Як пише DW, суть реформи полягає у модернізації авторського права в епоху цифрових технологій. Раніше відповідну директиву вже попередньо схвалював  Європейський парламент.

Найбільше дискусій у документі викликали Статті 11 та 13. Перша має на меті надати видавцям та медіа можливість заробляти гроші, коли такі компанії, як Google, посилаються на їхні історії. Це так званий «податок на лінки».

Стаття 13 вимагає від інтернет-платформ, як YouTube чи Facebook, перед завантаженням блокувати неліцензований контент від користувачів, який захищений авторським правом.

Також винагороду повинні будуть отримувати власники прав або творці контенту, якщо їхні пісні або відеоролики поширюються через онлайн-портали. Це торкнеться в першу чергу YouTube.

Члену Європарламенту Джулія Реда (Julia Reda), яка є противником законопроекту, повідомляє у своєму блозі, що ці статті у фінальному варіанті документу залишились.

Проти директиви виступали кілька десятків представників технологічного світу. Вони заявляли, що документ "робить безпрецедентний крок на шляху трансформації інтернету з відкритої платформи для обміну та інновацій в інструмент автоматичного спостереження та контролю його користувачів".

Компанія Google через директиву погрожувала закрити у Європі свій сервіс Google News та навіть показала, яким він буде після ухвалення документу.  

Натомість прихильники змін кажуть, що оновлення покликані адаптувати законодавство до ери Facebook та Google. Планується, що це допоможе «авторам, виконавцям та журналістам отримувати гідну платню за свою роботу».

Директива набуде чинності після остаточного голосування Європарламентом у березні-квітні, а потім документ ще мають схвалити представники всіх країн-членів Європейського Союзу.