Захист дітей від шкідливого контенту: європейський досвід

00:00,
18 Квітня 2012
5269

Захист дітей від шкідливого контенту: європейський досвід

00:00,
18 Квітня 2012
5269
Захист дітей від шкідливого контенту: європейський досвід
Європейський Союз ставить вимоги щодо захисту дітей від шкідливого контенту в ефірі перед кожною державою, що прагне до нього приєднатися.

Хоча телебачення втрачає популярність і його функції перехоплює інтернет, воно залишається невід’ємним атрибутом дитячого дозвілля. У час, коли діти приходять зі школи, канали здебільшого транслюють передачі про з’ясування сімейних стосунків, кримінальні серіали, судові чвари, зрідка мультфільми.

У Європі цю тенденцію окреслили давно. І почали з нею боротися. Зокрема, Європейський Союз ставить вимоги щодо захисту дітей від шкідливого контенту в ефірі перед кожною державою, що прагне до нього приєднатися. Країни ЄС при налагодженні роботи медіагалузі керуються Директивою про аудіовізуальні медіапослуги. У ній, зокрема, зазначено, що держава зобов’язана «вживати заходів для забезпечення того, щоб телевізійні трансляції, які здійснюються телекомпаніями під її юрисдикцією, не містили будь-яких програм, здатних шкідливо впливати на фізичний, психічний або моральний розвиток неповнолітніх, зокрема програм, що містять елементи порнографії та необґрунтованого насильства».

Деталізовані та ефективні системи маркування продукції, яка поширюється як друкованими, так і електронними ЗМІ та новими медіа, запроваджено в більшості європейських країн. Їх розроблено передусім для допомоги батькам, які дбають про моральне і психічне здоров’я своїх дітей. Соціальні дослідження засвідчили, що близько 90% батьків у країнах ЄС повністю підтримують таку політику захисту дітей та молоді від потенційно шкідливого контенту.

Однією з найдієвіших систем вважається система «Кайквайзер», яку розробив Нідерландський інститут класифікації аудіовізуальних медіа (NICAM). Це набір позначок, відповідно до якого весь телепродукт маркується. До того ж застосовувати маркування від каналів вимагає відповідний закон. До NICAMу входять понад 200 психологів, соціологів, представників батьківських комітетів, різних неурядових та державних організацій, мовників тощо. Це напівдержавна, напівгромадська інституція, що фінансується мовниками і на яку покладено завдання перегляду всього контенту та підбору актуальних позначок до нього.

«Кайквайзер» містить п’ять вікових показників (для всіх вікових категорій, не рекомендовано до 6, 9, 12 та до 18 років – див. додаток 1) і шість характеристик програмного наповнення (жахи, насильство, еротика, зловживання наркотиками/алкоголем, брутальна мова, дискримінація – див. додаток 2). Вона діє понад 10 років і вже довела свою ефективність. Найближчим часом її планує перейняти Ісландія, Чехія, Фінляндія та Бельгія. За моделлю «Кайквайзер» також розроблено європейську ігрову інформаційну систему PEGI для комп’ютерних програм та ігор (згадайте маркування на коробках із відеоіграми, які точно вказують дозвільний вік: 5, 7, 8, 10, 13 і т.д.).

Прикладом успішної адаптації голландського механізму захисту дітей із урахуванням національних особливостей є турецька система «Розумні позначки» (див. додаток 3). Вона насамперед покликана інформувати та рекомендувати батькам, яку телепрограму чи фільм варто дивитися дітям. Робота з упровадження системи розпочалася ще 2001 року, коли провідні медіаексперти, фахівці з психології та соціології почали вивчати можливості застосування такої практики в країні. Згодом було розроблено символи, визначено вікові категорії, розроблено тренінги для кодувальників та відповідні інформаційно-аналітичні матеріали (довідники та інструкції), створено два веб-сайти: один для телевізійників-професіоналів, інший – для широкої громадськості.

Практичне застосування «Розумних позначок» у Туреччині розпочалося 2006 року. Із самого початку система була добровільною для впровадження телерадіоорганізаціями, а після набуття чинності нового закону про телерадіомовлення в 2011 році вона стала обов’язковою.

У системі турецьких позначок три позначки з семи – це обмеження за змістом: жахи/насильство; еротика; негативний вплив інформації (дискримінація, зловживання алкоголем і тютюном, нелітературна мова або лайка). Інші чотири позначки – обмеження за віком: для всіх вікових груп; для дітей, старших 7 років; старших 13 років; старших 18 років.

Модель «Розумні позначки» має дві основні мети – впровадження системи, яка інформує батьків щодо захисту дітей від негативного впливу інформації, та адаптація національного законодавства до європейських стандартів захисту дитячої глядацької аудиторії, зокрема, до норм Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Нині в системі класифіковано 35 тисяч програм, і робота активно триває. Згідно із соціальними опитуваннями, 85% населення Туреччини довіряють «Розумним позначкам» і лише 4,5% – не довіряють.

Ми детально розповідаємо про нідерландську й турецьку системи маркування. Однак кожна країна розробляє свій національний підхід, враховує особливості традицій, виховання, культури, стану розвитку суспільства. При порівнянні вікових позначок обох систем ці національні особливості стають очевидними. Черга за нами.

Наявний в Україні підхід, що в медійній сфері слід застосовувати принцип вільної торгівлі аудіовізуальними товарами, є хибним для мовників та згубним для глядачів. Європейська позиція виходить із того, що фільми і телепродукти не доречно ототожнювати з жувальною гумкою чи засобом для миття посуду. Адже сприйняття телебачення виключно як бізнесу може призвести до того, що в ефір потраплятимуть лише ті передачі, за які заплачено більше, і здоров’я дитини стане заручником комерційної вигоди.

Програм для дітей та підлітків на українському телебаченні дуже мало, в багатьох компаніях такий продукт відсутній узагалі. До того ж домінують передачі іноземного походження, до якості яких є багато застережень. Переважна більшість програм, розрахованих на дитячу аудиторію – це мультиплікація – 57%. Дитячі передачі (періодичні та жанрові) посідають другий щабель – 20% та 6% відповідно. Дитячі серіали та документальні фільми становлять 15% та 2% відповідно. Повнометражних художніх фільмів для дитячої аудиторії під час моніторингів не було зафіксовано взагалі. Багато дитячих програм демонструються в нічних час або дуже рано, з 5-ї до 7-ї години ранку.

Такий стан справ не задовольняє ні глядача, ні регулятора. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала створення національної системи маркування аудіовізуальної продукції. У грудні 2011 року було проведено круглий стіл, учасники якого заявили про серйозні наміри з вирішення цього питання. Серед основних завдань – проведення низки досліджень, продовження дискусії з індустрією, розробка адаптованої єдиної системи захисту дітей від шкідливого контенту і, врешті, законодавче оформлення цього процесу.

8 лютого цього року Національна рада ухвалила рішення про створення міжвідомчої робочої групи з розробки та впровадження системи позначок для захисту дітей від шкідливого контенту. Передбачається, що робота групи матиме кілька етапів. Спочатку буде проведено наукове дослідження щодо уявлення батьків про ризики перегляду дітьми сучасної телепродукції. Відповідний проект, ініційований Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, вже проводиться й підтримується Радою Європи. Після завершення наукових досліджень розпочнеться робота з розробки дієвих сучасних механізмів регулювання – позначок.

Позначки є єдиним класифікатором, своєрідним фільтром, через який проходитиме вся телепродукція перед виходом в ефір. А програма-максимум – збільшення вітчизняних дитячих програм. І про це – окрема розмова згодом.

Процес розробки української версії позначок розпочався. Ми пропонуємо всім небайдужим до означених проблем долучитися і висловити свої пропозиції щодо класифікації та зовнішнього вигляду позначок за адресою pressa@nrada.gov.ua.

Лариса МУДРАК, Ірина ОПІЛАТ, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
nrada.gov.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду