Протягом 2014 року ІМІ проводив постійний моніторинг друкованих та інтернет-видань на дотримання гендерного балансу. Тоді результати були не дуже втішні — лише кожен 4-й матеріал був присвячений жінці, й лише в кожному 5-му матеріалі було залучено жінку-експертку. Щоби перевірити, чи змінилася ситуація з того часу, ми зробили дослідження-зріз за матеріалами 15 загальноукраїнських видань. Це газети «Факты», «Комсомольская правда», «Газета по-українськи», «Сегодня», «Вести»; журнали «Країна», «Тиждень», «Корреспондент», «Новое время», «Фокус» та інтернет-видання «Українська правда», «Обозреватель», «УНІАН», «ЛігаБізнесІнформ», «Lb.ua».

Виявилося, що порівняно з минулим роком результати погіршилися: станом на сьогодні героїнями в українських ЗМІ жінки виступають у середньому в 17 % матеріалів. При цьому найбільше їх у газетах — 20 %, а в журналах та онлайн-ЗМІ — по 16 %.

В якості експерток медіа залучають жінок у п’ять разів рідше, ніж чоловіків. У газетах це 26 % від загальної кількості експертів, у журналах — 18 %, в інтернет-виданнях — 19 %. Найгіршим цей показник є в журналах «Новое время» та «Фокус» — лише 7 % жінок-експерток, найкраший — у виданні «Комсомольская правда» — 36 %.

При цьому коментують жінки переважно другорядні теми, як-от мода, здоров'я, виховання дітей, іноді освіта, або ж постають у медіа, розповідаючи свої сльозливі історії кохання. Журналісти й журналістки майже не залучають жінок-політологинь, жінок-економісток чи експерток з інших «важливих» тем.

До прикладу, в газеті «Комсомольская правда» (від 3 вересня 2015 року) були такі заголовки: «Украинки имеют европейскую внешность, но в их глазах есть что-то необычное», «Вы вечно молитесь своим ногам», «Хочешь найти мужчину и смысл жизни — рисуй волшебный круг», «Я буду дома гнать велосипед», «Чем хорош и плох фитнес-центр», «Любви все возрасты покорны», всі перераховані матеріали візуалізували жіночими фотографіями.

Варто звернути увагу на цей візуальний контент. У матеріалі «Вы вечно молитесь своим ногам», який займає всю шпальту, розміщено п’ять фотографій напівоголених відомих жінок, де зазначено їхні фізичні параметри — зріст і довжина ніг. У матеріалі «Любви все возрасты покорны» зображено молодих панянок в обіймах із кавалерами, старшими на 35–60 років.

На перших сторінках чи обкладинках українські друковані видання також воліють ставити чоловіків (інакше ж несерйозно буде). У жодному з видань, що підлягали моніторингу, жінки не потрапили на обкладинку — шість із десяти видань розмістили там чоловіків, а решта — графічні малюнки або абстрактні зображення.

Тенденція чоловічої тематики простежується фактично в усіх журналах, які називають себе суспільно-політичними. Героями інтерв’ю за час моніторингу були фактично лише чоловіки: міський голова Львова та лідер «Самопомочі» Андрій Садовий («Коррреспондент»), археолог і спелеолог Тимур Бобровський («Тиждень»), журналіст Микола Вересень («Новое время»), командир добровольчого корпусу «Правий сектор» Андрій Стемпіцький («Країна»), губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі («Фокус»).

Авторські колонки та блоги в онлайн-ЗМІ чоловіки пишуть удвічі активніше (69 %), ніж жінки (31 %).

Варто зазначити, що лише в журналі «Фокус» головний редактор — жінка, іншими чотирма редакціями тижневиків керують чоловіки. В газетах ситуація краща: з п’яти три газети мають шеф-редакторок — «Сегодня», «Комсомольская правда в Украине» і «Вести».

Серед авторів у журналах переважають чоловіки — 59 %, відповідно жінки мають 39,6 %, у співавторстві — 2,4 %. Дещо іншу статистику дають автори газетних публікацій, там жінки удвічі активніші за чоловіків (64 % жінок-авторок у порівнянні до чоловіків-авторів 32 %, у співавторстві — 4 % публікацій).

Можна скільки завгодно доводити, що в нас просто мало жінок-політиків, жінок-експерток у різних сферах і т. д. Проте в редакціях немає навіть якихось внутрішніх правил чи політик, які хоча б заохочували брати коментарі, обирати героїв матеріалів із дотриманням гендерного балансу та писати про жінок не лише в контексті «хто з ким спить» чи «з якою сумочкою ходить до Ради».

Яна Машкова, Ірина Чулівська, ІМІ