Чи варто пустити дітей у Facebook? Аргументи батьків за і проти ініціативи Марка Цукерберга
Чи варто пустити дітей у Facebook? Аргументи батьків за і проти ініціативи Марка Цукерберга
Марк Цукерберг минулого тижня висловився за те, щоб дозволити дітям молодше 13 років реєструватися у фейсбуку. Це кардинальний відхід від існуючої політики мережі, яка, втім, не передбачає жодних захисних механізмів, тому у фейсбуку, за підрахунками захисників прав дітей, вже є понад 7 мільйонів користувачів, яким менше 13-ти.
Guardian публікує аргументи двох мам, за і проти офіційного допуску дітей у фейсбук.
ЗА, Джоанна Мурхед
Отже, 11- та 12-річні зібралися перед моніторами, затамувавши подих, в очікуванні доленосного рішення від Цукерберга, яке дозволить владі їхніх країн розглянути питання про цей дозвіл… а ні, не зібралися. Бо вони вже давно у фейсбуку, обговорюють, де купити речі і куди піти після школи, бо вони вже давно позаводили акаунти, надавши фальшиві дані чи збрехавши про вік.
Звичайно, я і решта батьків розуміємо загрозу того, що на наших дітей в онлайні будуть наїжджати, що вони можуть зазнати принижень. Але треба також усвідомити, що фейсбук – це лише майданчик, де можуть наїхати, такий самий, як їдальня чи шкільне подвір’я. Ми ж не забороняємо синам і дочкам ходити туди.
Дехто боїться, що дитина стане об’єктом уваги педофілів, рекламщиків недитячих товарів тощо, але знову ж: хіба у торговому центрі чи на вулиці не те ж саме, у будь-якому місці, коли вас немає поруч? Наша роль тут – навчити дітей правил безпеки, а не огороджувати їх від кожного прояву реальності.
Фейсбук – це річ, в якій будуються зв’язки і яка точно знадобиться нашим дітям у дорослому житті, щоб підтримувати дружні і ділові контакти. За малими ми можемо наглядати, коли вони дорослішають – мусимо довіряти їм у цьому процесі комунікації. Чому ж ми вчимо їх безлічі корисних навичок, а фейсбук залишається білою плямою у вихованні?
ПРОТИ, Дженні Рассел
Я сподіваюся, що Цукерберг схаменеться. Відкриття сайту для 12-річних наражатиме їх на емоційні виклики, до яких вони ще не готові. Кібертролінг – це проблема, шляхів вирішення якої не знає ніхто. Діти завжди страждали від проявів агресії та соціальної ізоляції, а тепер ці прояви стануть ще й публічними. Це досить важко і для підлітків, а для молодших школярів ще важче.
Тролінг, звичайно, зачіпає меншість людей, але є й інші моменти: наприклад, у фейсбуку не прийнято ділитися своїми проблемами у такий спосіб, як це робиться з реальними друзями. Ви мусите стежити за своїм іміджем і виглядати успішним. Нещодавно я чула, як тридцятирічна жінка півгодини жалілася сестрі на те, як її дратують хвалькуваті статуси та коментарі френдів на фейсбуку.
Окрім цього, що запощено на фейсбуку, те може вплинути на майбутнє у найнегативніший спосіб. Якісь фотографії чи статуси, які хтось зберіг, зробив скріншот, можуть аукнутися у несподіваний час. Діти хочуть бути у фейсбуку, але вони не готові до нього. Їм потрібен захист.