«Центр Соціальна дія» зафіксував 424 випадки вживання мови ворожнечі в українських ЗМІ за 2014 рік

«Центр Соціальна дія» зафіксував 424 випадки вживання мови ворожнечі в українських ЗМІ за 2014 рік

18:56,
25 Листопада 2015
4823

«Центр Соціальна дія» зафіксував 424 випадки вживання мови ворожнечі в українських ЗМІ за 2014 рік

18:56,
25 Листопада 2015
4823
«Центр Соціальна дія» зафіксував 424 випадки вживання мови ворожнечі в українських ЗМІ за 2014 рік
«Центр Соціальна дія» зафіксував 424 випадки вживання мови ворожнечі в українських ЗМІ за 2014 рік
Автори:
Громадська організація «Центр Соціальна дія» презентувала дослідження проекту «Без кордонів» - моніторинг центральних українських ЗМІ (друкованих, інтернет і телебачення) за 2014 рік, впродовж якого експерти організації нарахували 424 випадки вживання мови ворожнечі.

Про це стало відомо на презентації дослідження «Мова ворожнечі та упередження в українських ЗМІ: моніторинг, аналіз та запобігання» 25 листопада.

У своєму дослідження проект «Без кордонів» опирався на таке визначення мови ворожнечі, як «некоректні висловлювання на адресу етнічних, релігійних, певних соціальних груп та спільнот, або ж на адресу окремих індивідів як представників/представниць цих спільнот».

Для оцінки медіа-повідомлень експерти використали методологію моніторингу мови ворожнечі російського інформаційно-аналітичного центру «СОВА», проте внесли до нього деякі свої корективи.

У рамках дослідження відстежувалася інформаційна стрічка агентства «Інтерфакс-Україна», розділи «Новини» сайту української служби «Радіо Свобода» інформаційного сайту «Корреспондент» та інтернет-видання «Українська правда». Останні три видання моніторили не весь рік, а з 1 березня до 31 грудня.

Як повідомив координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич, відбір ресурсів здійснювався з урахуванням рейтингів популярності інтернет-ЗМІ.

Джерелами моніторингу друкованих ЗМІ стали видання «Зеркало недели», «Фокус», «Корреспондент», «Український тиждень», «Факты», «Сегодня», «Комсомольская правда в Украине», «Аргументы и факты в Украине», «Експрес-Газета», «День», «Газета по-українськи», «Вести», «Україна молода», «Время.UA», «Журналіст України».

Експерти прагнули представити у вибірці щоденні та тижневі ЗМІ різного спрямування та мови. Однак вони аналізували не всі випуски видань, а кожне видання впродовж кількох місяців (від двох до 11).

Для моніторингу було обрано інтернет-версії вечірніх новинних випусків (одного на день) 7 українських телеканалів: «1+1», «Інтер», Новий канал, ICTV, ТВі, «Україна» та СТБ, однак не аналізувалися підсумкові тижневі випуски.

При цьому аналізувалися не лише слова журналістів і ведучих, а й цитати спікерів та експертів.

Найбільше прикладів мови ворожнечі знайдено в друкованих виданнях (173 випадки), в інтернет-ЗМІ – 135, на телебаченні – 116. За даними моніторингу, найбільше проявів мови ворожнечі було в травні 2014 року.

За даними дослідження, об’єктами мови ворожнечі стали 45 груп осіб, серед яких лідерами виявилася група «Українці», другу позицію займають «Росіяни», третю – «Чеченці» (коли військові з цієї країни активно приїжджали воювати на Донбас), четвергу – «Народи Кавказу», п’яту – «ЛГБТ». Також до першої десятки увійшли у відповідному порядку: «Мешканці західної України», «Темношкірі», «Жінки», «Євреї» та «Мешканці східної України».

«Складно було з такими категоріями як “росіяни”. Не завжди зрозуміло, хто мається на увазі – етнічні росіяни, громадяни Росії чи взагалі керівництво цієї країни. Те ж саме з українцями», - зазначив Максим Буткевич.

Переселенці зі сходу України – ВПО (внутрішньопереміщені особи) посідають тільки 12-те місце, а кримські татари – 15-те (їх випереджають категорії «Американці» та «Мусульмани»). Також у групі об’єктів представлені такі несподівані групи як «Філіпінці», «Ваххабіти», «Неповні сім’ї» та ін.

За даними моніторингу, переважна більшість використання мови ворожнечі відбувається не в журналістських словах, а в цитуванні, й серед цитат велика кількість явно ксенофобських висловлювань (63% цитування). Однак присутність мови ворожнечі в авторському тексті лідирує щодо таких категорій об’єктів як, наприклад, «ЛГБТ», «Жінки» та «Темношкірі».

«Звичайно, ландшафт 2014 року унікальний і відмінний від попередніх років і поточного – 2015», - зазначив пан Буткевич та наголосив, що критично необхідно продовжувати моніторити ЗМІ щодо вживання мови ворожнечі.

Проект «Без кордонів» не проводив моніторинг коментарів користувачів/читачів електронних видань та соціальних мереж. Як зазначив пан Буткевич, таке рішення було прийнято через обмеженість ресурсів в організації та специфіку використання коментаторських майданчиків для реклами, пропаганди та в цілому інформаційних кампаній.

Проект «Мова ворожнечі та упередження в українських ЗМІ: моніторинг, аналіз та запобігання» здійснюється за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Нагадаємо, 3 вересня Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та Незалежна медіа профспілка України (НМПУ) в рамках співпраці із женевським Офісом Верховного комісара ООН з прав людини провели круглий стіл «Проблема “мови ворожнечі” в українських медіа». Учасники заходу переконані, що надмірна емоційність журналістів і вживання таких слів як «ватники», «бандерівці», «рашисти» та інших може поглибити розкол в країні.

На цьому круглому столі представник«Центру контент-аналізу» Олексій Харченко вперше оприлюднив результати моніторингу його організації щодо мови ворожнечі в українських ЗМІ за серпень цього року. В рамках дослідження проаналізували майже 950 тисяч повідомлень з медіапростору та +1500 блогерів у Facebook, попередньо визначивши групу з 50 слів, які належать до hate speech.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду