80-90% даних, які цікавлять журналістів, можна знайти у відкритих джерелах, -  радник Міністра інформполітики

80-90% даних, які цікавлять журналістів, можна знайти у відкритих джерелах, - радник Міністра інформполітики

20:30,
21 Жовтня 2016
3793

80-90% даних, які цікавлять журналістів, можна знайти у відкритих джерелах, - радник Міністра інформполітики

20:30,
21 Жовтня 2016
3793
80-90% даних, які цікавлять журналістів, можна знайти у відкритих джерелах, -  радник Міністра інформполітики
80-90% даних, які цікавлять журналістів, можна знайти у відкритих джерелах, -  радник Міністра інформполітики
Автори:
Освітній проект тренінгів для журналістів, блогерів та громадських активістів OSINT Academy підвів підсумки першого року роботи. OSINT - абревіатура від OpenSourceINTelligence, що означає розвідка на основі відкритих джерел. Навчання методикам OSINT в Україні проводиться за підтримки фонду European Endowment for Democracy та Міністерства інформаційної політики України.

За рік в рамках академії відбулося 25 безкоштовних тренінгів у 20 містах України, розповів  Дмитро Золотухін, керівник проекту OSINT Academy, директор Інституту Постінформаційного Суспільства та радник Міністра інформаційної політики України під час прес-конференції. Навчання загалом пройшли понад 1000 учасників. У рамках OSINT вийшло більше 200 публікацій, відеорепортажів, підкастів, присвячених темам боротьби з корупцією та методам боротьби в інформаційній війні. Окрім того, академія пропонує усім охочим відеоуроки з пошуку інформації у відкритих джерелах.

«Все починається з Google», - пояснює Дмитро Золотухін. «На тренінгах я показую пошукові системи з відкритими даними. Наприклад, яким чином можна знайти бенефіціарів “Київводоканалу”? Треба поцікавитися, у якій формі “Київводоканал” існує. Google покаже, що це - публічне акціонерне товариство. Потім знайти ідентифікатор цього об’єкту, ЄДРПОУ або номер телефону. Тобто, унікальний набір цифр, який є ідентифікатором того чи іншого об’єкту або особи. І за допомогою цієї інформації можна використовувати сервіси відкритих даних, наприклад, smida.gov.ua або stockworld.com.ua, оскільки “Київводоканал” є акціонерним товариством».

На цих сайтах можна побачити, хто володіє якими акціями та частками акціонерного товариства. Втім, щоб приховати цю інформацію, власниками можуть виступати офшорні компанії. Є сервіси, які дозволяють принаймні гіпотетично встановити, хто може бути причетним до цих юридичних осіб. За словами Дмитра Золотухіна, 80-90% усієї необхідної для журналістського розслідування інформації знаходиться у відкритому доступі, все решта - справа здоровогу глузду та нехитрих навичок пошуку.

Робто з фейковими новинами теж починається з Google. Найпростіше - перевіряти достовірність новини за зображенням, яке у ній використовують. В багатьох нових версіях браузерів пошук та перевірка зображення - вбудовані функції, яка не вимагає встановлення окремих плагінів. Російські медіа в 2014 році часто використовували для публікацій фото загиблих військових та цивільного населення, які насправді були зроблені в Іраку, Сирії, Чечні, за рік чи за два до того.

«В два кліки можна побачити, чи відповідає фото написаному тексту», - розповів експерт. Проте на відміну від зображень, перевірка відео залишається «міцним горішком». Одна з технік, яку радить використовувати керівник проекту OSINT Academy - робити стоп-кадри та шукати першоджерело за ними (використовуючи хоча б пошук за зображенням Google - MS).

«Європейські журналісти тестують такий собі крауд-сорсинговий сервіс для перевірки відео. Якщо з’являється якийсь сумнівний відеоматеріал, наприклад, вибуху, то його можна завантажити в мережу, вказавши імовірну геолокацію. І ті користувачі, які живуть поряд, можуть спростувати чи підтвердити справжність відео, навіть піти і перевірити, чи дійсно на цьому місці відбувся вибух», - розповідає експерт. На його думку, найближчим часом функціонал для перевірки відео стане досконалішим і дозволятиме отримувати більше інформації про цей тип матеріалів. Поки що ж подібний пошук доводиться робити «вручну».

Загалом експерт оцінює медіаграмотність українців, їх здатність критично оцінювати інформацію, яку поширюють медіа, більш високо, ніж європейців. «Європейські країни та навіть експерти з ЄС є заручниками того, що в них немає уявлення про те, які загрози можуть існувати зі сторони медіа. Вони вважають, що вільна преса - це об’єктивна преса. Загрози, які ми відчуваємо протягом останніх трьох років, нас дуже загартували. На мій погляд, українське суспільство більш підготоване до медійних загроз», - зазначив пан  Золотухін.

В найближчих планах OSINT Academy - запустити низку практичних розслідуваних проектів, до яких зможуть долучитися усі, кого цікавить  розвідка на основі відкритих джерел.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
Інститут постінформаційного суспільства
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду