Як правильно моніторити інтернет-простір

00:00,
19 Січня 2011
6089

Як правильно моніторити інтернет-простір

00:00,
19 Січня 2011
6089
Як правильно моніторити інтернет-простір
Поради для громадських експертів.

Автор – Михайло Ізюмський.

 

Кожному, хто вважає себе експертом у будь-якій сфері, необхідно бути в курсі подій і тенденцій у цій конкретній галузі, постійно стежити за їхнім розвитком, чути думки інших експертів, відстежувати реакцію на них ЗМІ та громадськості в цілому.

 

Звичайно, найзручнішим, найшвидшим та найдоступнішим засобом для цього є інтернет. Але його безмежність та швидкість, із якою з’являється, розповсюджується, трансформується та застаріває інформація, створюють іншу проблему: ми витрачаємо занадто багато часу та зусиль, намагаючись відстежити всю потенційно важливу та цікаву інформацію, і при цьому все одно відчуваємо невпевненість стосовно того, а чи не пропустили чогось, чи не з’явився якийсь новий «профільний» сайт або важлива публікація на «непрофільному» ресурсі, про який ми не знаємо. Впевнений, така ситуація в моніторингу інтернет-простору знайома багатьом активним користувачам, а якщо є проблема й потреба в її вирішенні, креативний та інноваційний по своїй суті ІТ-ринок запропонує ефективні механізми, а користувачі знайдуть власні шляхи розв’язання таких задач.

 

Які ж інструменти варто використовувати для моніторингу інтернет-простору стосовно окремих галузей, не витрачаючи для цього багато часу та зусиль, і водночас будучи спокійним щодо актуальності та повноти отримуваної інформації?

 

1. Оптимізація поштових розсилок.

Електронна пошта є одним із найстарших засобів комунікації в інтернеті, але залишається при цьому дуже популярною і не втрачає своїх позицій у конкуренції з новими інструментами. Електронні поштові скриньки є у всіх, мало того – наявність такої скриньки є обов’язковою для того, щоб почати користуватися різними сервісами.

 

Нині розробники сайтів дуже часто надають можливість користувачам підписатися на електронну розсилку оновлень, що дає можливість стежити за сайтом, не заходячи туди постійно. Але цей інструмент треба використовувати обережно, щоб із часом наша поштова скринька не засмітилася і важливі листи не потонули в цьому потоці. Перш за все, варто оцінити, чи настільки важливий для нас цей сайт і чи обов’язково на нього підписуватися, можливо, варто скористатися іншими інструментами для відстежування оновлень на ньому (їх описано нижче). Крім того, часто розробники дають вибір, у якому вигляді ви будете отримувати розсилку: окремим листом кожне оновлення чи дайджести за певний період – день, тиждень, місяць тощо. Дайджести можуть містити анонси публікацій, а то й повністю весь текст. Звісно, бажано обрати перший варіант, тоді робота з розсилками електронної пошти займатиме менше часу, ви переглядатимете лише анонси, а для того щоб прочитати всю статтю, треба буде натиснути посилання і перейти на сторінку сайту з публікаціями.

 

Крім того, існує безліч різноманітних розсилок, не прив’язаних до конкретного ресурсу: розсилки організацій або певних професійних спільнот, де відбувається спілкування, обмін думками, новинами тощо, тематичні розсилки і т. п. Організовуються вони, як правило, на базі спеціальних служб, і їх теж можна налаштовувати, наприклад, отримувати раз на день або місяць дайджест розсилки, а не кожен лист окремо.

 

Налаштувавши таким чином розсилки, вам не доведеться постійно відволікатися й читати кожен лист, і водночас будете впевнені, що не пропустили нічого важливого. Я налаштував усі розсилки щоденними дайджестами й один раз на день перечитую їх, це дуже зручно, дозволяє зекономити і впорядкувати час роботи з електронною поштою.

 

А від непотрібних «сміттєвих» розсилок треба відписуватися.

 

 

2. Закладки браузера та їхня синхронізація.

Щоб не тримати адреси сайтів у голові та не зазирати в записники, варто скористатися функцією закладок вашого інтернет-браузера. Додавати туди веб-сторінки дуже швидко та зручно, список можна сортувати, створивши окремі тематичні папки тощо. Час від часу варто переглядати список та виключати звідти сайти, що втратили свою актуальність або ж були додані помилково. Деяким записам у закладках варто давати свої імена, щоб було зрозуміліше, що це за сайт і навіщо він вам потрібен.

 

Коли назбирується певна кількість важливих закладок, виникає побоювання стосовно їх втрати. Щоб запобігти цьому, існують спеціальні онлайн-сервіси з синхронізації закладок. Найбільш популярний із них – XMarks. Нещодавно проходила інформація про його закриття, але потім проект купила потужна компанія, яка надалі його розвиватиме.

 

Після встановлення необхідного додатку до веб-браузера та онлайн-реєстрації, сервіс знайде всі ваші закладки та зберігатиме їх в інтернеті (доступу до них, звичайно, крім вас, ніхто не матиме). Таким чином, навіть після перевстановлення браузера або всієї операційної системи ви зможете відновити весь свій список закладок. За допомогою цього ж сервісу їх також можна синхронізувати на декількох комп’ютерах, наприклад, робочому та домашньому, стаціонарному та мобільному (ноутбук, планшет тощо) або в різних браузерах на одній машині.

 

Перший недолік цього інструменту полягає в тому, що ви не зможете ним скористатися на чужому комп’ютері (наприклад, в інтернет-кафе). Вирішити це питання можна за допомогою схожих онлайн-сервісів, наприклад, портал ukr.net надає таку можливість своїм зареєстрованим користувачам. У принципі, вихід, якщо у вас сторінка цього або іншого порталу, що надає таку послугу, постійно відкрита і на неї не треба спеціально переходити, щоб скористатися закладками.

 

Другий недолік відчуєте, коли в закладках назбирається достатньо багато сайтів, які хочеться читати щодня або взагалі миттєво отримувати інформацію про їхнє оновлення. Щоби впоратися з такою задачею, є наступний інструмент.

 

 

3. RSS-рідери

Майже всі сучасні інтернет-ресурси дають можливість користувачам підписатися на канал оновлень свого сайту та читати його за допомогою спеціальних програм або онлайн-сервісів.

 

Недоліком програмних RSS-рідерів є те, що вони встановлюються на окремий комп’ютер і ними не можна користуватися з іншої машини, а при перевстановленні доводиться весь список каналів «забивати» знову. Тому ми їх не розглядатимемо й перейдемо до спеціальних онлайн-сервісів.

 

Найпопулярнішим, найпотужнішим та найзручнішим із них є Google Reader.

 

Якщо ви хочете стежити за всіма оновленнями на певних сайтах, тепер уже не треба їх постійно перевіряти, достатньо додати їхні канали до списку для читання цього сервісу. Тут теж усе можна сортувати за розділами, налаштовувати спосіб перегляду тощо. Цей сервіс дозволяє також, не відвідуючи самого ресурсу, переглядати зображення та майже всі аудіо- й відеозаписи. Інколи в RSS-канал ідуть лише анонси розміщених публікацій, і якщо цікаво, ви можете легко перейти на сам сайт, щоби прочитати матеріал повністю, прокоментувати його тощо.

 

З власного досвіду скажу, що й тут варто час від часу «чистити» список сайтів для читання, і, це важливо, намагатися створити такий список, поверховий перегляд якого не займав би у вас багато часу (не більше 15–20 хвилин при перегляді всіх оновлень за поточний день, а можливо й менше, якщо ви дивитесь його не щоденно).

 

Чудово, але і в першому випадку – з закладками, і в другому – з рідером ми додаємо до списків лише відомі нам сайти, але ж потрібна й важлива інформація може з’являтися на інших ресурсах, як її відстежити та не пропустити повз увагу? Для цього також є інструменти, перший із яких надає той самий Google Reader.

 

 

4. Моніторинг блогосфери

У Google Reader-а є дуже приємна та корисна функція: у вигляді окремого потоку ви можете додати результати гуглівського пошуку по блогах за конкретним запитом! («Пошук по блогах» є терміном доволі відносним: Гугл шукає матеріали за даним записом в RSS-каналах, а наявність таких каналів традиційно була однією з характерних рис саме блогів. Тобто, тут Гугл шукає серед ресурсів, які «сприймає» як блоги.)

 

Наведу приклад використання цього інструменту (або функції Google Reader-а). Я веду блог проекту «САМЕ ЧАС – реклама та PR для неурядових організацій», на ньому намагаюся показувати відвідувачам найсвіжіші новинки соціальної реклами з усього світу. Для їхнього пошуку визначено певне коло «профільних» або «навколопрофільних» сайтів, які було додано в Google Reader. Але ж потрібна мені інформація може з’явитися на інших сайтах і не потрапити до відібраних мною! Тому я додав окремий канал до списку для читання – результати пошуку Гугла по блогах за пошуковим запитом «соціальна реклама». Тепер щоб побачити нові публікації на цю тему, мені не потрібно щоразу вдаватися до послуг гуглівського пошуковика – вся вона з’являтиметься миттєво в моїй стрічці Google Reader-а! Звичайно, ви можете додати скільки завгодно потоків, базованих на різних пошукових запитах.

 

Але, повторю, окремим каналом можна додати лише результати пошуку по блогах, а не загального гуглівського пошуковика, а пошук по блогах може й пропустити необхідну інформацію за конкретним запитом. Але цей недолік виправляється за допомогою іншого інструменту, також від «корпорації добра».

 

 

5. Google-сповіщення

Дуже корисний та потужній інструмент для професіоналів. За його допомогою можна отримувати оновлення за конкретним пошуковим запитом, згадування в інтернеті про певну особистість або організацію тощо. Сервіс є безкоштовним, налаштовується доволі просто і зручно. Результати ви отримуєте на електронну пошту, причому можете самостійно визначити періодичність їх надходження та «глибину» гуглівського пошуку.

 

Тут також варто бути уважним: вводити такі ключові слова та фрази, за якими ви б отримували саме необхідну інформацію, а не купу інформаційного сміття, в якому потім буде важко знайти щось корисне.

 

Нині сервіс перебуває на стадії «бета-версії», напевне, розвиватиметься й покращуватиметься, в будь-якому разі професіоналам варто звернути на нього увагу!

 

6. Соцмережі

Важливо завжди пам’ятати, що інформація, в тому числі й та, що стосується вашої галузі й цікавить вас, створюється людьми ідля людей!

 

Статті пишуть люди, формують тренди теж люди, тому бажано знати цих людей і бути поруч із ними (хоча б в онлайновому сенсі).

 

Якщо вам сподобалась якась стаття або коментар до публікації, ви прочитали чиєсь інтерв’ю або посилання на експерта в журналістському матеріалі, якимось іншим чином для вас став відомим та авторитетним той чи інший експерт у вашій галузі, спробуйте знайти цю людину в соціальних мережах і потоваришувати з нею (теж в онлайновому сенсі, хоча така дружба часто переростає і в реальні ділові та дружні стосунки).

 

Зайдіть у блог цієї людини в LJ(LiveJournal по суті є блогхостингом, але йому притаманні й деякі риси соціальних мереж, які, в поєднання з досить своєрідною аудиторією цього ресурсу, роблять його дуже корисним та цікавим), знайдіть її у «Твіттері» або на Facebook. Спершу уважно ознайомтеся з тим, що людина туди пише. Акаунти можуть існувати просто «для годиться» або щоб хтось зміг знайти та вийти на зв’язок, у них автор може спілкуватися з друзями та знайомими з реального життя на теми, які в принципі не мають стосунку до тієї професійної галузі, яка вас цікавить і в якій цей користувач є експертом. Звісно, в такому разі вони не являтимуть для нас цінності в аспекті теми, що розглядається.

 

Однак дуже часто такі акаунти слугують людині «живим журналом» або щоденником професійного життя. В них люди коментують ті чи інші події або тенденції зі своєї професійної галузі, рекомендують ті чи інші статті, ресурси, книги тощо, спілкуються, дискутують із колегами – так само професіоналами в цій галузі. В цьому випадку стежити за такими журналами дуже важливо й корисно. Грамотно підібравши журнали у свою френдстрічку в LJабо когорту друзів в іншій соціальній мережі, ви постійно перебуватимете в інформаційному експертному середовищі, зможете користуватися цінними рекомендаціями стосовно цікавих та важливих матеріалів, знатимете реакцію на них «лідерів думок» і просто розумних, тямучих людей. Звичайно, у відповідь теж варто старатися, щоб і ви були їм цікавими або, принаймні, ваші дописи не відвертали людей від вас. Часто буває, що в одному журналі або акаунті людини переплітаються її професійне та особисте життя настільки, що починають заважати одне одному. Шкільні приятелі ображаються на зарозумілість професійних сентенцій, а колеги-експерти – на беззмістовність для них побутових подробиць вашого життя, які натомість цікаві однокласникам. У такому випадку буває доцільним завести паралельний акаунт, наприклад, від своєї громадської організації, і писати туди виключно на професійні теми. Звичайно, це буває не так часто, але все ж таки така вірогідність є.

 

Від спілкування з колегами в соцмережах дуже швидко зросте й покращиться і список ваших закладок у браузері, і каналів в Google Reader-і.

 

Звісно ж, щоб соціальні мережі не стали для вас «тайм-кіллером», а навпаки – допомагали раціональніше використовувати час в інтернеті, не забувайте про мету свого спілкування там. Відслідковуйте свій емоційний стан, щоб не вступати в довгі та беззмістовні розмови або гарячі, але безглузді «холівари», не споживати інформаційний фастфуд, який нічого не дає для вашого розвитку і залишає після себе лише докори сумління за безглуздо згаяний час.

 

Сподіваюся, ці поради стануть вам у нагоді. Всі вищеописані інструменти використовую сам, деякі з них знаходив самостійно, дещо рекомендували друзі. Впевнений, що є й інші інструменти оптимізації моніторингу інтернет-простору, ще зручніші й ефективніші. Якщо ви знаєте такі – розкажіть про них у коментарях до цього запису, буду вдячний!

 

Перефразовуючи відомий вислів, «якщо ви не контролюєте інтернет – інтернет контролює вас»!

 

Стаття вперше була опублікована у блозі Михайла Ізюмського

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2023 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду