Видання англомовного оригіналу  книжки  про Джуліана Ассанжа, засновника Wikileaks, супроводжувалось скандалом – як практично все, що пов’язане з його особистістю. Матеріал для книги Ассанж надиктовував письменнику, який, як прийнято у таких випадках, відповідав за літературну частину. Загальна тривалість записаних аудіоматеріалів, інтерв’ю становила біля 50 годин. 

Як сказано у передмові, перечитавши готовий друкований варіант, Ассанж вирішив, що книжка вийшла надто відвертою і нагадав вислів, що «Будь-які мемуари – це проституція». Він хотів розірвати договір з видавництвом, проте видавництво  Canongate відмовилось йти на поступки, адже вже частину авансу було виплачено. Тому книга була опублікована всупереч волі автора і сьогодні вона перекладена на 35 мов світу.  У ній описано життя Ассанжа, ідею, зародження та діяльність Wikileaks, описана робота над найбільш відомими «зливами» інформації, що публікував ресурс.

«Книга цікава ще й тим, що тут ми бачимо витоки кіберспротиву, – розповів Антон Санченко, письменник, фахівець з інтернет-технологій. – Ассанж розповідає про перші хакерські прийоми, які з’явились ще до виникнення мережі інтерет: наприклад, як хакери один одному на дискетах передавали  зламані програми».

Ассанж також багато розповідає  про своє дитинство у незаможній сім’ї, про те, як шістнадцятирічним хлопцем вперше побачив комп’ютер у вітрині крамниці, а потім працював зі своїм першим комп’юетром, на якому спочатку не було жодної програми. «Читаєш і розумієш, що хакерів такого рівня вже не буде», – додає Антон Санченко. 

Такі подробиці цікаво порівняти з початком шляху засновника Facebook Марка Цукерберга, про це пише у своїй книзі журналіст Девід Кіркпатрік.  «Цукербергу було значно простіше, ніж Ассанжу – він народився в Америці, пішов вчитися в Гарвард і там створив аналог Facebook», – зазначає перекладач цієї книги Олександр Стукало. З одного боку, видання містить багато інформації, яка вже звучала у фільмі «Соціальна мережа», проте тут вона систематизована, також наведено багато аналітичних даних та цитати з численних інтерв’ю, які провів автор (MediaSapiens публікував рецензію на  книгу від Отара Довженка).

Як зазначив Олександр Стукало, обидві книги про ідеологію відкритого суспільства, яку сповідують і Цукерберг, і Ассанж, проте вони мають кардинально різні підходи:  «В Ассанжа  йдеться про відкритість  уряду і держави, якщо ж вони не хочуть відкривати  дані, то природно, що все йде через хакерство, певний бунт. У книжці Кіркпатріка інший модус – кожен сам собі вирішує, чи бути йому відкритим».  Тобто, кожен сам обирає, чи реєструватися йому у Facebook, однак якщо вже зареєструвався, то ти повинен бути під реальним іменем:  позбавлення анонімності в мережі – це головне нововведення Цукерберга, про яке також йдеться у книжці.