз від The Huffington Post, карту й таймлайн масових убивств у Mother Jones, інфографіку про контроль за зброєю: зріз по штатах від The Globe and Mail, факти про масові стрілянини від The Washington Post’sWonkBlog та глибоке висвітлення трагедії у Christian Science Monitor, включаючи намагання допомогти та знайти відповіді.

Це приклади зародження нового мейнстріму – журналістики рішень. Це журналістика, яка намагається побудувати контекст і об’єднати спільноту навколо важливої політичної чи емоційно насиченої події. Це журналістика, яка залучає до змістовного діалогу.

Мій прогноз на 2013-й: досвід, якого ми набули, висвітлюючи трагедію Сенді Хук, допоможе нам покращити підхід до інших соціальних проблем у 2013 році – імміграція, охорона здоров’я і контроль носіння зброї.

Журналістика рішень – це повідомлення та розповідь про шляхи вирішення проблем суспільства, пропонування ідей для змін. Вона будує спільноту, об’єднує людей, дає інструменти для організації діалогу, створює відкритий простір для розмови.

На яких критеріях має базуватися журналістика рішень?

Повідомлення. Розмови мають значення тоді, коли учасники добре проінформовані. Це означає, що в моделі журналістики рішень потрібні зусилля, аби запровадити зрозуміле, чесне та неупереджене повідомлення новин.

Безпека й повага. Аудиторія бере участь у розмовах, якщо почувається в безпеці. Якщо предмет розмови – політика чи емоційна тема, тим важливіше сприяти відчуттю безпеки. На сайтах Homicide Watch це означає впровадження правил коментування (жодних погроз та нецензурної, брудної лексики) і премодерація. Аудиторія має відчувати, що її участь у розмові не лише вітають, але й цінують і поважають. Потрібно розуміти, що рішення можуть приходити з різних місць та досвідів, і всі голоси має бути почуто.

Зобов’язання. Журналістика рішень – це відступ від традиційного порядку денного. Аудиторія має розуміти, яка позиція медіа у вирішенні проблеми та чого воно прагне досягти.

Дотримання цих принципів зможе перетворити журналістику рішень на мейнстрімову і трансформувати способи висвітлення серйозних проблем у наступному році. Контекстуальний підхід, із акцентом на об’єднанні людей, має потенціал підвищити рівень дискусії та сформувати консенсус навколо проблем.

Дженіфер Макмілан (Jennifer MacMillan), редактор спільнот (communities editor) у The Globe and Mail

2013-й – рік інтерактивного відео

2012-й був роком спілкування в реальному часі за допомогою відео – ми транслювали в Google наші зустрічі (через Google Hangouts), також запустився HuffPost Live. Обидва ресурси виконали блискучу роботу, демонструючи потенціал інтерактивного відео. Але розуміння цього потенціалу в різних ЗМІ дуже різниться і використання відео потребує вдосконалення.

Мій прогноз, що в 2013 році інтерактивне відео в медіа буде правилом хорошого тону. Якщо наприкінці 2013-го веб-сайт не запропонує користувачам дивитися відеодебати та взаємодіяти в реальному часі – він програє. Користувачі не хочуть читати дискусію чи власноруч набирати коментар, якщо вони просто можуть дивитися у веб-камеру чи айфон. Їм потрібен справжній діалог та зоровий контакт один з одним та з журналістами.

Відеорозмови й дебати набувають ваги, вони стають розумнішими, більш інформативними й вибірковими. На відміну від 24-годинного мовлення телеканалів, у розпорядженні новинних сайтів просто розкіш – обирати моменти трансляції (наприклад, як New York Times висвітлювали ніч виборів). За минулий рік у The Globe and Mail у рубриці «Питання та відповіді» брали участь різні експерти: від провідних політиків до експертів із генетики. Так, є багато проблем із технологіями, але це неймовірно, як далеко все зайшло за короткий час. Мине ще небагато часу, і кожен закордонний кореспондент зможе повідомляти новини у відео та при цьому наживо спілкуватися з читачами.

Медіа завжди докладали зусиль, щоб запропонувати читачам способи, як стати більш ніж аудиторією – стати частиною живих дебатів, доносити інформацію та поширювати її. 2013-й стане переломним роком і читачі справді стануть кимось важливішим.

Хейді Мур (Heidi Moore), економічний редактор The Guardian

Ньюзрум нагадуватиме воєнну кімнату чи наукову лабораторію

Ньюзруми пройшли довгий шлях: спочатку це були дерев’яні столи з друкарськими машинками, спиртним у ящиках столу і журналістами та редакторами, які бігали навкруги і вирішували, що ж простий народ має читати. В 2013 році стане абсолютно зрозуміло, що ньюзрум не може бути місцем, де встановлюється новинна картина дня, як це було століття тому: події щодня відстежувалися, ділилися на чіткі абзаци, час від часу супроводжувалися графікою чи пізніше звуком.

У 2013 році буде розвиватися модель нової журналістики. Це вже не стара журналістика, яка базується на прибутку від продажу та плануванні газети. Мобільність убила цю модель.

Ньюзруми вже не так зосереджені на щоденних новинах – бо порядок денний уже неможливо формувати, новинний цикл став 24-годинним, щохвилинним. Тепер ньюзрум нагадує воєнну кімнату чи наукову лабораторію, де команда дослідників думає, як знайти контекст, презентувати, проілюструвати та поширити ключову інформацію, незалежно від того, коли сталася подія, сьогодні чи ні.

Така модель більше схожа на науку чи навчання. Журналістам будуть платити не за сенсації, а за контекст інформації, за її організацію у вигляд, що найліпше підходить читачу, за презентацію на різних медіаплатформах. Домашня сторінка новинного сайту має бути більше схожою на періодичну систему хімічних елементів, зі скриньками корисної інформації, яка згрупована за видом, а не за датою публікації. Це згодом замінить вертикальний та громіздкий формат «новина за новиною» багатьох сучасних сайтів, які керуються здебільшого принципом «які зараз новини?». Замість думати про «новини», журналісти будуть замислюватися над акцентами і кожен ЗМІ вирішить для себе, як визначити цей наголос. Рекламодавці в свою чергу матимуть краще уявлення щодо цільової аудиторії.

Відносна меншість команди ньюзруму буде «журналістами» в сьогоднішньому розумінні – з досвідом у збиранні новин та їх повідомленні. Замість цього основні ролі відіграватимуть інтерактивні відділи, фахівці соціальних медіа, програмісти, відео- та аудіоексперти й інші технічні працівники.

Журналіст буде, якщо вдатися до евфемізму, «інформаційним працівником» чи «ідейним працівником». Кожен у ньюзрумі має навчитися, як відповідально працювати з контентом: від програмістів до інженерів, від копірайтерів до дизайнерів. Нині спостерігаємо активний розвиток мультимедійних ньюзрумів: журналісти «розкопують» інформацію і застосовують «шаблон», який найкраще підходить цій інформації: інтерактив, відео, аудіо тощо.

Емі Шмітц Вейс (Amy Schmitz Weiss), асистент професора у Школі журналістики та медіадосліджень у національному університеті Сан-Дієго

Смартфони, місце перебування, дані.

Мобільні пристрої стають всюдисущими. Про це красномовно каже статистика:

• У світі в третьому кварталі 2012 року було продано 428 мільйонів мобільних телефонів. Gartner прогнозує, що у 2013 році мобільні телефони наздоженуть комп’ютери в плані доступу до інтернету.
• Близько 85% дорослих американців мають мобільні телефони. 44% дорослих американців мають смартфони. 62% користувачів смартфонів читають із них новини.
• 40% тих, хто читає новини з мобільних, тепер читає їх частіше, ніж раніше – це активні споживачі новин.

У 2013 році ми побачимо:

Більше додатків до мобільних телефонів. Ми поки що навіть не досягли вершини цього айсберга – наступного руку винайдуть ще більше додатків для отримання новин і медіа шукатимуть нових шляхів залучення користувачів до читання новин.

Більше мобільних додатків для журналіста. Цього року ми вже побачили нові інструменти, що допомагають журналісту повідомляти новини за допомогою мобільного, і ця тенденція посилиться у 2013-му. Різниця буде в тому, що додатки підуть далі одного завдання (наприклад, зробити фотографію, відредагувати відео чи звук), стануть більш функціональними і дозволять репортерам виконувати одразу декілька завдань.

Місце перебування

Відповідно до досліджень Pew Internet & American Life Project, 74% власників смартфонів отримують інформацію, базовану на місці їхнього перебування. Сервіси на кшталт Foursquare і Google Maps лише починають розкривати цей потенціал – власники смартфонів бачать, як місце перебування може змінювати щоденну інформацію.

У 2013-му буде більше мобільних додатків, що залучають географічне розташування. Вони дадуть можливість користувачу включати місце свого перебування при пошуку інформації – будь це індекс, адреса чи якийсь наземний орієнтир.

Дані

Дані були зіркою 2012 року і продовжать нею бути у 2013-му. Різниця полягатиме у розвитку способів відображення цих даних. Ми вже бачили, наскільки потужний вплив мають дані, якщо їх подано як частину журналістського матеріалу чи використано у висвітленні новин: чи то карта злочинності, чи результати президентських виборів. У 2013 році на ринку з’явиться більше компаній, що випускатимуть програми для візуалізації даних. Здебільшого ці сервіси будуть розраховані на замовників зі ЗМІ, але і з інших галузей медіаіндустрії – розваг, піару, реклами тощо.

Джерело: Nieman Journalism Lab

Підготувала Марина Дорош