Методологія моніторингу політичних ток-шоу
Завдання проекту – забезпечити якісний, регулярний і критичний огляд-моніторинг основних політичних ток-шоу щодо виявлення маніпулятивних технологій. Крім того, автори намагатимуться, де це буде можливо, виходити на рекомендації та застереження для аудиторії телеканалів.
Предмет дослідження: дослідження здійснюється на основі моніторингу відеозаписів щотижневих політичних ток-шоу – «Шустер live» (Перший національний), «Велика політика» («Інтер»), «Свобода слова» (ICTV), «Республіка» (5-й канал), а також відповідних текстових записів ефірів згаданих телепрограм.
Періодичність: моніторинг здійснюється раз на тиждень за підсумками аналізу політичних ток-шоу попереднього тижня.
Основні напрямки моніторингу: спостереження й аналіз відбувається за такими напрямами:
- аналіз виступів спікерів політичних сил (провладних та опозиційних) на предмет використання ними маніпулятивних прийомів та спроб генерувати інформацію, що не відповідає об’єктивній суспільній потребі в адекватному інформуванні щодо подій суспільно-політичного життя країни – в контексті реальних політичних подій;
- аналіз практики діяльності авторів та ведучих провідних телевізійних політичних ток-шоу на предмет відповідності її стандартам журналістики, виявлення свідомого чи несвідомого застосування маніпулятивних прийомів в організаційному та стилістичному вирішенні ток-шоу на користь тих чи інших політичних сил або сприяння в просуванні ними власних маніпулятивних побудов.
Методи: моніторинг політичних ток-шоу здійснюється із застосуванням низки аналітичних методів: контент-аналіз, семіотичний, структурний та герменевтичний аналіз.
Застосовується й дискурс-аналіз – як правило, йдеться про дослідження певних текстів у соціальному контексті, а також про взаємодію чи діалог між промовцями. Доцільність дискурс-аналізу можна визначити шляхом вивчення мови, за допомогою якої будуються соціальні взаємини, влада, ідентифікація.
Фрейм-аналіз зосереджується на самому тексті, включно з усіма можливими нюансами й наголосами, які зумовлюють позицію автора. Цей метод вивчає різні типи аргументації – логічну, композиційну, метафоричну, стилістичну, через використання стереотипів, пряму і приховану тощо – у спробі донести зміст повідомлення і вплинути на аудиторію.
