Вступ до демократії по-українськи

Вступ до демократії по-українськи

00:00,
5 Листопада 2012
1805

Вступ до демократії по-українськи

00:00,
5 Листопада 2012
1805
Вступ до демократії по-українськи
Вступ до демократії по-українськи
Критична оцінка українських парламентських виборів у статті журналіста Time Саймона Шустера.

Віце-прем'єр-міністр України Борис Колесніков провів 26 жовтня, останній день передвиборчої кампанії, лікуючись від легкого похмілля у своєму офісі пачкою Мальборо та бездонною чашкою еспрессо. За день до цього він відсвяткував своє 50-річчя у рідному донецькому регіоні  вугільному серці правлячої Партії регіонів.  Наступного дня, коли  він повернувся до столичного Києва, йому не вистачило енергії, щоб взяти участь у кампанії.

На прес-конференції, яку він мав дати у готелі InterContinental, де Партія регіонів створила свій передвиборчий штаб,  змушені  були обійтися без нього. Як пояснили його помічники, це сталося через вуличні затори. Колеснікову не хотілося пробиратися крізь них на зустріч  з пресою. Крім того, його партія знала, що ці вибори «на   замку».

Їхній  результат був значною мірою  визначений торік, коли лідера опозиції Юлію Тимошенко  засудили до 7-річного тюремного ув'язнення. Процес над нею за зловживання службовим становищем осудили на Заході як політичне шахрайство. Та яким би болісним не був для президента Віктора Януковича несподіваний удар, його політичні дивіденди у своїй країні вартували того.  «Для нього це було питання виживання. - каже київський політичний аналітик Вадим Карасьов.   Звісно, він втратив обличчя в Європі, та якби Юлія була вільною, вона вже давно організувала б проти нього повстання».

Та його суперниця перебуває далеко в тюрмі. Тож Партія регіонів Януковича зіткнулася з конкуренцією з боку примхливої групи партій-новачків, одну з яких очолює чемпіон з боксу, а в другій зіркою є   відомий футболіст.  Жодна з них не могла кинути серйозного виклику.

Коли у понеділок були підраховані голоси, виявилося, що Партія регіонів зберегла більшість у парламенті. Рештки  партії Тимошенко під орудою Арсенія Яценюка, який боровся за те, щоб зрівнятися з нею у харизмі, посіла з великим відривом друге місце. «Ця опозиція не становить для нас загрози сказала провідний технолог Партії регіонів Ганна Герман, яка відповідала замість Колеснікова після того, як той  не з'явився в готелі InterContinental. Потім вона вскочила у чорний Mercedes, що доправив її до Колеснікова на день народження,  запросивши мене поїхати разом з нею.  З трафіком,  як виявилося, було не так вже й погано. Щоб потрапити до його кабінету,  нам знадобилося усього п'ять хвилин.

Він сидів без піджака. Манжети сорочки   звисали від важких золотих  запонок.   Запросив нас на розмову у свою кімнату, розміщену у задній частині офісу. Його запальничка та портсигари, також золоті, лежали перед ним на столі. А поруч - кнопка, на яку він натискав,  щоб викликати дворецького. Той   виринав з бокових дверей, одягнений у смокінг. «У тебе ще є новий шоколад?»   запитав Колесніков. Дворецький вклонився. «Добре, тягни-но його сюди».

У 1990-х роках  Колесніков заробив свій перший мільйон на шоколаді. Завдяки  кондитерському бізнесу потрапив до числа молодих підприємців, які з'явилися у Донецьку після розпаду Радянського Союзу. Торік, коли Forbes оцінив його статки у $230 млн., він став одним з небагатьох високопоставлених політичних діячів, які будь-коли звинувачували часопис у тому, що він їх занизив. «Я витратив $200 млн. лише на племінну худобу», - заявляв він.

Розквіт для нього і для  донецького клану розпочався відтоді, як інший уродженець цього регіону  Янукович став 2010 року президентом. Він почав відряджати  своїх   союзників з дому на керівні посади по всій країні.

Коли цього літа я був у Криму, там чимало говорили про про «вторгнення Донбасу». Був навіть поширений жарт про безхатченка, який спав на вулицях Донецька. До нього підбігла група поліцейських, зв'язала й кинула у  фургон. «Куди ви мене везете?» -  кричить чоловік.  «У Крим,  кажуть йому. – Там звільнилося місце мера».

Головним фінансовим спонсором Партії регіонів від самого початку був донецький вугільний магнат Рінат Ахметов, нині найпотужніший олігарх України. Колесніков – один з його давніх друзів. У політичних колах Києва його вважають людиною олігарха в уряді.

Під час нашого інтерв'ю  він називав Ахметова  «моїм близьким другом» і посилався  на слова мультимільярдера як на  священне  письмо. Коли я запитав про платформу партії, Колесніков  заявив: «Повертаюся до Ріната не тільки тому, що він мій друг, але й тому, що він сказав розумну річ. Мета Партії регіонів – здобути  для України  титул найчудовішої країни в Європі».

Під час цих виборів Колесніков був призначений відповідальним за забезпечення прозорості голосування. Головним його досягненням стало встановлення веб-камер на всіх 34 тиc. виборчих дільниць, що обійдеться бюджету країни у $125 млн. Це справляло враження косметичної операції. В Одеській області, як повідомила міліція, шахраям, однак, вдалося втрутитися у голосування,  вклавши в кабіни  для голосування ручки з чорнилом, що зникає.

Та навіть якщо б не було шахрайства, як можна вважати чесним голосування, якщо  влада посадила у в'язницю лідера опозиції?  «Я не хочу вдаватися в семантику сказав Колесніков,  відповідаючи на моє запитання.   Та  хто вирішив, що вона лідер опозиції?». Це вирішила кар'єра Тимошенко. 2004 року  вона була героїнею помаранчевої революції, що перекрила Януковичу шлях до влади. Потім була  прем'єр-міністром, а 2010 року програла з незначною різницею Януковичу на  президентських виборах. Однак  Колеснікова це не переконало. «Хто дав їй титул лідера опозиції? – вимагав він відповіді. – Державний департамент США, чи не так?».

Цей укол у бік Вашингтона для нього незвичайний. Колесніков оголосив, що він палкий прихильник американської  системи й вільно цитував Вудро Вільсона як Владиміра Леніна. «Я дізнався з дебатів між Обамою та Ромні більше, ніж від усіх наших опозиційних кампаній  разом узятих»,  сказав він мені.

За його словами, поширення донецького  клану  по всій країні нічим не відрізняється від того, що сталося після того, як на посаду президента США  вступив Барак Обама.  «Це  закон життя сказав Колесніков.  Обама з Чикаго, тож вся його команда з Чикаго». Крім того, роль олігархів в Україні є копією американської моделі, хіба що із затримкою приблизно в сто років.

«Хіба Карнегі не олігарх? Він побудував U.S. Steel. Потім зайнявся комунікаціями сказав Колесніков.  Старий бізнес ніколи не хоче бачити, як  приходить новий бізнес… Думаю, що це також минеться».

Усунення Тимошенко було кроком у правильному напрямку, заявив  він. Це   дозволило з’явитися новим лідерам опозиції. Таким, як Віталій Кличко  чемпіон світу з боксу, котрий для участі у цих виборах заснував партію  УДАР.  Його кампанія складалася переважно з трюків, що застосовуються у боксі.  «Настав час завдати удару по правлячій партії». А суті у цьому не багато. Коли у понеділок було підраховано  більшість голосів, УДАР був на четвертому місці, після Комуністичної партії, що є союзницею Партії регіонів. (За останніми даними, він випереджає Компартію і знаходиться на третьому місці   MS).   

Ці хвороби росту  частина переходу від старої, «зношеної»  опозиції до нових політичних  брендів в Україні, заявив Колесніков. «Це як Gucci та  Armani сказав він, посилаючись на Тимошенко та  помаранчевих революціонерів.   Вони виходять з моди».

Тенденції з’являються і зникають. Партія регіонів сподівається стати чимось на зразок республіканців у Вашингтоні. «Вони на плаву 80 років,  сказав Колесніков.  Вони вічні!». Єдина різниця, звичайно, у тому, що Партія регіонів не має суперників. Немає вічних демократів, щоб створити їй конкуренцію.

З часом це також  змінюватиметься. І призначення дарунку на день його народження – допомогти у цьому, сказав Колесніков. Технолог Герман принесла його в офіс з розпростертими руками, витягнувши з витонченої шкіряної скриньки. То була маленька бронзова голова Авраама Лінкольна з дверцятами у задній частині.  Якщо ви відкриваєте дверцята, пояснила вона, ви можете вкласти в середину записку з побажанням. Хоча питання напрошувалося само собою і його   важко було вимовити з серйозним виразом обличчя, я запитав: що хотів би вмістити Колесников у голову Лінкольна? Він подумав мить, погасив сигарету і відповів: «Я вставлю записку, сподіваючись, що наша держава, не відразу, та, зрештою, досягне того, чого досягла держава Лінкольна».

Це прозвучало дуже благородно, однак, зважаючи на обставини, мені здається, що Чесний Ейб (прізвисько Лінкольна  MS) відчув би роздратування.

Автор: Саймон Шустер (Simon Shuster)

Джерело: Time

Переклад: Аркадій Сидорук

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: vidido.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду