Цифровий етикет і конкурс батьківських газет: як впроваджують медіаосвіту в дитсадку Жмеринки

Цифровий етикет і конкурс батьківських газет: як впроваджують медіаосвіту в дитсадку Жмеринки

13:00,
23 Березня 2020
2720

Цифровий етикет і конкурс батьківських газет: як впроваджують медіаосвіту в дитсадку Жмеринки

13:00,
23 Березня 2020
2720
Цифровий етикет і конкурс батьківських газет: як впроваджують медіаосвіту в дитсадку Жмеринки
Цифровий етикет і конкурс батьківських газет: як впроваджують медіаосвіту в дитсадку Жмеринки
Медіаосвіта все більше входить у тренди шкільних уроків, а для дошкільного закладу це явище ще не дуже типове. Не тільки в Україні, а й за кордоном. Педагоги зі Жмеринки на Вінниччині вже впроваджують деякі елементи медіаосвіти у місцевому дитсадку і готові ділитися цим досвідом з іншими.

Перемога в конкурсі проєктів громадського бюджету

Альона Рекало вісімнадцять років працювала методистом в одному з дитячих садочків міста Жмеринки. Кілька місяців тому вона стала завідувачкою місцевого ДНЗ №5 «Джерельце». Дитсадок працює практично цілодобово: тут є й нічна зміна.

«Хоч місто наше й маленьке, але дошкільна освіта у нас на дуже високому рівні. У нас сформувалося таке професійне середовище, у якому працювати комфортно і цікаво. Керівник управління освіти Аліна Твердохліб надихає на пошук нових ідей, на впровадження інноваційних технологій . Будь-хто з педагогів може подати свій проєкт чи до місцевої, чи до обласної ради і спробувати свої сили», — каже вона.

Коли міська рада оголосила конкурс проєктів громадського бюджету, пані Рекало вирішила спробувати сили і подати проєкт з медіаосвіти. Подумала, що непогано було б підняти тему цифрових навичок і в дитсадку, коли всі навколо говорять про диджиталізацію.

«Ми дізналися з вихователькою-методисткою, що можна подати проєкт на громадський бюджет, і переможцям виділять кошти на його втілення. Ми сіли, подумали з колективом і написали два проєкти. Перший про створення інклюзивно-ресурсної кімнати із сучасним дизайном, але він не пройшов. А інший проєкт Світ відкритий для мене, що стосувався медіаосвіти, потрапив до списку лідерів, і його мають профінансувати», — згадує вона.

Команда закладу освіти опинилася серед фіналістів великих проєктів: кошторис кожного складає майже 200 тисяч. Раніше педагоги вже мали досвід створення віртуального методичного кабінету, яким тепер користуються колеги з інших садочків. У листопаді 2019 року у закладі пройшло методичне об’єднання вихователів-методистів з дошкільних навчальних закладів Жмеринської об’єднаної територіальної громади: учасники вчилися працювати на платформі безкоштовного сервісу Google Classroom.

У дитсадку є п’ять дітей з особливими освітніми потребами. Для роботи з ними дитсадок забезпечили планшетом, на який завантажували спеціальні програми. Але один-єдиний планшет працівники вважали недостатнім. Список можливостей для дітей хотіли розширити.

«Та перед тим треба було вирішити проблеми з вайфаєм. Він у нас ловить тільки у кабінетах на другому поверсі. Але є стільки цікавих руханок, фізкульт-хвилинок на відкритому просторі, де потрібен інтернет! Ми прописали у проєкті можливість придбання мультимедійної техніки, покриття мережею не тільки приміщення, але й ігрових майданчиків на вулиці. Тоді ми зможемо розважально-спортивні заходи проводити з використанням різних мультимедійних засобів», — розповідає Альона Рекало.

Вихователі дитсадків у великих містах переважно вміють користуватися технікою. А для їхніх колег з невеликих міст це часто є неабиякою проблемою, додає вона. Тому в проєкті прописали й можливість навчання педагогів цифрових навичок.

Дітей вчать цифрової грамотності та етикету

Бажання запровадити елементи медіаосвіти в дошкільному закладі Альона Рекало пояснює тим, що в такому віці діти вже давно користуються ґаджетами, але часом це може завести «на невірний шлях».

«Зараз дітки навіть у дитсадку дуже сучасні. Діти ще не вміють вимовляти всі слова, а вже з легкістю та майже інтуїтивно користуються і планшетами, і смартфонами. Навіть маленькі діти просять батьків, щоб їм дали в дитсадок планшети і телефони, вони ними активно користуються. Але часом дітям це може серйозно нашкодити. Треба, щоб діти вміли використовувати ґаджети з користю. Зараз діти хочуть чогось сучасного, незвичного, креативного. Це можна дати за допомогою диджитал-сервісів», — каже педагог.

За словами пані Рекало, на заняттях з медіаосвіти дітям розповідають, що таке телевізор, планшет, смартфон, як і де їх використовують. Пояснюють, що таке шкідливі й небезпечні програми. Обігрують ситуації, у яких вчать не заважати іншим: наприклад, пояснюють, що коли прийшли в гості, то сидіти з телефоном — нечемно, а замість цього варто спілкуватися одне з одним. Нагадують, що не можна розмовляти голосно у громадських місцях. По суті це також і заняття із цифрового етикету.

Зараз модний тренд — телефон на годиннику. Це наручні смарт-годинники, які мають функцію телефонного дзвінка. Зокрема, є багато дитячих смарт-годинників. «Це добре, тому що дитина в будь-який момент на зв’язку. Мама чи тато може зв’язатися з нею дуже оперативно, — вважає Альона Рекало. — Але коли просто так бавитися чи хизуватися телефоном там, де багато людей, то це небезпечною. Пояснюємо, що його краще тримати подалі від чужих, бо батьки витрачають на це гроші заради вашої безпеки, тому ставитися до цього треба відповідально».

Шкідливі й корисні додатки для дітей

Чи не всі дорослі, в яких діти молодшого віку просили ґаджети, вмикали їм якісь відео, завантажували ігри. Але як визначити, чи принесе відео чи програма дитині користь? Альона Рекало радить: програми мають відповідати віку дитини. Часто при скачуванні додатків розробник в описі вказує, з якого віку можна їх використовувати. Програми повинні мати розвивальний та повчальний зміст, без епізодів насилля. Батьки мають обов’язково переглядати програми заздалегідь, аби не було негативного впливу на психіку дитини, каже вона.

«Ми пояснюємо дітям і батькам, що є й негативні віртуальні друзі, які можуть заподіяти шкоду, завжди наголошуємо, щоб діти не засиджувались за ґаджетами. Це профілактика комп’ютерної залежності. Такі навички є й великою допомогою батькам: вони знатимуть, як краще проводити час із дітьми, що для них із мережі є безпечним. Ми також придумали проводити батьківські “телемости”: влаштовувати обговорення з батьками з інших дитсадочків. Такі собі батьківські конференції. Це не дуже прийнято в дошкільній освіті, але нам дуже хотілося б це робити одними з перших».

У дитсадку №5 провели й окремий захід для батьків, де обговорювали, як розумно використовувати ґаджети і батькам, і дітям. «Буває так, що хтось із дорослих просто дає дитині в руки смартфон, аби посиділа у куточку і пару годин не заважала. Але що дитина винесе із цього? Чи навчиться чогось хорошого, доброго і розумного?», — розмірковує педагог.

Корисним і цікавим для дітей додатком вона називає програму «оживлення» малюнків Quiver: «Дітям дуже подобається! Ми неодноразово оживлялималюнки під час занять. Коли будемо проводити конкурси малюнка на асфальті, хочемо привнести елементи доповненої реальності й туди».

Ютуб-ролики теж є на заняттях, але вихователі обмежують час користування інтернетом дітьми до 15 хвилин. За допомогою міні-роликів пояснюють, як влаштовані природні явища, які бувають геометричні фігури, кольори веселки, тощо. У вихователів є мультимедійна бібліотека, з якої щоразу беруть щось нове.

Серед батьків проводять конкурси газет

Альона Рекало категорично не згодна з тим, що в дитсадку надто рано піднімати такі теми, як журналістика й соцмережі. «На заняттях ми знайомимо дітей із професіями, де розповідаємо й про роботу журналіста. Розповідаємо, що журналіст робить, чому це важливо. До речі, дітям дуже подобається! Вихованці зі старшої групи записували відео на тему того, хто ким хоче стати. Троє дітей сказали, що мріють працювати журналістами», — згадує педагог.

Медіанавички розвивають і серед батьків вихованців дитсадка. Наприклад, проводять конкурс батьківських газет. У них розглядають педагогічні теми – стилі виховання, відносини з дітьми різного віку.

«Уявіть: кожна група готувала газети. Батьки виступали в ролі журналістів. Для газети треба були і фото, й оповідання, і віршики різні. Не кожен піде на те, щоб брати в такому участь. А наші батьки – великі молодці! Спершу хотіли не всі, але коли врешті ми вивісили газети в батьківських куточках, то всім просто неймовірно сподобалося! Ходили, родинами читали. Запитують, коли буде наступний такий конкурс».

Нещодавно Вінницька обласна рада та Вінницька обласна державна адміністрація оголосила збір проєктів для участі в гранті для закладів освіти Вінницької області. Альона Рекало зібрала колектив і запропонувала разом написати кілька заявок. «Кажу: дівчата давайте пробувати, давайте робити. Будемо пробувати подаватися на два проекти. Один на створення — Містечка Безпеки (правила дорожнього руху), інший – з освітлення території. Хочу цікавенькі, сучасні ліхтарі на території закладу, адже в нас є також нічна група, і дитсадок працює цілодобово».

Фото: надані Альоною Рекало

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду