Головне з програм шести політичних партій: що обіцяють виборцям у 2019 році

Читаючи програми українських партій, легко підхопити екзистенційну кризу. Щоб уберегти вас від такої загрози «Детектор медіа» занотував та згрупував основні пропозиції шести політичних партій, які мають шанс потрапити до парламенту дев’ятого скликання.

До речі, є онлайн-платформа для порівняння програм топ-12 політичних партій від ГО «Centre UA». Також можна пройти тест і дізнатися, яка програма для вас підходить найкраще.

Партія «Слуга народу»

Це політичний проєкт, який висунув у президенти нинішнього гаранта конституції Володимира Зеленського. Після його перемоги на виборах партія має шанс здобути найбільше голосів у парламенті IX скликання.

Бренд «Слуга народу» — з однойменного серіалу, де головну роль президента Голобородька грав Володимир Зеленський. Цей серіал, як і інші медіапродукти студії «95 квартал», активно просували на каналі «1+1». Власник каналу Ігор Коломойський навіть заявляв, що Петро Порошенко програв вибори президента, бо в нього не було «Плюсів».

Для свого створення «Слуга народу» у грудні 2017 року використала іншу партію — «Партія рішучих змін». Її керівником був випускник київського університету КПІ та екс-голова студентської ради студмістечка цього вишу Євгеній Юрдига, а став директор ТОВ «Квартал 95» Іван Баканов. З 30 травня партією почав керувати її нинішній лідер — Дмитро Разумков (у нещодавньому минулому був політконсультантом і речником штабу Зеленського).

Олександр Корнієнко, який очолює передвиборчий штаб «Слуги народу», називає її інтернет-партією. Долучитись до неї зараз можна, заповнивши анкету на сайті. Наразі там зазначається, що зареєструвалися для участі у партії 51 тис. користувачів.

Ідеолог партії Руслан Стефанчук (і другий номер у списку) 22 травня повідомив, що їхня ідеологія — лібертаріанство. Конкретніше: зменшення державного регулювання та розширення економічних свобод.

У першу десятку партії також увійшли гендиректор каналу «1+1» Олександр Ткаченко, керівник діджитал-штабу Зеленського Михайло Федоров, співзасновник IT-компанії Template Monster Давид Арахамія, засновниця ГО «Антикорупційний штаб» Галина Янченко, членкиня української делегації у Групі держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Анастасія Красносільська і навіть срібний призер Олімпійських ігор Жан Беленюк.

Що пропонують зараз?

Обіцяють «привести у Верховну Раду порядних людей, які служитимуть Україні та своїм виборцям» і втілити програму Володимира Зеленського. У партії хочуть кардинальних змін в Україні.

Зовнішня і внутрішня політика

Партія збирається продовжувати реалізовувати Угоду про асоціацію з ЄС і розширювати співпрацю з Євросоюзом. Паралельно — перезавантажувати відносини з сусідніми державами.

«Слуга народу» виступає за скасування недоторканності народних депутатів, запровадження механізму їхнього відкликання. Хоча є способи обмеження недоторканності, адже взагалі без такого захисту на народних обранців стане набагато легше тиснути. Щоб запобігти тиску на членів парламенту, у Європі багато країн надають захист, але він обмежений і може бути знятий у разі кримінального провадження проти депутата або його затримання на місці злочину.

Громадяни, за планами партії, мають більше впливати на владу через референдуми і можуть накладати «народне вето» на закони (до речі, дуже схожі ініціативи мають і в «Опозиційній платформі — За життя»). Реформа децентралізації, згідно з програмою партії, має бути продовжена.

Політики лобіюють вибори за пропорційною системою з відкритими списками та електронне голосування. Тобто ніяких мажоритарних округів, і виборці зможуть надавати свої преференції кандидатам у списку партій. Зараз такої опції немає, за політиків голосують готовим «пакетом». Утім, в останні дні своєї каденції Верховна Рада VIII скликання ухвалила Виборчий кодекс, який якраз і передбачає пропорційну систему з відкритими списками.

Антикорупційні органи хочуть зробити незалежними, прокуратуру перезапустити, а громадянам давати винагороду за виявлення корупції.

Безпека

Будуть «жорстко карати» за корупцію в оборонці, займуться реформуванням ЗСУ до стандартів НАТО.

Щодо повернення окупованих територій у «Слуги народу» не конкретизують. Зазначають лише, що «забезпечать законодавчий супровід ініціатив президента, спрямованих на відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету України».

Економіка 

Головний акцент — на підтримці інновацій. Яких саме — невідомо. Але на ці галузі планують направити «цільову підтримку». І цифрові валюти у «Слуги народу» прагнуть ввести у правове поле. Дуже подібні ініціативи вже закладені у схвалену Кабміном на початку 2018 року Концепцію розвитку цифрової економіки.

Політики хочутьпровести «національний економічний аудит», демонополізацію ключових галузей, сприяти іноземним інвесторам. Окрім цього, планують просувати українські товари на глобальні ринки.

Також у планах зменшення єдиного соціального внеску (ЄСВ), переведення податкових і митних процедур у цифровий формат, фіксація податків для ФОПів, спрощення відкриття і закриття бізнесу. Ще є ініціатива створення можливості один раз легалізувати свої капітали некримінального походження за пільговою ставкою.

Крім того, у планах політиків — позбавлення СБУ, ГПУ та Нацполіції «функцій ущемлення бізнесу». У Державної фіскальної служби, згідно з програмою, має залишитися лише функція сервісу.

В енергетиці, кажуть, допомагатимуть розвивати «зелену», хоча паралельно «збільшуватимуть видобуток енергоресурсів». У ЖКГ — «оптимізують» тарифи.

Гуманітарні питання

Культура. Політики хочуть підтримувати українську мову та культуру через податкові стимули й державне фінансування; покращувати контакти з діаспорою; розробити систему інформаційної реінтеграції мешканців (хоча зараз є схвалена у 2018 році Кабміном Стратегія інформаційної реінтеграція Донбасу).

Пенсії. Партія обіцяє запустити другий рівень державного пенсійного забезпечення — загальнообов'язкову накопичувальну систему. Зараз в Україні діє солідарна система (перший рівень). Дати життя «другому рівню» різні політики обіцяють з 2017 року. Зокрема, закон про пенсійну реформу передбачав, що це запрацює вже з 1 січня 2019 року. Проте для реального запуску потрібно ухвалити ще низку законопроєктів.

