Інтернет-ігри ніколи не стають справжньою причиною суїциду підлітків — психологиня

Інтернет-ігри ніколи не стають справжньою причиною суїциду підлітків — психологиня

16:35,
14 Серпня 2018
9816

Інтернет-ігри ніколи не стають справжньою причиною суїциду підлітків — психологиня

16:35,
14 Серпня 2018
9816
Інтернет-ігри ніколи не стають справжньою причиною суїциду підлітків — психологиня
Інтернет-ігри ніколи не стають справжньою причиною суїциду підлітків — психологиня
Автори:
Українська психологиня Світлана Паніна вважає, що смертельні квести на кшталт «Синього кита» чи гри «Момо» не можуть стати головною причиною вчинення підлітком самогубства.

Про це вона розповіла ВВС Україна.

Нагадаємо, цього місяця поліція Аргентини поширила інформацію про нову онлайн-небезпеку для дітей «Момо». Користувач із таким ніком активний насамперед у месенджері WhatsАpp. Поліція розслідує зв'язок «Момо» із самогубством дівчинки в цій країні. Якщо користувач акаунт «Момо» з химерною аватаркою до списку контактів, із ним починається «спілкування»: «Момо» надсилає зображення насильства й різні завдання. Якщо юзери відмовляються слідувати вказівкам, «Момо» починає їм погрожувати. Британське видання The Mirror назвала «Момо» наступним «Синім китом» — онлайн-квестом, який спровокував десятки підліткових самогубств. В Україні батьки також вже почули від дітей про «Момо». 

Світлана Паніна — сімейна психологиня та гештальт-терапевтка — уважає, що якщо батьки бояться «Момо» чи подібних загроз, це свідчить про те, що вони не дуже довіряють своїм дітям і відчувають, що їхні відносини не є хорошими.

Пані Паніна підкреслила, що серйозні проблеми з психікою й зокрема підліткова депресія виникають не через такі ігри, а погані стосунки з батьками, цькування в школі чи в інтернеті. «А вже якщо у дитини проблеми з психікою, то неважливо, що її підстібне [до самогубства]. І інтернет-ігри, по суті, ніколи не справжня причина суїциду у підлітків», — пояснила вона. 

Її колега Анна Біланенко зазначає, що потяг до віртуального світу в дитини виникає, якщо її не влаштовує реальність. А це нерідко буває тоді, коли батьки занадто зайняті й не приділяють їм достатьньо уваги. «З дитиною потрібно розмовляти. Ніколи не обвинувачувати і не засуджувати її», —каже вона.

Пані Біланенко, проте, переконана, що певний контроль батьків за тим, як дитина проводить час у мережі, потрібен. Адже весь час виникають нові технології й маніпуліції, які можуть мати  сильний вплив на нестійку дитячу психіку. «У мене ноутбук підключений до дитячого айфона, дитині 15 років. Звісно, я не читаю її переписку, але я слідкую за тим, з ким вона спілкується», — зазначила вона.

Психологиня Ольга Катрич уважає, що дитина, в якої в сім'ї все гаразд, розкаже про небезпечні завдання сама. «А дитина, в якої не гаразд, буде ховатися і приховувати. Так що навіть якщо батьки будуть все тотально контролювати, вони вже нічого не зроблять», — переконана вона.

Психологині вважають, що батькам не варто боятися того, що розмова з дітьми про небезпеки в мережі може викликати в них інтерес. На їхню думку, говорити про це треба, щоб діти розуміли, якими будуть наслідки їхньої необережності, а також тому, що відверті розмови сприяють взаємній довірі.

Психологині також переконані, що слід  бити не сполох, якщо дитина проводить в мережі понад три години, є мовчазною, має поганий апетит, в неї відсутній інтерес до життя та захоплення поза інтернетом. 

«Якщо ваша дитина раптом змінилася, замкнулася в собі. Не соромтесь сходити до психолога. Будь уважні до дитини. Якщо дитина два тижні лежить і не встає, не хоче до школи. Це не значить, що вона лінтюх. Це дуже сильно нагадує маніфест підліткової депресії. А вони як раз страшні тим, що підштовхнути до суїциду може будь-яка дрібниця», — радить Світлана Паніна.

8 серпня стало відомо про самогубство 12-річного хлопчика у Сумські області. Після цього місцева поліція навіть зробила окрему заяву, що випадок не пов'язаний із «Момо». Втім начальник управління превентивної діяльності головного управління нацполіції в Сумській області Сергій Тарасенко підкреслив, що це не означає, що гра не становить небезпеки для українських підлітків.

«Я закликаю всіх громадян з більшою увагою та турботою ставитись до виховання своїх дітей та онуків, займати їх цікавими та корисними заняттями, а у випадку виявлення проблем консультуватися з фахівцями — педагогами, психологами, медиками та працівниками ювенальної превенції», — зазначив пан Тарасенко.

Нагадаємо, коли мережею поширилися смертельні квести на кшталт «Синього кита», MediaSapiens публікував поради психологині Любові Найдьонової про те, як розповісти дитині про небезпечні квести і не спровокувати цікавість.

flickr.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду