#Сроки за репосты — що відбувається з російським законодавством у сфері інтернету?

#Сроки за репосты — що відбувається з російським законодавством у сфері інтернету?

10:41,
3 Квітня 2019
2668

#Сроки за репосты — що відбувається з російським законодавством у сфері інтернету?

10:41,
3 Квітня 2019
2668
#Сроки за репосты — що відбувається з російським законодавством у сфері інтернету?
#Сроки за репосты — що відбувається з російським законодавством у сфері інтернету?
Розбираємося, за який мем у Росії можна опинитися у в’язниці, а за який – ні.

«Стаття за репости» або «антиекстремістська» — це стаття 282 Кримінального кодексу Російської Федерації. Повністю її назва звучить як «Підбурювання до ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності» («Возбуждение ненависти либо вражды, а равно унижение человеческого достоинства»). У 2017 році Генпрокуратура Росії підрахувала, що 75% справ, які відкривали за 282 статтею КК РФ, стосувалися саме інтернету. Загалом у 2017 році таких справ було аж 571, у 2018-му до суду надійшло 504 справи, при цьому до відповідальності за ними притягнули 99 школярів і студентів.

Як можуть покарати за мем?

Стаття 282 не завжди була «статтею за репости». У 2001 році до неї були запропоновані поправки, згідно з якими «підбурюванням до ненависті та ворожнечі» можна вважати й дії в інтернеті. Схвалені ці поправки були у 2014 році. Тоді ж почали з’являтися перші випадки, коли ініцювалися справи за висловлювання в мережі, репости або «лайки». Відповідальність за порушення — штраф, обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років. Якщо при цьому було застосовано насильство або була загроза його застосування, то позбавлення волі зростало до терміну від трьох до п'яти років.

Серед найвідоміших випадків, пов’язаних з 282 статтею:

  • справа проти студентки Марії Мотузної за меми в соцмережі «ВКонтакте», у яких висміюються православні священники;
  • справа проти Андрія Шашеріна за мем про годинник патріарха Кирила вартістю 30 тисяч доларів;
  • проти Даниїла Маркіна — теж за меми на релігійну тематику.

Усі троє живуть у місті Барнаул, яке тепер отримало неформальну назву «столиці екстремізму». У Twitter навіть з’явився акаунт «Текстовые мемы за которые ты сядешь», в якому зібрані текстові описи мемів з кримінальних справ.

«Дуже сподіваюся, що за цей твіттер мене не посадять», — написав автор акаунта в одному з твітів.

Також є федеральний перелік екстремістських матеріалів, а соцмережа «ВКонтакте» почала налагоджувати систему, яка автоматично видаляє ті картинки, які є в цьому переліку.

Окрім 282-ї, у Росії є ще й інші тематичні статті законодавства: стаття 148 за образу почуттів віруючих; стаття 354.1 — за реабілітацію нацизму; стаття 280.1 — за заклики до сепаратизму. Остання з них набула чинності в травні 2014 року після анексії Криму.

У жовтні 2018 року 282-гу статтю пом’якшили: за перше порушення буде наступати не кримінальна, а адміністративна відповідальність, що передбачає штраф до 20 тис. рублів (8,2 тис. гривень) або адмінарешт до 15 діб. За повторне порушення протягом року можуть уже відкрити кримінальну справу. Водночас адміністративне покарання може загрожувати і за дуже давні пости, тоді як кримінальне — не пізніше шести років.

Також Кодекс про адміністративні правопорушення РФ не передбачає обшуків, блокування рахунків через внесення людей до «списку екстремістів», запобіжного заходу. Ініціювати адміністративну справу простіше, ніж кримінальну, тож часткова декриміналізація статті 282 не означає, що притягати до відповідальності за репост у Росії тепер стануть менше.

Низка перелічених законів кілька тижнів тому поповнилася новачком — про фейкові новини. Регулятор Роскомнагляд зможе одразу блокувати сайти, на яких розміщені неправдиві повідомлення, або вимагати від інтернет-видань негайно видалити таку інформацію.

Передбачена адміністративна відповідальність та штрафи до 1,5 млн рублів (близько 619,4 тисяч гривень) за поширення недостовірної інформації. Закон доповнює й перелік інформації, доступ до якої може бути обмежений. Під заборону потрапляє поширення «недостовірної суспільно значимої інформації», яка поширюється під виглядом достовірної та загрожує громадянам, майну, громадському порядку та функціонуванню інфраструктури. Тобто, визначення дуже широке й під нього можна підвести чимало постів.

Разом із законом про фейкові новини Держдума ухвалила ще один, який передбачає відповідальність за «образу суспільства, держави, офіційних символів РФ і органів державної влади». За його порушення передбачено покарання у вигляді штрафу від 30 тисяч рублів (12,4 тис. грн) до 15 діб арешту.

Також цікаво, що восени російська поліція проводила тендери на закупівлю систем моніторингу соціальних мереж. Основні функції цих систем — зберігати архіви дописів, навіть якщо вони потім були видалені, моніторинг та аналіз даних у соцмережах, викривання авторів телеграм-каналів. Передбачається, що за допомогою цих систем російська поліція зможе шукати повідомлення в конкретному регіоні або населеному пункті, робити пошук за ключовими словами та в архівах.

3,5 року позбавлення волі за відео з покемонами

А тепер до реальних кейсів. Блогера Руслана Соколовського засудили до трьох з половиною років позбавлення волі умовно за «екстремізм» та «образу почуттів віруючих». 22-річний хлопець виклав у свій блог відеоролик, в якому він грає в Pokemon Go в церкві. Згодом суд пом’якшив свій вирок до двох років і трьох місяців умовно. Сам блогер дуже влучно прокоментував рішення суду: «Може бути, я ідіот, але в жодному разі не екстреміст». Краще й не скажеш.

Студент Олександр Крузе зробив чотири репости на своїй сторінці «ВКонтакте» — як згодом пояснив він сам, це були опитування для дипломної роботи про екстремізм, над якою він працював у той час. Тим не менше, ці репости розцінили як заклики до насильства «щодо комуністів та вихідців із Середньої Азії та Кавказу». Студента засудили до двох з половиною років колонії-поселення. На картинках, які він репостнув, були різноманітні гасла, які закликали до насильства щодо етнічних меншин та органів влади.

При цьому під час слідства та судового процесу картинки залишались у вільному доступі в мережі й не були у федеральному переліку заборонених матеріалів, а «екстремістськими» їх визнали експерти, яких залучило слідство, і єдиної методики для оцінки матеріалів у Росії, за словами експерта-лінгвіста Ігоря Огорєлкова, немає. У законодавстві також немає чіткого опису дій, які можна вважати підбурюванням до ненависті або ворожнечі, що знову повертає до проведення експертизи.

Активістка Любов Калугіна потрапила під перевірку Слідчого комітету в Омську через пости в мережі «ВКонтакте». На неї поскаржився чоловік з міста Біробіджан, який розцінив публікації Калугіної як розпалювання ворожнечі до чоловіків. Сама активістка назвала їх жартами та «розбірками між феміністками». На неї завели кримінальну справу за розпалюванні ненависті та ворожнечі, але у 2019 році її закрили через відсутність складу злочину.

Проти лікаря з міста Совєтская Гавань порушили кримінальну справу через лайк під картинкою з критикою участі Росії у війні на Донбасі в соцмережі «Однокласники». Спершу його затримали на 48 годин, а також провели обшук у його квартирі та вилучили мобільні телефони у всієї сім’ї, жорсткий диск комп’ютера тощо. Кримінальну справу проти нього закрили після того, як 282 статтю КК РФ частково декриміналізували.

До речі, після пом’якшення 282-ї статті Марію Мотузну та Андрія Шашеріна, які вже згадувалися вище, прибрали зі списку екстремістів Росфінмоніторингу. Так само була закрита й справа проти Даниїла Маркіна.

Онлайн-цензура лише посилюватиметься

Українська медіаюристка Віта Володовська з Лабораторії цифрової безпеки та експертка Коаліції «За вільний інтернет» пояснює, що кількість кримінальних справ за 282-ю статтею може знизитись, оскільки раніше одразу до кримінальної відповідальності за «репости» в соцмережах притягували навіть неповнолітніх. Але в цілому ситуація навряд чи суттєво поліпшиться.

«У підсумку всі [законодавчі] ініціативи по суті дадуть два негативні ефекти ще більше відкритих справ проти журналістів, громадських активістів та просто “незгодних” громадян та ще більше заблокованих веб-сайтів, оскільки за новими законами щодо “протидії фейкам” прокуратура зможе звертатися до Роскомнагляду для блокування, наприклад, “недостовірної інформації”, яка нібито загрожує громадському порядку. Власне, хоча штрафи за новими законами є адміністративними, проте вони можуть сягати 1,5 млн рублів, що є дуже суворим покаранням. Таким чином, онлайн-цензура в Росії лише посилиться», — аналізує експертка.

Парламент РФ уже розглядаєзаконопроект щодо так званої «суверенізації» російського сегменту інтернету, додає експертка. «По суті це може призвести до його ізоляції за зразком Китаю», — пояснює Віта Володовська.

Цим законопроектом пропонується надати Роскомнагляду широкі повноваження щодо контролю над маршрутизацією інтернет-трафіку, а інтернет-провайдери будуть зобов’язані встановити обладнання, яке буде фільтрувати трафік з використанням глибокого аналізу пакетів (DPI). У разі виникнення загроз «цілісності, стійкості і безпеці функціонування інтернету» Роскомнагляд зможе централізовано керувати маршрутизацією трафіку. Крім того, встановлене обладнання буде фільтрувати трафік, обмежуючи доступ до заборонених у Росії ресурсів.

10 березня в Москві пройшов мітинг «#ПротивИзоляцииРунета». Некомерційне об'єднання волонтерів «Белый счётчик» оцінює кількість учасників мітингу в 15,3 тис. осіб. Незареєстрована Лібертаріанська партія, яка виступила співорганізатором мітингу, повідомила про затримання восьми осіб під час самої акції і ще п’ятнадцяти після неї. Всіх відпустили того ж дня. Такі ж мітинги пройшли в Петербурзі, Хабаровську, Воронежі, Омську, Іркутську. На даний момент законопроект про «автономний інтернет» у Росії пройшов перше читання в російській Держдумі. Вартість реалізації проекту оцінюють у майже 30 мільярдів рублів.

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду