У четвертій щорічній конференції журналістів-розслідувачів взяло участь близько 100 учасників з різних міст України, а також гості із Росії,  Молдови, Таджикистану. Конференцію традиційно організував Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП)  за підтримки проекту «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк. Протягом двох днів тривали тренінги і дискусії, на яких кореспонденти та редактори ділилися досвідом проведення розслідувань у різних сферах. Зокрема, найпопулярнішими темами виявились розслідування суспільних фінансів, приватизації державної власності, сфера громадського здоров’я, екології, захист прав споживачів.   Окремі секції були присвячені використанню нових медіа та роботі з базами даних, зокрема, майстер-клас провів  «веб-гуру» Пол Майерс (ВВС, Лондон), 

На конференції були як представники суспільно-політичних ЗМІ, так і журналісти спеціалізованих агентств і проектів, що займаються лише розслідуваннями (зокрема, «Наші гроші», «Свідомо», Слідство.інфо, «Pravda.in.ua», Рівненське агентство журналістських розслідувань, Кримський центр журналістських розслідувань, Севастопольський ЦЖР, Миколаївський ЦЖР тощо).

Організатори ініціювали обговорення такої теми як нетворкінг - створення і розвиток мережі журналістів-розслідувачів. Така мережа може, по-перше, сприяти ефективнішому проведенню розслідувань, а по-друге, збільшити вплив від публікацій.

 «На жаль, журналісти з Києва не завжди знають журналістів із регіонів, коли їм потрібна допомога. В свою чергу,  кореспонденти  з регіонів іноді думають, що столичні журналісти – це такі собі небожителі», - відзначила Катерина Іванова, журналіст та медіа-тренер ІРРП.  А втім, кооперація іноді необхідна. Наприклад, якщо у ході розслідування  «ниточки» ведуть до певного міста, для журналіста не зайвою буде інформація, чи працював вже хтось над цією темою і які має результати розслідування. Як відзначили представники ІРРП, вони моніторять велику кількість ресурсів та ведуть своєрідну базу розслідувань, в тому числі мають список контактів журналістів-розслідувачів і базу експертів.

Вейн Шарп та Катерина Іванова

«Раніше ці дані з контактами були у нас на сайті, але після набуття чинності закону про персональні дані, ми їх прибрали. Однак, ви завжди можете звернутись до Інституту і ми вам допоможемо з контактами», - зауважила  Катерина Іванова. Поповнювати базу експертів (за певними темами) допомагають самі журналісти: діляться інформацією про особу, організацію, можливо, лабораторію, які допомогли дослідити тему. 

Крім цього, регіональним ресурсам корисно звертати увагу на сайти, що постачають оперативну інформацію. Зокрема, це відомий сайт «Наші гроші».  Як відзначив його редактор Олексій Шалайський, це ресурс в першу чергу «від журналістів для журналістів». Тобто тут фактично немає дуже розтягнутих у часі та масштабних розслідувань, але є добута «сировина», яка може стати у пригоді іншим журналістам.  «Ми тільки радіємо, коли хтось після нашої новини проводить повноцінне розслідування», - відзначив Олексій Шалайський.

Олексій Шалайський

Медіа-тренер Internews Олег Хоменок зауважив, що стрічка регіональних новин на сайті «Наші гроші» дає можливість розвивати теми місцевим журналістам, надає інформаційні приводи для публікацій. «Важливо, щоб у випадку резонансних публікацій, наприклад, про тендери, не лише київські журналісти займались цією тематикою, адже це цікаво регіональній аудиторії. Тому що це стосується грошей, які ми сплачуємо, як платники податків», відзначив Олег Хоменок.

Ще одна сфера, в якій організатори пропонують журналістам спілкуватися та кооперуватися - це навчання та стажування. Окрім регулярних вебінарів та тренінгів на тему журналістських розслідувань, ІРРП має намір допомагати в організації стажувань. Ідея в тому, щоб кореспонденти он-лайн та друкованих видань десь 2 тижні проходили стажування у центрах журналістських розслідувань. Зокрема, поруч із відомими центрами (такими як Кримський ЦЖР чи «Свідомо»), є менше відомі, але вже добре організовані Миколаївський та  Рівненський ЦЖР.

«Було б дуже цікаво поїхати саме  в центри, подивитись на їх організацію, як влаштована робота, - сказала  журналістка Марина Ніколаєва (Харків АТН). – У нас, наприклад, в Харкові достатньо людей, які займаються розслідуваннями, але ми всі чомусь дуже відособлені:  з Києвом мало спілкуємось, і в центр поки що не вдається об’єднатися. Особисто для мене це був би цікавий досвід».

Такі стажування допомагають по-іншому дивитись на свою роботу - вважають журналісти, які вже стажувались таким чином. «Протягом тижня ми проходили стажування  у  Рівненському агентстві журналістських розслідувань, - розповів Дмитро Король (Запорізький портал «Пороги»). -  Це   прекрасно спробувати себе в іншому місті, у нових обставинах та місті – там, де ти нічого не знаєш. Досвід колосальний, ти проявляєш себе по-іншому».

Як вважає Ігор Чайка, керівник проекту «Вартові демократії», таке стажування буде корисне й тим, хто лише починає працювати у напрямі журналістських розслідувань: оскільки це буде схоже на навчання на чужих помилках.    «Для новачків тема безпеки у такій ситуації найбільш актуальна, журналісти повинні знати та розуміти ризики розслідування. Тому стажування і співпраця з тими, хто вже знає це, дуже важливе».

Дмитро Гнап та Валентина Самар

Створення мережі журналістів-розслідувачів потрібно також  для посилення впливу розслідувань і збільшення резонансу від публікацій чи сюжетів. Саме на цьому наголошувала  Валентина Самар, директор Кримського ЦЖР: «Багато журналістів публікують результати свого розслідування лише у регіональних ЗМІ. На цьому публікація вмирає  і так само завершується  вплив на ситуацію. Тому добре, якщо ресурси будуть обмінюватися контентом, якщо посилання на цей матеріал у вигляді новин буде на декількох ресурсах». Організатори пропонують поки що ділитися інформацією про публікації та спілкуватися у групі журналістів-розслідувачів у Facebook (це закрита група, до неї користувача може приєднати  дійсний член групи або адміністратори – Олег Хоменок та Катерина Іванова).

Варіант для ширшого оприлюднення результатів розслідування запропонував  Артем Шевченко, автор програми «Знак оклику» на ТВі. Він розповів учасникам конференції, що з нового року «Знак оклику» та «Tendernews» будуть розширюватися в ефірному часі, однак робочих рук не вистачатиме. «Ми спробуємо зробити наш продукт телевізійною платформою для розслідувань різних авторів, - сказав Артем Шевченко. -  Авторів найцікавіших розслідувань (незалежно від того, відомі це видання чи ні) ми просто будемо запрошувати до нас в ефір, щоб вони розповіли результати розслідування. Якщо буде якась картинка – відео, чи інфографіка – чудово». Артем Шевченко  сказав, що вони моніторять багато ресурсів, але також заохочують журналістів самих звертати увагу на свої публікації, якщо це цікаве розслідування, то вони розкажуть про нього в ефірі.

Артем Шевченко

Валентина Самар додала, що налагоджена система зв’язків між журналістами може навіть допомогти робити «віяльні розслідування», коли це стосується теми, актуальної для всіх регіонів: хтось виступає ініціатором  та розробляє план, а потім робиться тематичний зріз по країні. Наприклад, вдалою темою для такого проекту може бути розслідування Дмитра Гнапа та Марії Усенко «Друзі президента нагріли дітей»  , де йде мова про  утеплення шкіл (розслідування, до речі, почалось з новини на сайті «Наші гроші»). Дмитро Гнап та Марія Усенко «розкопали» цю тему, однак регіональні журналісти могли б розвинути її: поїхати у школи та сфотографувати ситуацію з опаленням (а потім додавати результати до «карти утеплення», яку створили журналісти).

Як наголосив Олег Хоменок, нетворкінг допоможе у тих містах, де проблематично не стільки провести, скільки опублікувати розслідування.  «Люди, як правило, об’єднуються через дві причини. По-перше, через спільну загрозу – для журналістики, а особливо журналістів-розслідувачів, вона характерна сьогодні, деякі просто бояться втратити роботу через такі розслідування. По-друге, об’єднує спільна вигода. Налагоджені зв’язки між розслідувачами – це можливість доступу до певних інформаційних ресурсів, баз даних, експертної підтримки та  фінансової підтримки.

Катерина Лаба та Олег Хоменок

Питання фінансової підтримки, безумовно, гостро стоїть для всіх журналістів, які займаються розслідуваннями. Більшість центрів розслідувань по Україні сьогодні працюють за підтримки міжнародних організацій-донорів. Представники цих організацій також виступили на конференції, зокрема, це Вейн Шарп («У-Медіа» Інтерньюз Нетворк), Лілія Баран (Міжнародний фонд «Відродження»), Хенрік Кауфхольц (Центр підтримки журналістських розслідувань у Східній Європі «Scoop»).   «Ми пишаємося тим, що ми підтримуємо журналістів-розслідувачів, - зауважив Вейн Шарп. -  В мене є теорія, що майже всі люди, які вирішили піти в журналістику, зробили це саме для проведення журналістських  розслідувань».

Як виявилось, велика кількість учасників конференції проводили розслідування за підтримки названих організацій: – при цьому, якщо проект SCOOP може фінансувати окремі розслідування, то Фонд «Відродження» виділяє кошти лише на інституційні проекти – агентства  розслідувань. Як повідомила Лілія Баран, укінці лютого буде оголошено черговий конкурс на такі проекти (їх потрібно буде подати до травня). 

Хенрік Кауфхольц

«В Україні є дуже багато гарних журналістів, з гарними ідеями, – сказав Хенрік Кауфхольц. – Все, що їм потрібно, щоб хтось їх трішки підштовхнув та створив ресурси для роботи. Я бачу, що  якість матеріалів зростає з кожним днем».

Як відзначила виконавчий директор  ІРРП Катерина Лаба, п’ята конференція має відбутися наступного року, також на 2013 рік запланована Глобальна конференція з розслідувальної журналістики (Global Investigative Journalism Conference), що минулого року приходила у Києві. Глобальна конференція-2013 відбудеться у Ріо-де-Жанейро. Як сказала Катерина Лаба, ІРРП буде шукати можливість та засоби, аби допомогти хоча б декільком українським журналістам взяти участь у цьому заході.  

Всі фото – ІРРП