У Франції ухвалили закони проти фейків і пропаганди
Як пише Europe1, нижня палата парламенту — Національна асамблея — остаточно прийняла закони, які покликані «розвинути демократичну систему для захисту проти фальшивих новин». У асамблеї партія «Вперед, республіко!» президента Франції Емманюеля Макрона, який лобіював ці законопроекти, має абсолютну більшість.
Верхня палата французького парламенту — Сенат — вже двічі відхиляла прийняття цих законів. Власна кореспондентка журналу «Український тиждень» у Франції Алла Лазарева зазначала, що там стурбовані необхідністю встановлення фейковості новин у суді. «Більшість сенаторів вирішила, що жоден суддя за такий короткий термін не зможе фахово визначити, наскільки правдивим є оскаржуване повідомлення. Отже, виникає небезпека неточних або й несправедливих вироків», — писала Лазарева.
Тим не менш, користуючись правом прийняття остаточного рішення, Національна асамблея ухвалила пропоновані закони. Вони дозволять партіям або кандидатам звернутися до суду з вимогою припинити поширення «фальшифої інформації» протягом трьох місяців до загальнонаціональних виборів. Такі справи мають розглядати за 48 годин і виконувати одразу вирок.
Крім того, такі медіаплатформи, як Facebook чи Twitter, зобов’язані тепер бути більш прозорими щодо поширеного за гроші контенту. Також Вища аудіовізуальна рада зможе припинити трансляцію телепрограм, які «контролюються іноземною державою чи є під впливом цих держав», якщо вони поширюють неправдиву інформацію, що може вплинути на голосування виборців.
Раніше Емманюель Макрон неодноразово звинувачував російські медіа Sputnik та RT у цілеспрямованому розповсюдженню спекулятивної інформації про нього у передвиборчий період. Також він назвав ці медіа «інструментами впливу і пропаганди».
Нагадаємо, у лютому міністерка культури Франції Франсуаза Ніссен зазначала, що закон не обмежуватиме свободу ЗМІ, а навпаки сприятиме їй, бо коли правдива інформація нівелюється фейковою, то вона не може вільно розповсюджуватися.
Натомість французькі асоціації та профспілки журналістів занепокоєні щодо можливого цензурування через ухвалені закони. Їх турбує і саме визначення «фейкових новин». У законі під цим поняттям розуміють «неточні або несправжні твердження чи оманливі факти, які можуть вплинути на результати голосування».