У вкрай поляризованих виборах у Грузії неймовірно багатий бізнесмен протистоїть колись дивовижно популярному кандидату-ідеалісту, який, на думку виборців, збився зі шляху. Гроші, влада та скандальне відео перевернули вибори з ніг на голову. Тим не менш, проблема значно глибша.

Теперішній грузинський уряд називає себе вірним союзником Сполучених Штатів, а партія влади Єдиний національний рух недвозначно вказує у своїй програмі на США як на «головного стратегічного партнера Грузії». Президент Буш назвав 2005 року Саакашвілі «маяком демократії». Відтоді Грузія отримала мільярди доларів західної допомоги, та ситуація в країні може цілком змінитися.

Коли вибухнув скандал

8 вересня, менш ніж за два тижні до парламентських виборів, на телевізійні станції просочилося відео, на якому зображено знущання тюремників над в’язнями у тбіліській в’язниці «Глдані 8» (Gldani 8). На кліпі видно, як декількох ув’язнених жорстоко били охоронці, одного з них ґвалтували мітлою.

Як повідомила BBC, спочатку партія влади заявила, що «відео підробила опозиція для дискредитації уряду напередодні ключових виборів».

Civil.ge, щоденний новинний сайт, заснований 2001 року в Грузії неурядовою організацією, інформував: «Міністерство внутрішніх справ стверджує, що арештовані чиновники знущалися з ув'язнених і зробили відеозапис за гроші. Оборудку влаштував Тамаз Тамазашвілі (Tamaz Tamazashvili) – в'язень, який відбуває тюремний термін у тому ж тюремному закладі».

Відтоді грузинський уряд узяв на себе відповідальність на певному рівні. Чимало хто стверджує, що зловживання у в’язницях – поголовне явище у грузинській пенітенціарній системі. Однак жахлива й нелюдська сутність цього скандалу спонукала президента Грузії Міхаїла Саакашвілі до негайної відповіді. Того вечора, як було випущено відео, він вийшов в ефір зі спеціальною заявою. «Те, що відбулося у в’язниці “Глдані 8”, – обурливий акт, спрямований проти  людської гідності та прав людини, – сказав він. – Ті, хто це організував, здійснив і допустив, заслуговують найсуворішого покарання. Вони сидітимуть у в'язниці довгі роки».

Протягом ночі по всій країні збиралися сотні протестувальників, закликаючи до відставки (а згодом і арешту) ключових урядових чиновників, пов’язаних зі скандалом. У кінцевому підсумку вони домоглися свого. Саакашвілі тимчасово усунув від виконання обов’язків увесь тюремний персонал країни.

Наступного дня після розповсюдження відео подала у відставку Хатуна Калмахелідзе (Khatuna Kalmakhelidze) – міністр (у справах виконання покарань, пробації та юридичної допомоги. – МS), яка відповідала за стан справ у в’язницях. Колишній міністр внутрішніх справ Бачо Ахалая (Bacho Akhalaia) зробив коротку заяву: «Я відчуваю моральну і політичну відповідальність, оскільки ми не спромоглися покінчити з цією жахливою практикою. Тому я звернувся до президента із заявою про свою відставку».

Ще до того, як скандал змінив панораму призначених на 1 жовтня парламентських виборів, спостерігачі визнавали їхнє особливе значення, незалежно від цього. Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир (The Carnegie Endowment for International Peace) Томас де Ваал (Thomas de Waal) зазначав: уперше майже за десять років відбуваються вибори, в яких опозиційна коаліція «Грузинська мрія» (Georgian Dream) під орудою мільярдера Бідзіни Іванішвілі (Bidzina Ivanishvili) кидає «найсерйозніший виклик  еліті, що правила Грузією понад вісім років».

Вибори приведуть також до влади перший уряд, який повинен дотримуватися ухваленої 2010 року нової конституції Грузії, що набуде чинності 2013-го. Конституція змістить більшість функцій виконавчої влади від президента до прем’єр-міністра, якого обиратиме партія більшості в парламенті. Це робило жовтневі парламентські вибори ще більш значущими.

Владна досі партія ЄНР офіційно призначила теперішнього прем’єр-міністра Мерабішвілі (Merabishvili) кандидатом на цю посаду 2013 року. Саакашвілі не виключав для себе можливості стати прем’єр-міністром. Поширювалися чутки, що він намагатиметься «тягнути під Путіна» і через конституційні механізми втримати владу якомога довше. Однак ще до виборів скандал із відео поклав край цим його прагненням.

