У законопроекті «Про Державний бюджет на 2016 рік» йдеться про реорганізацію національних галузевих академій наук, приєднання їх до Національної академії наук України, а також про зміну механізмів фінансування наукових установ.

Як повідомляла Platfor.ma, українські вчені вважають, що такий закон зведе нанівець закон «Про наукову та науково-технічну діяльність» та остаточно знищить українську науку (закон «Про наукову та науково-технічну діяльність» було прийнято Верховною Радою 26 листопада 2015 року, але він ще не підписаний Президентом).   

Українські науковці закликають підписати електронну петицію, аби привернути увагу Президента до проблеми. Як наголошується у петиції, згідно зі статею 30 законопроекту,Міністерству освіти і науки надається монопольний статус головного розпорядника всіх бюджетних коштів, виділених на науку. 

«Суттєве скорочення фінансування науки також суперечить змісту Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”, положенням Коаліційної угоди, Постанові Верховної ради “Про Рекомендації парламентських слухань на тему: “Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”, а також ставить під загрозу виконання Угоди з ЄС щодо інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору», - сказано у петиції.

8 грудня у Києві буде проведено акцію «Молодь НАН – за реформу науки, а не бюджетний дерибан!», спрямовану проти  змін у наукові сфері, які передбачає проект бюджету.  Молоді науковці влаштують науковий перформанс та пікетування під Верховною Радою України  та Кабінетом Міністрів України.

Проект бюджету може негативно вплинути на Інститут соціальної та політичної психології, вважає Любов Найдьонова, заступниця директора з наукової роботи Інституту, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти.

 «У нас в країні є два науково-дослідних інститути психології: Інститут психології ім. Г.С.Костюка, створений в СРСР у 1945 році й  Інститут соціальної та політичної психології, створений у незалежній Україні в 1994 р. як центр і 14 жовтня 1996 р. як інститут в складі НАПН України. Зараз часи важкі, але порівнюючи із тими, коли інститути створювалися, мушу сказати, що ті були, мабуть, ніяк не легшими, - сказала у коментарі MediaSapiens Любов Найдьонова. - Але було розуміння, що без психологічних досліджень, без експертизи прийняття важливих рішень, подолати негаразди набагато важче. Я думаю, що зараз є загроза психологічним інститутам і зокрема нашому. Наш інститут менший майже в 2 рази,ніж інститут ім. Г. С. Костюка, молодший, і попри надзвичайну актуальність нашої тематики, не охоплює всю психологічну науку, наприклад, медичну психологію, вікову і педагогічну лише частково, спеціальну і т.д. За роки діяльності склався розподіл, який уникає дублювання наукових розробок. І людині, яка хоч якось мінімально знається на психології, зрозуміло, що потрібні обидва інститути, які зараз працюють дуже інтенсивно».

Пані Найдьонова висловлює побоювання, що рішення  про оптимізацію будуть приймати не ті люди, яких можна назвати обізнаними в наукових психологічних дослідженнях, адже сьогодні наука в Україні сприймається як  «споживач державних видатків», а не продуктивна сила, здатна на створення інтелектуального продукту.

Нагадаємо, що саме в Інcтитуті соціальної та політичної психології функціонує єдина в Україні наукова лабораторія з медіаосвіти. Вчені лабораторії  здійснюють дослідження у сфері психології сприйняття медіа-продукту та відстежують рівень медіакультури молоді. Саме завдяки їх дослідженням та монографіям в Україні з 2010 року реалізується  концепція впровадження медіаосвіти.