«Толерантність - це повага, терпимість до інших думок, до інших стилів життя. Це не означає, що треба переймати інший стиль життя, та це означає, що потрібно цінувати розмаїтість, яка є у нас. Україна переживає складний трансформаційний процес, процес переусвідомлення цінностей. І ми дуже пишаємося і радіємо тому, що маємо можливість продемонструвати фільм з України», - сказала референт з питань культурних програм та педагогічної кооперації Goethe-Institut в Україні Фридеріке Мьошель. 

Фридеріке Мьошель

На її думку, діти й підлітки особливо підпадають під вплив подій, що відбуваються в Україні останні два роки, адже тисячі були змушені покинути звичне середовище і адаптуватися до нових умов. А Goethe-Institut вважає, що «прищеплювати цінності толерантності та єдності за допомогою захоплюючого кіно – вкрай важливо».

Фестиваль відкрив Манук Депоян, вірменський та український режисер водночас, з анімаційною стрічкою «Халабудка». Раніше робота Депояна була нагороджена на фестивалі Alpinale в Ненцінгу, Австрія, і здобула звання Найкращого анімаційного фільму 2014 року від Національної спілки кінематографістів України. 

Манук, який вже 25 років працює в жанрі анімації (10 з яких - в Україні), розповів MediaSapiens про те, як сворювалася стрічка:

«Ідея стрічки не моя. Я співпрацюю багато років з українською сценаристкою та письменницею Наталією Гузєєвою, авторкою таких відомих мультиплікаційних історій, як «Капітошка», «Як Петрик П'яточкин слоників рахував». Вона і запропонувала мені історію. Узагалі спочатку їх було три. «Халабудка» повинна була бути лиш на 4 хвилини, але зрештою ми вирішили розширити її. Зазвичай я працюю в мальованій анімації. Створюєш зображення на папері, розрізаєш на частини (як це було з «Їжачком у тумані»), і потім рухаєш це все під камерою. «Халабудка» малювалася на комп’ютері». 

Анімаційну стрічку Манук Депоян створював 9 місяців. Він каже, що любить різні стилі, а зараз розпочинає роботу над проектом 3D-анімації, що буде для нього вперше. 

Манук Депоян

На запитання, про що його стрічка, режисер відповідає просто: «Це про взаємини, про те, що найважливіше від усього - любов, повага, терпіння. Я вважаю, що діти з ранніх років мають розуміти, що таке толерантність. Важливо не лише легко спілкуватися з такими, як ти сам, а й вміти знайти спільну мову та поважати тих, хто від тебе відрізняється».

Про те, як наповнювалася програма показів, розповів програмний директор Ілля Дядик.

«Ми створювали програму разом з Interfilm Berlin. У них дуже великий досвід відбору короткометражного кіно, вони існують майже 20 років. Мають спеціальну програму, спеціальний фестиваль дитячого кіно. Фільми для нашого фестивалю вони відбирали півроку. Оскільки толерантність - це така всеохопна тема, ми намагалися обирати фільми, що стосуватимуться її різних аспектів. Зокрема, про людей з іншим кольором шкіри, стосунки у школі, іміграцію та війну. Також намагалися охопити якнайбільшу кількість країн», - пояснив він. 

Ілля Дедек

Так, до програми всеукраїнського фестивалю увійшли стрічки з Нідерландів, Китаю, Франції, Німеччини, Мозамбік, Великої Британії, Ізраїлю, Росії, Венесуели, Хорватії, Бельгії, Чехії, США, Австралії та України. Серед них - номінант на «Золотого ведмедя» Берлінського МКФ, короткометражка режисера-асистента Уеса Андерсона про футбольних фанів, мюзикл про кохання хлопця-емо та зразкової дівчинки-каталочки. 

Місто старту фестивалю - Київ, та протягом осені програма буде показана у 12 українських містах-часниках, серед яких: Одеса, Дніпропетровськ, Житомир, Краматорськ, Львів, Слов’янськ, Харків, Кривий Ріг, Миколаїв, Запоріжжя та Маріуполь. У кожному місті фестиваль проходитиме впродовж трьох днів-блоків відповідно до вікових категорій: дітей від 5 до 8, 9-14 та підлітків 15-18 років.

Фото надані організаторами фестивалю