Обидва кандидати – не подарунок

Відчутно, що ці вибори особливо складні й гарячі. Іванішвілі, який, за даними Forbes, є найбагатшою людиною в Грузії, публічно заявив Саакашвілі, що він повинен піти у відставку, звинувативши теперішній уряд у «створенні механізму брехні у нашій країні».

Опоненти ЄНР та Саакашвілі вважають, що він перетворює країну на «державу, милостиву до однієї партії»; і цієї характеристики він не відкинув в інтерв’ю британському часопису Prospect.

Хоча Саакашвілі привів молодь і влив свіжу кров, щоб стимулювати інновації, дехто висловлював побоювання, що державній службі бракує незалежності. Де Ваал зазначає: «Відколи Саакашвілі прийшов до влади, він мав п'ятьох прем'єр-міністрів, сімох міністрів оборони, шістьох міністрів закордонних справ і шістьох міністрів фінансів». У червні 2010 року він призначив міністром економіки Віру Кобалія (Vera Kobalia), яку зустрів на Олімпіаді у Ванкувері. Її попередній досвід зводився до того, що вона працювала переважно на пекарні у свого батька в цьому місті.

Критики Іванішвілі стурбовані тим, що людина, чиє багатство складає близько половини ВВП Грузії, тепер хоче використати свою вагу на політичному рингу. Їх також непокоїть те, що «Іванішвілі діє за підтримки сил за межами Грузії, іншими словами – Росії».

Хоча ці заяви не були підкріплені доказами, Іванішвілі не уникнув скандалу. Упродовж літа один із головних скандалів у Грузії був пов’язаний із тим, що опозиційне телебачення було втягнуто в купівлю голосів на користь «Грузинської мрії». Влада конфіскувала десятки тисяч супутникових антен, які належать кабельному і супутниковому провайдеру Global TV. Співвласником цієї компанії є брат Іванішвілі.

Телебачення – арена перемоги на виборах?

Телебачення стало головним фронтом у боротьбі за парламент. У ньому, згідно з Transparency International Georgia – місцевою неурядовою організацією, що бореться з корупцією, підвищуючи відкритість та звітність, як і раніше, «значною мірою панує політика».

Яким би відразливим і жахливим не було відео, скандал висвітлив неупередженість і провідну роль телебачення.

Одним із ключових каналів, які першими показали гарячу історію, був Channel 9 TV. Він повідомив, що відеоматеріали отримав колишній охоронець тюрми №8 Владімір Бедукадзе (Vladimer Bedukadze), який нині шукає політичного притулку у Брюсселі. Бедукадзе, якого МВС Грузії оголосило в розшук через нелюдське поводження з ув’язненими, заявив через Skype Channel 9, що відеоматеріали, розповсюджені Міністерством внутрішніх справ, були сфабриковані, і припустив, що влада намагається представити подію спотворено.

Хоча скандал висвітлювала більшість грузинських новинних агентств, Channel 9 робив це доволі агресивно. За даними AFP, «опозиційний канал у четвер увечері випустив в ефір нове, сильно пікселізоване відео. На ньому, як стверджувалося, були зображені охоронці, що ґвалтують у СІЗО в'язня з психічними розладами».

Вгадайте, хто володіє Channel 9? Бідзіна Іванішвілі.

Колишній тюремник Бедукадзе дав також інтерв’ю RT, в якому стверджував, що «для карної системи Грузії садистське насильство – звичне явище, що приховується глянцевим фасадом».

«Репортери без кордонів» звинуватили RT у прихильності до Кремля. Вони розбурхували побоювання, що Іванішвілі, ймовірно, спирається на підтримку Росії, а це грузинам украй набридло після вторгнення 2008 року.

І ще один доречний штрих… Тамаз Тамазашвілі (Tamaz Tamazashvili) – один із ув’язнених, який нібито сприяв витоку відео у пресу, має певний зв’язок з Іванішвілі. Він – колишній начальник поліції у Кахетії. Його арештували через декілька днів після того, як Іванішвілі оголосив, що переходить у політику, У жовтні 2011 року Тамазашвілі звинуватили в незаконному зберіганні вогнепальної зброї і засудили до трьох із половиною років позбавлення волі, повідомляє Civil.ge.

З того ж джерела: Тамазашвілі – батько кандидата в депутати парламенту по мажоритарному округу від очолюваної Бідзіною Іванішвілі опозиційної коаліції «Грузинська мрія» і тесть Іраклія Гарібашвілі (Irakli Garibashvili), який тривалий час був правою рукою Іванішвілі і також домагався місця в парламенті за партійним списком «Грузинської мрії».

Іванішвілі постійно називав Тамазашвілі політичним в’язнем.

Автор: Джошуа Берлінджер (Joshua Berlinger)

Джерело: Business Insider

Переклад: Аркадій Сидорук