Про це йдеться у статті, опублікованій на сайті коледжу журналістики Університету Меріленда American Journalism Review.

Десять років тому репортери та кореспонденти заробляли більше, ніж  пересічні представники усіх інших професій у США. Однак згідно з останніми даними Бюро трудової статистики (Bureau of Labor Statistics) за травень минулого року їхній місячний заробіток був на $2080 меншим.

Протягом останнього десятиліття купівельна спроможність типового американського репортера характеризувалася тенденцією до більшого реального зниження. За даними федерального уряду, зростання їхньої  зарплатні по всій країні «не йшло в ногу»  із підвищенням інфляції чи із загальним   зростанням рівня заробітної платні у  США.

Бюро трудової статистики свідчить, що середня зарплатня для репортерів і кореспондентів збільшилася на 10,7 відсотка: із $40090 у травні 2003 року до $44360 – у травні 2013-го. Протягом того ж періоду середня зарплатня для представників усіх інших професій зросла значно більше – на 28 відсотків  (з $36210 у 2003 році до $ 46440 – в 2013-му).

Протягом «втраченого», за визначенням вашингтонського Інституту економічної політики (The Economic Policy Institute), десятилітня інфляція «відкусила великий шматок» купівельної спроможності чекової книжки типового репортера. Індекс споживчих цін, що є загальним показником інфляції, зріс на 26,6 відсотка, перевищивши більше, ніж удвічі темпи зростання зарплатні журналістів.

Президент EPI Лоуренс Мішел (Lawrence Mishel) вважає слабку економіку та невизначеність з працевлаштуванням ключовими факторами, які дали більше важелів роботодавцям у переговорах щодо укладення трудових контрактів, зокрема із журналістами.

«Рототодавці мали змогу утримувати зростання заробітної платні, - вважає експерт. - Адже більшість переймалися тим, що їхня теперішня робота краща, ніж можлива наступна».

У газетній індустрії тиск на заробітну платню був особливо гострим через масштабне скорочення доходів від реклами як наслідок економічного спаду та конкуренції з інтернетом. За даними дослідницької медіаорганізації «Проект за досконалість у журналістиці» (The Pew Research Center’s Project for Excellence in Journalism), доходи газет від реклами скоротилися протягом останнього десятиліття на 60 відсотків. Це стало у багатьох виданнях новим потужним знаряддям впливу роботодавців на медійників.

Професор коледжу журналістики і масових комунікацій Університету штату Джорджіа (The University of Georgia’s Henry W. Grady College of Journalism and Mass Communications) Лі Беккер (Lee Becker) визнає, що випускники його навчального закладу зайняті пошуком роботи і згодні працювати «за відносно низьку платню».

Ще одним фактором впливу на заробітну платню репортерів American journalism review вважає послаблення важелів впливу профспілок, які мають вести переговори стосовно умов трудових контрактів.

За словами Майкла Гілла (Michael Hill), який протягом десятиліть брав активну участь у діяльності Газетної гільдії (The Newspaper Guild), цей процес почався ще у 1980-х роках, коли компанії почали скуповувати дрібніші газети.

Внаслідок широкомасштабної консолідації галузі чимало журналістів втрачали роботу. У той час профспілки зосереджували зусилля на тому, щоби допомогти журналістам зберегти робочі місця, а не на підвищенні їхньої  зарплатні.

Декан школи журналістики університету штату Мічиган (The Michigan State University School of Journalism), Стівен Лейсі (Stephen Lacy), на якого також посилається медіасайт, зводить проблему зарплатні журналістів до «попиту й пропозиції».

«Реальна суть ситуації у тому, що попит зменшується, а пропозиція зростає, - каже він. – Це тисне на зниження зарплатні. «Додайте до цього те, що кожного року школи журналістики все ще продукують випускників. Вони готові починати трудову кар’єру за менші гроші».

Один із способів для випускників заробити більше грошей – шукати роботу, пов’язану з медіа, але не репортером чи кореспондентом, стверджує Бюро трудової статистики. Йдеться про те, щоб «збирати та аналізувати факти про важливі події методами інтерв'ю, розслідувань чи спостережень».

Редактори, згідно зі статистикою BSL, заробляють зазвичай більше, ніж журналісти. Так само, як і кваліфіковані технічні працівники та  фахівці зі зв'язків з громадськістю.

Професор Беккер заявив, що він не передбачає найближчим часом різкого зростання зарплатні репортерів, зважаючи на те, що газети та інші медіа прагнуть скоротити витрати й часто найматимуть менш досвідчених журналістів за нижчими ставками.

Для наочності становища у США з оплатою праці репортерів і кореспондентів American journalism review наводить два приклади. Один із них - про 27-річну Сару Роуз (Sarah Rose), яка має ступінь бакалавра із масових комунікацій коледжу у штаті Колорадо (Mesa State College) і нині працює повний робочий день газетним репортером. Щоб покрити витрати на прожиття, вона змушена думати про додатковий заробіток.

Річна зарплатня Роуз у The Glasgow Daily News становить $24 тисяч. До того ж через вимушену відпустку цього року її скромний заробіток зменшиться на $2 тисяч. «У відпускні дні я живу від зарплати до зарплати», - говорить репортерка.

Як і тисячі інших журналістів, Сара Роуз представляє професію, що вже давно сумнозвісно відома низьким рівнем зарплат, пише American Journalism Review.

Сайт наводить також інший приклад – про 29-річного випускника університету штату Орегон (University of Oregon), репортера у судових справах газети The Daily Astorian Теда Шорака (Ted Shorack). Він отримує близько $25 тисяч на рік. Вирішив піти у журналістику, хоча  і не сподівався на великі заробітки. «Насправді гроші мене не вельми  турбували, - говорить він. – Я відчував, що хочу зайнятися улюбленою справою. Ладен був працювати за нижчу заробітну платню, а тепер роблю те, що мені до вподоби».

Наприкінці огляду редактор American journalism review робить суттєве застереження. Дані про середню зарплатню американських журналістів, відзначає він, можуть вводити в оману. Вони розраховані  додаванням і поділом даних на загальну кількість відповідей усіх опитаних респондентів. Очевидно, що початкова заробітна платня репортерів зазвичай набагато нижча,  а зарплатня старших репортерів національних новинних агенцій набагато вища. До того ж рівень зарплатні журналістів широко варіюється за географічним принципом. Середня  заробітна платня вища у містах, де вартість життя дорожча, наприклад, у Вашингтоні, окрузі Колумбія чи в Нью –Йорку.