Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі 13 вересня провела круглий стіл під назвою «Хто і як відповідає за безпеку дітей в інформаційному просторі в Україні та за кордоном: реалії та перспективи».  Фільми жахів по телебаченню, відеоролики зі сценами насилля чи знущань та вільне поширення їх в інтернеті – головні проблеми, на яких акцентували увагу члени комісії.

Під час обговорення було також оприлюднено результати соціологічного дослідження Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Головного управління освіти м. Києва про соціально-психологічні аспекти впливу ЗМІ на підлітків м. Києва. Згідно з дослідженням найбільш популярним видом ЗМІ серед підлітків (14-16 років) є інтернет (93%), телебачення на другому місці – 57%, з книг беруть інформацію 26%. Також вивчались сайти, яким надають перевагу підлітки:   на першому місці файлообмінники, на другому - музичні сайти, на третьому – чати, форуми, соцмережі (45%), сайти знайомств – 12%.    Про що свідчить такий розподіл, говорила Оксана Денисюк, директор Центру, що проводив дослідження: «Надмірне захоплення соціальними мережами може свідчити про самотність підлітка. Особливу небезпеку незахищений віртуальний простір становить саме тому, що може містити інформацію агресивного чи соціально-небезпечного характеру».

Хто відповідальний  за безпеку дітей в інформаційному просторі – відповіді на це питання під час круглого столу так і не прозвучало, однак комісія збирається надати рекомендації державним органам щодо «впорядкування законодавства у галузі інформаційної безпеки дітей, яке б передбачало регулюючий, а не забороняючий характер, та охоплювала усі складові інформаційного простору України».  

Тим не менш, не всі учасники столу згодні, що держава має активно регулювати таку ділянку як інтернет. Зокрема, Сергій Бойко, голова правління Інтернет Асоціації України, вважає, що найбільш дієвий спосіб – це посилити відповідальність батьків, саме вони можуть обмежити перегляд дитиною шкідливих матеріалів у мережі.

Сергій Бойко, голова правління Інтернет Асоціації України:  «Споживання шкідливого для дітей контенту в інтернеті мають обмежувати батьки, а не держава»

Як ви оцінюєте російський досвід щодо захисту дітей в інтернеті, зокрема нещодавні зміни у законодавство щодо створення реєстру заборонених сайтів?

Якщо  реєстр заборонених сайтів або будь-яких інших небажаних інформаційних ресурсів створюється з боку держави – а в Росії це саме державний орган відповідає за це – то, як на мене, це виглядає як цензура. А цензура заборонена і Конституцією, і на рівні Декларації прав людини, прийнятою ООН.

Які на вашу думку потрібно робити кроки в Україні, щоб вберегти дітей від небезпечного контенту, але не обмежити свободу в інтернеті?

Думаю, найбільш дієвий спосіб – посилити відповідальність батьків. На круглому столі ми про це говорили багато, що за виховання і за вплив (або надання можливості впливу) на дітей  у нас відповідають саме батьки. Вони не роблять нічого для того, щоб обмежувати можливість дитини дивитись шкідливий контент – це головна проблема.

Як перешкодити перегляд дитиною шкідливого матеріалів у мережі?

Для цього я є батьківський замок, в Асоціації ми розробили спеціальне програмне забезпечення, яке безкоштовно розповсюджується. Разом з Майкрософт ми розробили цілу програму – ОнЛяндія. Ми розповідаємо і вчителям середніх шкіл, щоб вони навчили батьків, якими інструментами вони можуть обмежити доступ дітей до тих чи інших джерел.  Головне питання в тому чи переймаються цим батьки взагалі. А інструментарій, який існує в комп’ютері, в програмному забезпеченні – надає більше можливостей заборонити будь-який шкідливий контент, аніж вживання інших заходів.