Соцзабезпечення, освіта. Планують всеукраїнський перепис населення та аудит системи соціального забезпечення, а соціальні пільги планують перевести в грошову форму (тобто персоналізувати). Заявляють, що освітні заклади оптимізують та оновлять інфраструктуру.

Медицина. Щодо охорони здоров’я в планах «Слуги народу» — обов’язкове медичне страхування. Зазначимо, що нині діє так зване державне страхування, за рахунок чого кожен має право на «безкоштовну медицину». Гроші на медичне обслуговування закладені в податках. Приміром, у 2016 році кожен українець сплатив на медицину через податки в середньому 1 764 грн (і на первинну, і на вторинну допомогу). Поки що МОЗ і так працює в напрямку страхової медицини.

Також хочуть «чіткий і зрозумілий гарантований пакет медичних послуг». У МОЗ звітують, що й так повністю безоплатно надають чіткий пакет первинної медичної допомоги.

Загалом, у партії не проти покращити матеріально-технічне забезпечення лікарень, розвивати профілактичну медицину і перевести медичну документацію в електронну форму.

Правосуддя

Є плани повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення (Конституційний суд скасував цю статтю Кримінального кодексу в лютому), впровадити обов'язкову конфіскацію майна корупціонерів і «перезавантажити прокуратуру».

Також партія пропонує «перезавантажити» Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, зменшити судовий збір, запустити інститути мирових суддів і суду присяжних.

Обіцянки-цяцянки

  • Заявлена гарна ініціатива щодо «позбавлення власників медіа можливості впливати на те, що говорять чи пишуть журналісти». Проте взагалі не зазначено, яким чином це можна реалізувати на приватних телеканалах. Зараз, відповідно до закону «Про телебачення і радіомовлення» (ст. 3), державним органам і власникам медіа заборонено впливати на редакційну політику каналів.
  • Видатки на оборонку обіцяють у розмірі не менше 5% ВВП. Хоча це й так передбачають нинішні Стратегія національної безпеки України та Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України.
  • Заявлене прагнення покрити всю Україну швидкісним інтернетом. Схвалена Кабміном у 2018 році Концепція розвитку цифрової економіки і так передбачає покриття широкосмуговим інтернетом до 100 % території України.
  • У партії обіцяють запровадити «економічний паспорт українця». Після народження дітям, кажуть, будуть відраховуватися гроші на спеціальний рахунок за експлуатацію природних ресурсів України. Планується, що доступ до цих грошей вони отримають після повноліття. Зараз ці відрахування йдуть на потреби Пенсійного фонду та соціальні виплати. Крім того, голова Асоціації франчайзингу України Андрій Кривонос зауважує: щоб виділити частку від цих грошей на «паспорти», доведеться порушити існуючі ліцензійні угоди з бізнесом, правила концесій, інвестиційних договорів.
  • Педагогам, як і в «Батьківщині», обіцяють зарплати від 12,5 тис. (три мінімальні зарплати). Це і так передбачено ЗУ «Про освіту».
  • «Слуга народу» хоче запровадити «рівноправність державних і приватних закладів освіти». Можливо, мова йде про принцип «гроші ходять за дитиною», який уже передбачений актуальним ЗУ «Про освіту» (п. 10, ст. 78).

Суб’єктивно: Програма за все хороше, інноваційне, бізнесове та прогресивне. Орієнтована на те, щоб догодити молоді та бізнесу.

 

«Опозиційна платформа— За життя»

Партія схожа на фенікса. Спочатку частина «Партії регіонів» переродилася в «Опозиційний блок», а тапер з «Опозиційного блоку» виділилася «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ). У 2014 році «Опоблок», до якого входила частина нинішнього ОПЗЖ (і Рабінович, і Бойко, і Королевська, і Шуфрич, і Льовочкін, і Дунаєв, і Німченко, і Козак), отримав 42 мандати в Раді.

ОПЗЖ має представництва в усіх регіонах України. Офіційно партія з назвою «За життя» з’явилася у 2016 році після перейменування ВО «Центр», партію очолив Вадим Рабінович. У 2018-му році після об’єднання з частиною «Опозиційного блоку» вона змінила назву на «Опозиційна платформа — За життя», а її співголовою став Юрій Бойко.

Цю партію можна навіть назвати медіапроєктом. З одного боку, є безмежні ефіри співголови партії Вадима Рабиновича на «112 Україна» та NewsOne. З іншого — висування на пост президента України співголови ОПЗЖ, екс-регіонала Юрія Бойка та його активна промоція напередодні виборів, зокрема й силами телеканалу «Інтер». До речі, Вадим Рабінович каже стільки неправди, що вже декілька років посідає другу позицію в «рейтингу брехунів і правдорубів» від фектчекінгової організації VoxCheck, яка перевіряє правдивість заяв політиків.

Також свою вагому лепту в медійність партії вніс Віктор Медведчук, кум Володимира Путіна та співтворець системи державної цензури часів Леоніда Кучми. Офіційна посада Медведчука в партії — голова політради. Перед президентськими виборами його давній соратник Тарас Козак (10-й номер у списку партії) купив два канали («112 канал», NewsOne), а перед парламентськими цей медіаарсенал — точніше вже холдинг «Новини» — поповнився й каналом ZIK. Після цього на знак протесту звідти звільнилась низка спіробітників, а в медіаресурсі почалися зміни в редакційній політиці.

ОПЗЖ є проросійською партією, її лідери не приховують своїх симпатій до держави-агресора. «Детектор медіа» вже не раз писав, як Юрій Бойко просуває на українських телеканалах «мирні плани» й відволікає увагу від Росії. А, приміром, минулої осені Віктор Медведчук на російському телеканалі ТВЦ вкотре виступив за федералізацію України і заперечив агресію РФ проти України.

У березні 2019 року Бойко з Медведчуком їздили в резиденцію прем’єр-міністра Росії Дмитра Медвєдєва на «переговори» щодо російського газу.Медведчук і Мєдвєдєв, до речі, — куми.У липні делегація ОПЗЖ знову їздила на зустріч з Дмитром Медведєвим та іншими представниками партії «Єдина Росія». Обидва рази ці зустрічі транслювали в прямому ефірі канали Тараса Козака.

Нагадаємо, Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Сергій Льовочкін, Сергій Дунаєв, Сергій Ларін з першої десятки списку ОПЗЖ — усі були членами «Партії регіонів». Юрій Бойко був міністром палива та енергетики в уряді Миколи Азарова. Сергій Льовочкін з 2010 по 2014 роки був керівником Адміністрації Януковича. Сергій Ларін був заступником Льовочкіна в АП. Нестор Шуфрич очолював МНС в уряді Азарова. Наталію Королевську міністром соцполітики призначив Віктор Янукович.

Що пропонують зараз?

Основний акцент пропозицій: народовладдя через референдуми, зниження тарифів, підвищення зарплати, автономія для Донбасу, багатовекторна зовнішня політика — ніякого ЄС чи НАТО.

Програма партії починається з образу загроз та викликів. Саме вони, на думку партії, підштовхнули цих політиків до чергового походу у Верховну Раду. Мета — «повернути мир та стабільність».

Зовнішня і внутрішня політика

Усередині країни ОПЗЖ прагне «забезпечити народовладдя». Ідея не нова, Віктор Медведчук уже роками просував її своїм рухом «Український вибір». Для цього, вважають у партії, треба прийняти закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми за народною ініціативою». Згідно з планами, на референдумі можна буде відправити у відставку як президента, так і Кабмін чи Верховну Раду.

Ще хочуть з президента і народних депутатів зняти недоторканність. Далі програма партії радикалізується й вимагає переходу до парламентської республіки — посада президента нівелюється. Нагадаємо, зараз у нас парламентсько-президентська республіка. ОПЗЖ також прагне перейти до пропорційної виборчої системи з відкритими списками.

Основне назовні країни — повернення до «політики багатовекторності». Тобто подалі від членства у ЄС чи НАТО.

Безпека

Партія виступає за нейтралітет України у військово-політичній сфері та неучасть у будь-яких військово-політичних союзах.

ОПЗЖ вважає, що зможе зупинити бойові дії на Донбасі. Шлях до цього — «діалог та компроміси». Хочуть обговорювати все в «чотирикутнику Київ — Донецьк — Луганськ— Москва», надати Донбасу автономію й ухвалити закон про амністію та вільну економічну зону. Все це чудово ілюструє нещодавня зустріч Медведчука з ватажками бойовиків ОРДЛО.

Про окупований Росією Крим у програмі партії не згадується.

Економіка 

Політики хочуть припинити санкції проти Росії та переглянути умови участі у Світовій організації торгівлі та зоні вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Паралельно обіцяють сприятливий інвестиційний клімат (яким чином це організовуватимуть — не уточнюють), введення податку на виведений капітал та скасування податку на прибуток, поставити питання щодо ринку землі на референдум, знизити податкові ставки і ввести податкові канікули для суб’єктів малого і середнього бізнесу.

Гуманітарні питання

Додатково хочуть скасувати закони про мову, освіту, перейменування церкви, декомунізацію та люстрацію. Декларують захист прав російськомовних громадян. Нагадаємо, що так звані «утиски» російськомовного населення України — улюблена теза російської пропаганди, під цим приводом відбувалася анексія Росією Криму та російська агресія на Донбасі.

На думку, цих політиків, «п’ять років влада систематично порушувала права і обмежувала свободи мільйонів українських громадян». Хоча лідер цієї партії Юрій Бойко голосував за так звані «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Вони встановлювали суттєві обмеження свободи слова й масових зібрань, передбачали кримінальну відповідальність за так звану «екстремістську діяльність», повертали до Кримінального кодексу статтю про наклеп тощо.

Натомість у 2019-му ОПЗЖ заявляє про свої наміри «припинити політику дискримінації, ксенофобії та радикалізму», підвищити рівень життя людей і просувати «політику примирення і згоди».

В освіті хочуть перехід до обов’язкової профільної спеціалізації в середній школі, фінансування ПТУ з держбюджету і стимулювання приватних навчальних закладів.

У питанні охорони здоров’я ОПЗЖ виступає за страхову медицину.

Правосуддя

ОПЗЖ заявляє своє прагнення забезпечити незалежні суди і посилити відповідальність за корупційні злочини. Хоча голова партії 2011 року був учасником скандалу із закупівлею бурових установок за завищеною на 150 млн доларів ціною — так званих «вишок Бойка».

Ба більше, Наталія Королевська і Василь Німченко — четвертий і сьомий номери у списку партії — були одними з тих, хто підписав подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їхніх доходів і доходів членів їхніх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році.

Обіцянки-цяцянки

  • Політики хочуть відновлювати доступну медичну допомогу «від села до столиці», але невідомо, яким чином і що це означає.
  • Обіцяють «забезпечити невідкладною медичною допомогою». Невідомо, що конкретно мається на увазі. Невідкладна медична допомога й так уже передбачена наказом МОЗ 2012 року. Також міністерство заявляло, що реформа екстреної медичної допомоги є для нього пріоритетом у 2019 році.
  • Виступають за «повернення» і так існуючого права говорити, спілкуватися, навчатися російською та мовами національних меншин. Це право, зокрема, закріплене у Конституції.
  • Усім прощають: обіцяють списати заборгованість за житлово-комунальні послуги і зменшити тарифи.
  • А ще хочуть ввести мораторій на «створення і розвиток проблем». Боротися з бідністю, «монополізмом, рейдерством та нечесною конкуренцією».
  • Заявляють про зниження вдвічі тарифів на газ для населення. Нагадаємо, що підняття цін було вимогою МВФ. Але ОПЗЖ має іншого авторитета в питанні ціни на газ — Росію.
  • У планах —виплачувати астрономічну суму натретю дитину (400 тис. грн).За другу — 200 тис. гривень, а за першу — 100 тис. Зараз незалежно від черговості дитини виплата одна — 41 тис, які виплачуються поступово протягом трьох років.
  • Гроші роздаватимуть не лише за дітей. ОПЗЖ хоче збільшити вдвічі й мінімальну зарплату.

Суб’єктивно: ОПЗЖ відкрито хоче згорнути рух до ЄС та НАТО і повернути «багатовекторність», яку просували ще за часів Кучми та Януковича. Зате обіцяє повернути права на російську мову, дарувати майже півмільйона за дітей, списати борги за ЖКГ, знизити тарифи і підвищити зарплату.

Партія «Європейська Солідарність»

Вжух — і після програшу Петра Порошенка на президентських виборах його партія у травні змінює назву із «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» на «Європейську солідарність». З’явилася зручна абревіатура — ЄС. Це прозорий натяк на головний зовнішньополітичний курс партії і протиставлення себе Росії, на чому партія Порошенка цього року будує свою кампанію.

Партія існує з 2001 року. За результатами парламентських виборів 2014 року «Солідарність» мала 132 депутатські мандати та сформувала найбільшу фракцію у Верховній Раді. У 2019 році, як ви бачите з опитувань, перспектива далеко не така райдужна.

Цього року до першої десятки партії увійшли в основному колишні посадовці та урядовці. Серед них: спікер Верховної Ради Андрій Парубій, віце-спікер Ірина Геращенко, віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе, колишній глава Львівської ОДА Олег Синютка, заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.

Від «Європейської солідарності» балотуватимуться також голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар і голова Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький. Блогер, ведучий «Вата-шоу» на Прямому каналі, Андрій Полтава (Андрій Карпов) увійшов до списку «Європейської солідарності» під 31-м номером.

«ЄС» називають прихильниками пан’європейської доктрини та ідеології християнської демократії, ліберального консерватизму. Сама ж партія пише, що в основі її ідеології є ідея солідарності, під якою, зокрема, мається на увазі «побудова сильної держави на силі громад та розвиток дієвих суспільних інституцій контролю над владою».

Що пропонують зараз?

Основний посил у тому, що Петру Порошенку на посаді президента «вдалося зробити, здавалося, неможливе», тому треба закріпити результат наступними п’ятьма роками в парламенті, а ще — «дати відсіч агресору». Головне для партії — вступ (або хоча б подання заявки) до НАТО і ЄС, що кардинально суперечить, приміром, планам ОПЗЖ. До речі, для фанатів партії є розширена версія її програми.

Зовнішня і внутрішня політика

Вступ до ЄС, інтеграція України до енергетичного та цифрового ринку ЄС, наближення до стандартів Шенгенської зони та поглиблення митного співробітництва. Також партія виступає за збереження єдності «міжнародної коаліції» та посилення санкцій проти Росії, привернення уваги міжнародної спільноти до Криму та Донбасу, а також притягнення РФ до відповідальності за злочини.

Всередині країни — завершення децентралізації й подальше проведення адміністративної реформи.

Безпека

Політики мають амбітну мету — отримати План дій членства в НАТО у 2023 році. Окрім того, «ЄС» підтримує введення миротворців ООН на всю територію окупованого Росією Донбасу. «ЄС» не оминула увагою й загрози в інформаційній та кіберсфері: збираються їм протидіяти.

Партія обіцяє «новий рівень забезпечення для армії» та модернізацію. Ще — розвиток ракетних технологій протиповітряного щита України, авіації та флоту. Для всього цього хочуть розвивати вітчизняний оборонний комплекс. У цьому контексті неможливо забути журналістське розслідування проекту «Bihus.info», що вийшло в розпал президентської виборчої кампанії, про те, як люди з оточення п’ятого президента курували розкрадання в оборонній сфері. Зокрема, мова йшла про колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, який нещодавно повернувся на роботу керівника корпорації «Богдан». Раніше його бізнес-партнером у корпорації був Петро Порошенко.

Економіка

На думку партії, треба позбавити правоохоронні органи й органи безпеки повноважень втручатися в господарську діяльність. Натомість має бути «єдиний орган фінансової безпеки». Політики заявляють про своє бажання розвивати малий і середній бізнес, спрощуючи його регуляцію, впроваджуючи «однакові правила для всіх і розширюючи можливості кредитування», збереження єдиного податку.

Також виступають за заміну податку на прибуток для підприємств податком на виведений капітал, спрощення умов експорту та імпорту товарів з ЄС. Загалом, партія обіцяє сприяти створенню робочих місць з високими зарплатами, стимулюючи залучення інвестицій, освіту та інновації. У планах — інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС. Двигуном економічного зростання вважають інновації, а науку й технології називають «інтелектуальною інвестицією в ключові галузі».

Правосуддя і боротьба з корупцією

За п’ять років Петрові Порошенку та його партії так і не вдалося дореформувати судову систему, тож у наступному парламенті хочуть це продовжити. Не реформованими залишилися суди першої інстанції, апеляційні оновлені частково.

У «ЄС» визнають, що корупцію також не побороли, хоч і «створили спеціальні інституції для боротьби з нею». Тепер хочуть «зосередитись на ліквідації причин, що корупцію провокують». Як? Спрощуючи адміністративні процедури, зокрема, через впровадження цифрових технологій.

Ще є бажання боротися з офшорами, імплементуючи План протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Хоча велику війну офшорам Петро Порошенко оголошував ще у 2016 році.

Крім того, партія виступає за реформу правоохоронної системи, підвищення довіри до правоохоронців, їх відкритість для громадського контролю. Це все добре, якби аналогічні завдання не стояли й перед реформою поліції ще 2014 року.

Гуманітарні питання

«Європейська солідарність» виступає за підтримку української мови при забезпеченні прав меншин. Хоча в програмі пишуть, що вони вже й так цього досягли. Також собі в здобутки записали отримання Томосу про автокефалію української церкви. Далі планують «інтеграцію українського суспільства, національно-патріотичне виховання».

Вважають, що треба посилювати громадянську освіту, тобто вчити громадян захищати свої права. І взагалі «ЄС» зазначає, що «держава має інвестувати у реформування і розвиток освіти, сприяти тіснішій її взаємодії з економікою».

Щодо медицини, кажуть, треба закінчувати розпочату медичну реформу. Нагадаємо, вона триває вже не перший рік. У 2019 році планується впровадження нової системи фінансування медзакладів, системи електронного документообігу, програми «Безкоштовна діагностика», реформування екстреної медичної допомоги, розробки державної програми медичних гарантій на 2020 рік тощо.

У питаннях культури партія обіцяє «задіяти можливості культурної дипломатії, активність українських експортерів, підтримку української діаспори»та «сприяти моді на Україну, відкриваючи її для світу».

«ЄС» заявляє про необхідність захисту інформаційного простору від антиукраїнської пропаганди та гібридної інформаційної війни з боку Російської Федерації. «Має бути створена ефективна система розпізнавання неправдивої інформації, “фейків” і їх спростування…В освітні програми всіх рівнів мають бути включені елементи медіаграмотності, критичного мислення, вміння працювати з різними джерелами інформації та оцінювати їх», — пише партія у своїй розширеній програмі.

Обіцянки-цяцянки

Звіт про проведену роботу за останні п’ять років у програмі партії майже витіснив популізм, але ми знайшли деякі пафосні, швидше за все, порожні позиції.

  • У 2019 році «ЄС» знову йде у парламент з тезами про те, що громадянам треба «довіра до правоохоронців, їх відкритість для громадського контролю». Для реформування органів правопорядку в «Солідарності» та Петра Порошенка було п’ять років, але, очевидно, щось пішло не так.
  • «ЄС» також хоче, щоб українці «відчували власну безпеку». Це справді важлива проблема, на думку 61 % громадян, згідно з опитуванням групи «Рейтинг». Проте цей пункт безпосередньо пов’язаний з попереднім.
  • Партія збирається, як і «Сила і честь», розширювати середній клас. Різні політики виступають за ще з початку 2000-х. Хоча, згідно з дослідженням Центру ім. Разумкова у 2016 році, процес формування середнього класу в сучасній Україні докорінно відрізняється від західних стандартів. «Якщо на Заході типовими представниками цього прошарку є адвокати, лікарі, викладачі, менеджери середньої ланки, то в Україні до середнього класу (за майновою ознакою) потрапила так звана “обслуга олігархів” — заангажовані працівники масмедіа, корумповані чиновники, продажні юристи та менеджери різноманітних інофірм, елітарних розважальних закладів, салонів красоти та фітнес-клубів», — ішлося в дослідженні.
  • Гарна, але абстрактна теза — «Україна має стати державою можливостей, ефективна держава гарантує соціальні ліфти для найбільш професійних, відповідальних та патріотичних громадян». У розширеній програмі «ЄС» ідеться переважно про такі «ліфти» в політиці. Політики не пояснюють, яким чином збираються це реалізовувати та що їм заважало робити ці ліфти останні п’ять років. Крім того, все це вкрай перегукується з уже запущеною програмою «Ліфт» від «Слуги народу».
  • «Сприяти створенню робочих місць із високими зарплатами, стимулюючи залучення інвестицій, освіту та інновації». Традиційна обіцянка політиків в Україні з 1991 року.
  • За п’ять років «Солідарність», мабуть, не до кінця відкрила Україну світові, тому збирається відкривати її в наступну п’ятирічку. Навіть обіцяють, що така Україна з червоною стрічкою має «стати комплексним національним проєктом».

Суб’єктивно: Програма є коротким оптимістичним звітом роботи «Солідарності» і Петра Порошенка у владі за останні п’ять років. Усі недоліки «сховали під килим». Зараз партія «продає» мрію про вступ до Європейського Союзу, НАТО, хоча вкрай розмито каже, як збирається наближати Україну до таких амбітних цілей.

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»

Одна з системних українських партій: має чітку структуру, осередки та навіть «центри політичної освіти». В українській політиці вже двадцять років — з 9 липня 1999 року. Називає себе «патріотичною, центристською партією нової суспільної ідеології, що органічно поєднує соціальну солідарність із захистом індивідуальних прав і свобод людини».

За своїми підрахунками, організація налічує 250 тисяч членів партії. У 2014 році в парламенті VIIІ скликання «Батьківщина» отримала 19 мандатів.

На чергове проходження до Верховної Ради може впливати активна піаркампанія лідерки партії Юлії Тимошенко на останніх президентських виборах.

Тимошенко відома участю в Помаранчевій революції, роботою на посаді прем’єр-міністра у 2005, 2007-10 роках. У 2009 році вона підписала скандальну угоду з Росією на поставки газу. У часи президента Віктора Януковича з 2011 до 2014 році пані Тимошенко за рішенням Печерського суду Києва помістили за ґрати і зобов’язали виплатити 1,5 млрд гривень нанесених компанії «Нафтогаз» фінансових збитків. У 2014 Верховна Рада більшістю голосів підтримала постанову про звільнення Тимошенко.

П’ятий президент України Петро Порошенко заявляв, що за підписання газових контрактів пані Тимошенко повинна настати політична відповідальність. Він наголошував, що Стокгольмський арбітраж довів: підписання контрактів було здачею національних інтересів України.

Цікаво, що Юлія Тимошенко так багато говорить неправди та маніпулює даними, що декілька років очолює «рейтинг брехунів та правдорубів» від фектчекінгової організації VoxCheck, яка перевіряє достовірність заяв політиків.

До першої десятки у списках «Батьківщини» входить мільярдер та екс-губернатор  Донеччини Сергій Тарута, ексглава СБУ Валентин Наливайченко, ексзамглави СБУ Андрій Кожемякін, віцепрем’єр в уряді Тимошенко Григорій Немиря, чинні нардепи Сергій Соболев, Олена Кондратюк, Сергій Власенко.

Що пропонують зараз?

Партія йде з програмою «Новий курс України». З однойменною програмою, але значно ширшою, на президентські вибори йшла Юлія Тимошенко. Реалізувати її перший етап обіцяють за перші 100 днів після парламентських виборів. Для програми партії створили навіть окремий сайт.

Цікавий факт: у програмі «Новий курс» Юлії Тимошенко, з якою вона йшла в президенти, члени редколегії VoxUkraine раніше знайшли плагіат, самоплагіат, неіснуючі джерела і помилки.

Зовнішня і внутрішня політика

«Батьківщина» обіцяє продовжувати втілення Угоди про асоціацію з ЄС.

Безпека

«Наша безпека – в НАТО», — проголошує партія, обіцяючи працювати над наданням Україні Плану дій для членства в альянсі.

Щодо Донбасу партія наголошує, що розгляд цього питання має йти в єдиному пакеті з питанням Криму. Політики підкреслюють, що Росія має звільнити всіх українських в’язнів сумління, полонених і заручників. У переговорах щодо розв’язання конфлікту, на думку «Батьківщини», мають брати участь ще й США та Велика Британія. Те саме Юлія Тимошенко пропонувала і під час своєї президентської кампанії.  

Економіка 

«Батьківщина» планує скасувати 37 податків і зборів, зокрема податок на спадок, держмито та судовий збір. Просуватимуть і скасування ПДВ із заміною на податок на реалізацію. Така ініціатива не нова. Дванадцять років тому аналітики Центру ім. Разумкова назвали її «відвертим лобіюванням інтересів підприємств визначених галузей».

Єдиний соціальний внесок також — геть. Зате в мріях партії буде «відновлення макро- та мікрокредитування бізнесу на європейських умовах». Ще — програма довгострокового мікрокредитування для молодих підприємців.

Партія виступає за продовження мораторію на продаж землі, а викуповувати її зможе лише держава. Стратегія «Батьківщини» в агросекторі — «державна підтримка малих та середніх фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств».

В енергетиці — акцент на відновлювальних джерелах поряд зі «стрімким розвитком власної вугільної галузі». Плюс — «демонополізація імпорту газу» і біржова торгівля всіма енергоресурсами.

Гуманітарні питання

«Батьківщина» планує збільшувати фінансування культури, кіно, книг і контенту на радіо й телебаченні. Зменшити навантаження на бюджет через це, за планами партії, мають допомогти меценати, для яких ухвалять спеціальний закон.

Пропонують «персоніфіковану пенсійну систему», відкладання пенсійних внесків на особовий рахунок кожної людини в держбанку. На такі внески ще й відсотки, кажуть, будуть нараховувати. Якщо гроші не використали, планується, що їх можна буде передати членам родини.

У партії хочуть обов’язкове медичне страхування.

Обіцянки-цяцянки

  • Ціну на газ для населення партія хоче вдвічі меншу за рахунок газу власного видобутку. Нагадаємо, нинішні ціни були умовою від Міжнародного валютного фонду. На думку голови представництва МВФ в Україні Йости Люнгмана, найбільш оптимальний підхід — надати право ринкам визначати ціну, а потім надавати адресні субсидії тим, хто їх найбільше потребує. У жовтні минулого року керівник «Укргазвидобування» Олег Пархоменко в інтерв’ю «Українській правді» пояснював: велика різниця між комерційною ціною (12 тис. грн) та ціною для населення (4,8 тис. грн) була гарною можливістю для спекуляцій.
  • Обіцяють прирівняти середню зарплату в Україні до рівня польської в доларовому еквіваленті. Зараз в Україні середня зарплата, згідно з даними Держстату — 9878 гривень ($380). У Польщі — $1050. Тобто «Батьківщина» хоче підняти середню українську зарплату майже втричі.
  • Мінімальну пенсію партія обіцяє підняти вдвічі. Зараз вона становить 1564 гривень, а «Батьківщина» хоче 3094 грн. І працюючим пенсіонерам хочуть повернути можливість отримувати пенсії. Проте у Пенсійного фонду зараз «дірка» в десятки мільярдів гривень. Приміром, на 2019 рік з держбюджету у фонд передбачено направити 167 мільярдів.
  • Також партія планує брати кредити на забезпечення фельдшерсько-акушерських пунктів у селах. По-перше, зараз активно реалізується проєкт Мінрегіону та МОЗ із будівництва сучасних медичних амбулаторій у сільській місцевості. Вже затверджено будівництво 517 таких закладів у всіх областях. По-друге, минулого року в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун пояснювала, всі ФАПи не закриватимуть. Утім, закладів не буде в селах з невеликою кількістю населення, розташованих далеко одне від одного. Туди має щотижня приїжджати лікар, який обслуговуватиме чотири пункти. Це зроблено для того, щоб у рамках реформи забезпечити лікарям конкурентну зарплатню, яка зараз формується від кількості пацієнтів.
  • Ще в «Батьківщині» хочуть «повернути право українцям викликати лікарів додому». У МОЗ наголошували: наказу, який звільняє лікарів від відповідальності й забороняє їм їхати на виклик, — немає. Хоча зараз лікар може вирішувати, чи варто йому йти на виклик після розмови з пацієнтом.
  • Освітянам «Батьківщина» обіцяє зарплату не нижче трьох мінімальних зарплат.  Це вже передбачає актуальний закон «Про освіту» (стаття 61).
  • «Незалежно від того, куди дитина піде вчитися, у приватний заклад чи державний, гроші будуть іти за нею», — йдеться у програмі партії. Принцип «гроші ходять за дитиною» вже передбачений в актуальному ЗУ «Про освіту» (п. 10, ст. 78).
  • Працівникам культури також обіцяють «зарплати європейського рівня». Який цей рівень — не уточнюють.
  • Прагнуть повернути й більші виплати на дітей: 50 тис. гривень на першу, 100 тисяч — на другу і 150 тис. грн — на третю і всіх наступних. Зараз — 41 тисяча гривень без прив’язки до черговості дітей.
  • Партія хоче «відновити справедливість для тих людей, які втратили свої банківські вклади та власність під час стрімкого падіння курсу гривні». Схоже це на обіцянку Юлії Володимирівни повернути гроші вкладникам радянського «Ощадбанку».

Суб’єктивно: У «Батьківщини» хочуть зменшувати податки і сипати всім грішми, наче вони знають, де на нашій території залягають величезні запаси нафти.

Партія «Голос»

«Голос» є новою партією, яка може подолати бар’єр у Раду. У травні 2019 року для створення «Голосу» перейменували партію «Платформа ініціатив», яка була зареєстрована у лютому 2015 року.

Лідер партії — відомий музикант Святослав Вакарчук. У 2007 році він уже обирався до парламенту від блоку «Наша Україна – Народна самооборона», але через рік склав повноваження, заявивши: «Безперервнi мiжпартiйнi та внутрiшньопартiйнi суперечки деморалiзують суспiльство всерединi країни та пiдривають її авторитет назовнi».

У 2015 році Вакарчук став учасником програми політичних студій Єльського університету (США). А вже у 2016 році співака почали вносити до президентських рейтингів, хоча він так і не балотувався. Згодом повідомив, що формує команду для участі в парламентських виборах.

До списку партії «Голос» увійшли, зокрема, громадські активісти, бізнесмени й волонтери. Серед  першої десятки: віце-президент «Київської школи економіки» Юлія Клименко, операційна директорка компанії Ring Ukraine Кіра Рудик, антикорупційна активістка Олександра Устінова, громадський активіст Ярослав Юрчишин, журналіст Сергій Рахманін та інші. Від партії «Голос» також балотується ведучий Сергій Притула (№30).

До всіх кандидатів партія ставить свої вимоги, серед яких: незаплямована репутація, відповідність вимогам антикорупційного законодавства, досягнення у своїй сфері тощо. До списку також обіцяли не брати тих, хто співпрацював з режимом Януковича чи комуністичною партією, має бізнес чи інші інтереси в Росії, протидіяв Революції гідності чи є чинним депутатом. 

Лідер партії каже, що їхня ідеологія — «центристська, яка об'єднує Україну». Детальніше Святослав Вакарчук відповідав на це питання так: «Я мрію про той час, коли в Україні буде дві партії або дві ідеології — лівіше і правіше. Соціал-демократична і консервативна. Для нас сьогодні важливо прийти першою партією, яка починає з принципів».

Що пропонують зараз?

Партія пише, що «йде в політику, щоб повернути людину в центр держави, аби перестати ділитися на лівих і правих, на націоналістів та лібералів». Про це йдеться в розширеній програмі «Голосу» для фанатів. Саме в розширеній версії є раціональне зерно, яке, на жаль, майже втратили в скороченій версії програми, куди перекочували пафос і слогани. Читати скорочену програму немає сенсу, та й «Голос» сам на її початку дає посилання на повну версію.

Зовнішня і внутрішня політика

Партія хоче рухати країну в напрямку членства в ЄС. Також у Вакарчука планують скасувати недоторканність депутатів і скоротити їхню кількість. Хочуть запровадити процедуру імпічменту президента, електронне голосування на виборах, викорінити кнопкодавство. Політики планують закріпити децентралізацію та новий територіальний устрій у Конституції.

Також партія хоче зробити державний апарат «компактним і ефективним» і скоротити «непотрібну частину його функцій». Родзинка програми «Голосу» — тести на рівень IQ. Їх, на думку політиків, мають проходити як судді з прокурорами, так і держслужбовці. Ще — електронний кабінет громадянина, де можна буде отримати послуги від держави.

Безпека

Цьому присвячено окремий розділ програми. Тут і про необхідність повернення Криму та окупованих територій Донбасу, і «гідні умови для військовослужбовців», і підвищення боєздатності ЗСУ за рахунок прозорих закупівель та інших вимог відбору.

Партія збирається спиратися на досвід Швейцарії та Ізраїлю у створенні системи територіальної оборони та військового резерву. Глобальне завдання ставлять перед собою — впроваджувати військові стандарти НАТО і рухатись у сторону членства в альянсі.

Економіка

Основний акцент на ІТ-індустрію. Партія збирається встановити і зафіксувати для цього ІТ-сектору низький рівень податків, скасувати норми трудового кодексу і якось інакше його регулювати. «Голос» обіцяє переглянути всі види взаємодії між державою та бізнесом і перевести їх у повністю електронну форму.  Ще кажуть, що силові структури мають бути позбавлені повноважень у сфері розслідування економічних злочинів, а цю виконувати функцію повинен «новий аналітичний орган».

Політики запевняють, що будуть розробляти збалансований державний бюджет, зупинять «злочинні схеми на митницях», збережуть незалежність Нацбанку від олігархів, диверсифікуватимуть український експорт. Також просувають збільшення видобутку власних енергоресурсів, хоча водночас пропагують відновлювальні джерела електроенергії.

«Голос» — за прозорий земельний ринок з орендою її через електронний аукціон і законодавчими обмеженнями для її купівлі.

Гуманітарні питання

У партії кажуть, що реформу шкільної освіти треба прискорити і розвивати мережу опорних шкіл. Ще виступають за безкоштовні онлайн-курси, а в університетах — за право для студентів обирати собі дисципліни і викорінення академічного плагіату. Для науки — міжнародний аудит установ та на базі цього ухвалення рішень про їхнє фінансування.

Партія просуває завершення реформиохорони здоров’я, запуск системи eHealth, розширення державного фінансування ліків, зміни регулювання фармацевтичного ринку.

Крім того, «Голос» каже, що чотири олігархічні групи контролюють близько 75 % телевізійного ринку. Партія збирається із цим боротися, запровадивши «нові вимоги до редакційної незалежності медіа та забезпечення ефективного державного регулятора». А керівництво цього регулятора партія хоче призначати «за новими правилами».

Правосуддя і боротьба з корупцією

Партія збирається міняти суддів на нових — «перезавантажувати» — з новими вимогами. Також пропонують запровадити інститут приватних виконавців; створити повноцінні суди присяжних для окремих категорій справ; запровадити електронний документообіг у судах.

«Голос» виступає за посилення повноважень НАБУ і перезавантаження САП та НАЗК. Політики хочуть повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення високопосадовців (Конституційний суд скасував цю статтю Кримінального кодексу в лютому) і прибрати право на заставу при вчиненні корупційних злочинів.

Для працівників СБУ в партії мають ініціативу відкритих електронних декларацій про доходи, крім тих, чия робота є таємною.

Обіцянки-цяцянки

До скороченої версії програми є претензії майже по всіх пунктах, оскільки вона більше складається зі слоганів, ніж із конкретики. У ширшій версії з реальними пропозиціями ситуація значно краща, але є нюанси. Часто партія обіцяє «зорі з неба», хоча уявити, як її фракція в парламенті все це збирається реалізовувати, дуже важко. Наприклад:

  • Політики пишуть, що «в Україні мають постати й зміцніти нові, сучасні культурні традиції, що остаточно об'єднають українську націю, цементуючи її ідентичність». Яким чином до цієї тези відноситься законодавчий орган? «Голос» каже, що «буде активно розбудовувати мережу сучасних культурних центрів у різних куточках Україні». Чи треба бути для цього народним депутатом — питання риторичне.
  • Партія збирається перезавантажувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Вищу раду правосуддя і набирати туди «порядних людей». Хоча члени Вищої кваліфікаційної комісії правосуддя призначаються з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, омбудсманом, міністром юстиції і так далі. У Вищу раду правосуддя парламент обирає лише двох представників. Тому дуже сумнівно, що «Голос» на це теж якось вплине, крім як законодавчими ініціативами.
  • Партія обіцяє створити «просту й ефективну процедуру цивільної конфіскації у чиновників награбованого майна; незаконно нажите майно корупціонерів буде швидко вилучатися, а самі вони звільнятися зі своїх посад». Проте рішення щодо того, чи є щось «награбованим», чи ні, та чи варто це конфіскувати, в Україні поки приймає суд.
  • «Парламент стане місцем ухвалення рішень, яких потребують люди, а не рядком неефективних витрат у державному бюджеті», — зазначається в програмі партії. Однак депутати «Голосу» не можуть впливати на представників інших політсил, які також пройдуть у Раду.
  • У партії обіцяють розвивати в школах «електронні системи рейтингування та внутрішньої комунікації на всіх рівнях: між батьками, вчителями та адміністраціями шкіл, між школами і державою». Яким чином народні депутати будуть розвивати внутрішню комунікацію в школі, приміром, Баришівки — незрозуміло.
  • «Голос» каже, що «запровадить електронні підручники на цифрових планшетах для шкіл». Хоча вони вже запроваджені Міністерством освіти, і минулого року відомство затвердило відповідне положення.
  • Партія обіцяє, що запровадить «нові вимоги до редакційної незалежності медіа», але ніяк не деталізує це у своїй програмі. Конкретні ідеї в інтерв’ю «Детектору медіа» розповіла комунікаційна директорка виборчої кампанії партії, кандидатка за списком «Голосу» Ярина Ключковська.

Суб’єктивно: Видно, що «Голос» як зовсім нова партія хотіла показати програмою свої серйозні наміри на реформи в країні. Для реалізації наполеонівських планів партії треба треба маленька дрібниця — більшість у Раді.

Партія «Сила і честь»

Партія «Сила і честь» була зареєстрована в січні 2004 року, однак уперше взяла участь у виборах у 2014 році, набравши 0,11 % голосів. Керівником партії є ексголова СБУ за призначенням Леоніда Кучми (2003-2005 роки) Ігор Смешко.

Політик балотувався на президентських виборах цього року, де набрав 6,04 %. На виборах його відкрито підтримував медійник Дмитро Гордон, який пізніше очолив передвиборчий штаб Смешка на парламентських виборах.

«Сила і честь» називає себе консервативними демократами. До першої десятки увійшли одразу троє народних депутатів від «Самопомочі»: Олена Сотник, Іван Мірошниченко та Ірина Сисоєнко, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, а ще — колишній начальник Генерального штабу, якого Військова прокуратура звинувачує в держзраді, Володимир Замана (він звинувачення відкидає).

Що пропонують зараз?

Партія хоче розвивати середній клас, делегувати більше функцій органам місцевого самоврядування і забезпечити «безпеку кожному громадянину». Вважають, що духовними цінностями українського народу є «бог, свобода, сім’я та Україна».  На сайті є дещо розширена програма для фанатів партії.

Зовнішня і внутрішня політика

Партія «Сила і честь» виступає за реалізацію євроатлантичного інтеграційного курсу та стратегічне партнерство зі США. З Росією хочуть «нову концепцію відносин», яка передбачає припинення бойових дій на сході. Політики обіцяють сформувати дієві механізмів повернення анексованого Криму та деокупації Донеччини «шляхом дипломатичних та економічних заходів міжнародного впливу».

Всередині країни партія пропонує обмежити повноваження президента та законодавчо закріпити процедуру імпічменту, скасувати депутатську недоторканність у нинішньому вигляді (як уже йшлося вище, це може створити можливість тиску на нардепів. — Ред.) та продовжити  адміністративно-територіальну реформу в Україні, щоб передати більшість функцій держави органам місцевого самоврядування. «Сила і честь» підтримує продовження децентралізації та адміністративно-територіальної реформи.

Крім того, у Смешка хочуть ініціювати ухвалення Закону України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми». Подібні ідеї також мають партія «За життя» і «Слуга народу».

Економіка

«Сила і честь» хоче переглядати тарифи, боротися з офшорами й олігархами. Вважають, що держава має підтримувати підприємства наукомісткого промислового виробництва, стимулювати IT-галузь та креативні індустрії.

Партія хоче «земельну реформу» і відкриття ринку землі. В енергетиці виступають за оновлення ядерної енергетики і паралельно за відновлювальні джерела енергії. Плюс — диверсифікація джерел постачання паливно-енергетичних ресурсів, створення прозорого ринку видобутку, транспортування та реалізації нафти і газу в Україні.

Безпека

Партія збирається просувати реформу ЗСУ. Обіцяють зближення з НАТОта «поступовий перехід від змішаного принципу комплектування Збройних Сил до створення професійного національного війська».

Гуманітарні питання

Політики обіцяють «забезпечити державну підтримку переселенців з анексованого Криму та окупованих територій Донбасу, пільгове кредитування та врегулювання майнових відносин між фінансовими установами та цими громадянами».

У програмі пропонується забезпечити функціонування єдиного медичного простору. У МОЗ заявляли про створення єдиного медичного простору ще з 2015 році. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун нині також активно пропагує цей підхід, який, зокрема, передбачає відкриття закладів типу «Феофанія» для всіх і вільний вибір лікаря.

Правосуддя та антикорупційна діяльність

Політики пропонують забезпечити невідворотність покарання за корупційні злочини, щоправда не уточнюють, яким чином. У розширеній програмі — теж анічичирк. Також виступають за «чисті ряди суддів», ефективні антикорупційні органи викорінення корупції в оборонці. Плюс — прозорість джерел фінансування політичних партій.

Обіцянки-цяцянки

  • З одного боку «Сила і честь» виступає за чітке розмежування законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, а з іншого збирається якимось неописаним чином забезпечити «жорсткий контроль за чистотою рядів суддівського корпусу через механізми кадрового відбору».
  • Заявляють, що вони забезпечать «невідворотність покарання за корупційні злочини», хоча цим мають займатися відповідні антикорупційні та правоохоронні органи, а не партія у Верховній Раді.
  • Цікаво, що партія має на увазі коли каже, що хоче забезпечити «рівні умови для розвитку всіх національностей, що населяють Україну». Конституція, приміром, і так гарантує рівні конституційні права і свободи, а також те, що «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
  • Є теза про «повернення поваги до вищої цінності нашого війська – життя і гідності військовослужбовця». Хто відбирав повагу до життя і гідності військових, і як нардепи будуть це повертати — зрозуміти важко.
  • Партія хоче створити незалежне суспільне телерадіомовлення, яке й так функціонує з 2017 року.

Суб’єктивно: Набір обіцянок для випадку, якщо представники партії зможуть сформувати Кабмін, а не маленьку фракцію.

Ознайомитися з усіма програмами партій можна на сайті Центральної виборчої комісії.

Ми аналізували програми партій, які за прогнозами соціологів (група «Рейтинг» і Київський міжнародний інститут соціології), долають 5-відсотковий бар'єр.

comments powered by Disqus