Старі бізнес-моделі медіа зазнали низки ударів протягом останніх 15 років, періоду розвитку публічно доступного інтернету. Перший – втрата географічних обмежень конкуренції (будь-хто, хто володіє мовою, може читати будь-яке джерело), другий – втрата традиційними ЗМІ прогресивної частини аудиторії своєї реклами (вона пішла в інтернет), третій – замість купівлі фізично наявних речей (зокрема, ігор, музичних компакт-дисків, розважальних журналів, газет), все більше людей схиляються до отримання емоцій за допомогою оплачуваної віртуальної реальності (відповідні сайти з безкоштовним і оплачуваним контентом). Тому кожне видання прагне мати відвідуваний веб-сайт. Наступним ударом обіцяє стати крах моделі синдикованого контенту (такого, що поширюється електронно за передплатою і передруковується іншими джерелами).

Кількість виробників оригінального новинного контенту мізерна порівняно з кількістю тих, хто ці новини передруковує. Як вказує дослідник Джонатан Стрей у своїй праці TheGoogle/ChinaHackingCase, лише 7 зі 121 китайського видання формують зміст переважно з первинних репортажів, а решта здебільшого використовують стрічку інформагенцій. Інший дослідник інтернет-середовища, Нік Карр, зауважує, що з понад 11 тисяч повідомлень, які видала ця пошукова система на запит новини про захоплення судна сомалійськими піратами в 2009 році, майже всі матеріали були передруками і переробками двох оригінальних повідомлень. У цьому ж році Associated Press почала притримувати деякі свої матеріали, не публікуючи їх у стрічці для своїх передплатників, щоби пошукові системи поширювали єдиний лінк на оригінальну статтю на сайті інформагенції, і вона в такий спосіб підвищувала свій PageRank.

У 2011-му може поширитись ідея, заявлена Google у блозі в листопаді 2010-го – запровадження міток, які вказуватимуть на те, оригінальний контент міститься у статті чи синдикований, і з синдикованих обиратимуться рекомендовані для читання джерела. Вказування авторства оригіналу буде вигідним для читача і тих видань, які дотримуватимуться традиційної моделі журналістики – генерувати новини, а не передруковувати їх. Серед численних видань, які існують за рахунок синдикованого контенту, пошукова система обиратиме статті, що містять найбільшу додану вартість відносно оригінального повідомлення – апдейти, коментарі, бекґраунд тощо. Це буде початком процесу фільтрування величезної кількості даних, еволюції медіа, в якій традиційна репортерська і якісна аналітична журналістика виживе, перемігши конкурентів, що наразі існують лише завдяки відпрацьованій технології відбору і донесення матеріалів до читача.

Газети пожалкують про те, що значно скоротили свої ресурси зі збирання і продукування новин, коли економіка відновиться і рекламодавці прийдуть до висновку – місцевій пресі бракує сил на адекватне висвітлення життя локальної спільноти, переконаний куратор Німанівської фундації журналістики Гарвардського університету Боб Гілз.

Використання «Твіттера» як безкоштовного, зручного й оперативного інструменту для репортерау США набуває сили вже не перший рік. В 2010-му він мав принаймні три успішних приклади репортажів, що стали надбанням широкого загалу – повідомлення в режимі реального часу з першого судового засідання у справі Джуліана Ассанжа у Лондоні, оперативні фотографії й твіти Олега Кашина з місця теракту в московському метро, використання «Твіттера» десятками тисяч українців від час місцевих виборів. Вектор розвитку на 2011-й – подальша популяризація сервісу серед провідних журналістів та об’єднання потоків у зручну для читача форму за допомогою таких ресурсів, як paper.liта muckrack.com.

Із загальним усвідомленням того, що 2011-й має стати роком планшетних комп’ютерів (iPadведе, конкуренти Apple повторюють, здешевлюють і вдосконалюють), а також із подальшим розширенням споживання мобільного новинного контенту, ньюзруми традиційних медіа, щоб вижити, мають зазнати ротації.Інновації поглиблюватимуться, і вони стосуватимуться не лише способів донесення журналістського контенту, а й способу його вироблення і подачі. Журналісти мають сидіти поруч із айтішниками й освоювати нові медіа, реакційні диктофони у прогресивних редакціях має бути замінено на смартфони та планшетники з функціями оперативного запису та передачі як друкованого, так і аудіо- й відеоконтенту з максимальною оперативністю безпосередньо з місця події в режимі реального часу за допомогою Wi-fi, GPRS та 3G. Лише за допомогою технологій традиційні газети і журнали зможуть витримати конкуренцію з мультиплатформними сайтами і матимуть можливість публікувати матеріали навіть раніше за інформагенції, виграючи при цьому за рахунок додавання до новини аналітичної складової від журналіста, яку інформагенції не можуть собі дозволити за форматом. Конвергенція мобільного контенту, відео та соціальних медіа забезпечуватиме успіх «нових старих медіа».

Опинившись у морі текстової інформації та за браком часу на перегляд/ прослуховування аудіо- та відеороликів, «якісна» рекламна аудиторія, люди з вищим за середній доходом, звертатиме увагу на статичну візуальну складову – оригінальний дизайн сайту, приємну верстку, фото від талановитих фотографів. Apple із її прискіпливим ставленням до візуальної досконалості під час масового поширення своїх продуктів встановлює нову планку якості дизайну медійної продукції. Застарілі за дизайном сайти втрачатимуть аудиторію, радянська верстка та неякісні ілюстрації в друкованих виданнях викликатимуть підсвідоме відторгнення у все більшої кількості людей.

Понад 50%-ве проникнення смартфонів у США, що його в 2011-му прогнозує директор зі стратегії та розвитку американського суспільного радіо Кіт Хоппер, має два аспекти. Перший і очевидний – розширення лінійки додатків для забезпеченої частини аудиторії, другий – можливість реалізації соціальної функції журналістики, донесення новин із джерел, альтернативних телебаченню, до небагатих людей, які не можуть собі дозволити широкосмуговий інтернет, але мають принаймні один сучасний мобільний телефон на родину. Про реалізацію цієї ідеї, зокрема, можна прочитати в інтерв’ю голови Internews Europe Манани Асламазян. Мобілізація контенту також означатиме підтягування новинних журналістських матеріалів до класичних стандартів повідомлення найголовнішого в одному короткому тексті (правило 5W та принцип перевернутої піраміди).

Монетизація контентутрадиційно туго відбуватиметься у пострадянських країнах, мешканці яких не звикли платити за щось, що не можна фізично помацати. Однак у США споживацькі звички інші, й уже цього року президент видання GlobalPost Філіп Бальбоні сподівається побачити продаж публікацій ділових новинних сайтів і поступовий перехід від концепції заробляння на кліках до заробляння безпосередньо на контенті. Поява iPad і поширення продукції Apple привчає користувачів у країнах, що розвиваються, до платного контенту. Охочих заробляти на журналістських матеріалах, природно, очікує велика конкурентна боротьба, яка, за логікою, має завершитися перемогою тих, хто інвестує більші кошти в покращення якості призначеного на продаж контенту і не вимагатиме швидкого повернення цих інвестицій.

«Медіаграмотність», із використанням матеріалів Niemanlab