Хоча в масовій свідомості «1+1» відомий підтримкою Зеленського, насправді найяскравіший піар від «Плюсів» завжди отримували значно відданіші Коломойському люди. Не ті, хто потім приймає антиколомойський закон, а ті, хто подає до нього тисячі правок. Перед виборами президента у 2019 році, наприклад, «ТСН» розіграла цілу виставу з праймериз імені Олександра Шевченка. Тоді, щоправда, власникові каналу не надто пощастило з кандидатом, в ефірі токшоу «Право на владу» Шевченко просив журналістів: «Я хотів би, щоб ви мене пополоскали, зробили справжнім політиком». Перед місцевими виборами 2020 року Коломойський зробив ставку вже на проєкт «За майбутнє» та свого бізнес-партнера Ігоря Палицю. Варто віддати Палиці належне, його публічні виступи та образ «міцного господарника» виглядають значно переконливіше. А «1+1» робить усе, щоб донести Палицю до виборців.

Тактика тисячі палиць

Якщо у вас є зір, то ви точно бачили рекламу «За майбутнє» — одного з лідерів витрат на зовнішню та фейсбучну промоцію. Такі масштаби кампанії пояснюються планами політичної сили на наступні парламентські вибори. Проте в українських реаліях самі лише білборди не виграють вибори для партії, якщо вона була створена за пів року до голосування. Потрібні впізнавані обличчя. Для нового проєкту Коломойського таке обличчя вирішити зробити з Ігоря Палиці — колишнього голови Волинської обласної ради та Одеської ОДА й дуже везучого народного депутата. За словами Палиці, його двічі в житті без його відома записували у прохідні частини (!) виборчих списків парламентських фракцій: у «Нашу Україну — Народну самооборону» та Блок Петра Порошенка.

З перебуванням Палиці в НУНС, до речі, пов’язана ціла купа веселих історій: то картка депутата без його відома голосувала за харківські угоди й мовний закон Ківалова-Колесніченка. То Палиця вступав у коаліцію «тушок» Януковича. То його взагалі виключили з НУНС. Але всі ці події трапилися майже десять років тому й сьогодні більшість українців, імовірно, навіть не знала про існування політика. «1+1» перед виборами взявся терміново виправляти цю проблему.

У новинах «ТСН» перед голосуванням Ігор Палиця почав вручати ключі та жертвувати зарплатою, навчати жіноче крило партії, виступати на жіночому форумі в Одесі, перейматися Тернопільщиною, Сумщиною, Хмельниччиною, Миколаївщиною, Рівненщиною (так, це все окремі сюжети). В одному з матеріалів Палиця заявив: «Починається страшний сон старих політиків».

Щодо старих політиків… «Українська правда», 2008 рік.

При цьому найбільш комічним і, мабуть, найбільш помітним прикладом піару Палиці на «Плюсах» стало його відвідування токшоу «Право на владу». У новому сезоні в ефір встигло вийти вісім випусків програми: про місцеві вибори, конкретно про київські вибори, економіку, медицину, війну, протести в Білорусі, опитування Зеленського. В абсолютно кожному з цих епізодів взяло участь тільки дві людини: Ігор Палиця та ведуча Наталія Мосейчук. Щоправда, певний час нардеп хворів коронавірусом і не міг приходити у студію особисто, але завжди був на включенні. Перший раз, коли ведуча не побачила посланця Коломойського в  залі, вона навіть здивувалася: «Ви сьогодні не з нами, Ігоре Петровичу. Я навіть боюся спитати, чи це не те, що я думаю». Так наче відсутність на програмі лідера пересічної новоствореної партії — це щось аномальне.

Твоє обличчя після восьми підряд ефірів із Палицею

Звісно ж, самим лише фактом перебування на «Праві на владу» приємності для Палиці не закінчилися. Ведуча хвалила вдалі випади політика на адресу опонентів. Нардепу ставили вигідні запитання, зокрема, про його благодійність. Інколи Палиця розказував про свою благодійність і тоді, коли ніхто його про це не питав. Але, взагалі, більшість часу лідер «За майбутнє» просто безперешкодно піарив свою політичну силу. Якщо звести посили Ігоря Петровича до двох речень, вийде щось на кшталт: «Центральна влада знищує державу, поки місцева добивається успіхів. Голосуйте за локальних сильних господарників». Зрозуміло, що найлокальніші та найсильніші господарники, судячи з «1+1», саме в «За майбутнє».

Ікона господарювання

VIP із Наталією Мосейчук

Цьому розділу варто було б дати якусь іронічну назву, але «1+1» уже зробив це замість нас. 16 жовтня телеканал показав глядачам інтерв’ю Ігоря Палиці у програмі «VIP з Наталією Мосейчук». Це був перший і, можливо, єдиний випуск формату. Підозрюємо, його спеціально створили для передвиборчого піару «За майбутнє». По-перше, як для справжнього проєкту, VIP стартував дуже несподівано: у випадковий день і без реклами. По-друге, на сайті каналу в розділі інформації про проєкт використали не нейтральний логотип (універсальний для будь-якого майбутнього гостя), а картинку з Палицею. По-третє, ми не змогли знайти нових інтерв’ю у телепрограмі цього тижня. По-четверте, прем’єрний випуск розпочався не звертанням до глядачів чи якоюсь презентацією формату, а одразу Палицею. Ним же інтерв’ю й закінчилося. Як в ефірі загальнонаціонального каналу за тиждень до виборів могла опинитися подібна розмова? Справа в тому, що з Наталією Мосейчук зустрівся буквально VIP. У трактуванні Вікіпедії, «людина, що має персональні привілеї, пільги», «особливий клієнт, що вимагає особливої уваги», «VIP-клієнтами називають постійних покупців і надають для них різноманітні знижки та вигідні умови».

Особливий клієнт із Наталією Мосейчук

Більша частина змонтованого 45-хвилинного інтерв’ю стосувалася тих питань, у відповідь на які Палиця міг повторювати свою політичну програму: центральна влада провалила боротьбу з епідемією (хоча лише Зеленський може бути президентом), місцева влада краще турбується про людей, члени «За майбутнє» вже проявили себе в ділі. Співрозмовники давно знайомі, тож у кадрі ніхто не соромився. Наталія Мосейчук казала Палиці, що він, здається, перший, хто запропонував робити безкоштовні тести на коронавірус.

Але були й незручні запитання: «Таке, незручне для вас питання… Ну, уявімо, ви прем’єр-міністр. Який ваш план?» Серйозно? Не про фінансування партії Коломойським, не про координацію Палицею кандидатів від «Слуги народу» під час останніх парламентських виборів, не про історію з купівлею депутатського мандату в Австрії, навіть не про гречкосійство. Незручне питання для Палиці — це потенційне прем’єрство, про яке раніше говорив і він сам, й Олександр Дубінський. За даними «Української правди», Коломойський теж хотів би бачити Палицю прем’єром або віцепрем’єром. Хоча олігарх це заперечує. А Палиця тим часом в цьому інтерв’ю заперечує, що Коломойський — олігарх.

Крім цього, Наталія Мосейчук допомагала Палиці «збити» теми бізнесу його сина та сумнівних членів партії. Це маніпулятивна технологія з доволі простою суттю: у контрольованому інтерв’ю політику ставлять начебто критичне актуальне запитання, а він відповідає хорошою заготовкою. Журналіст робить вигляд, що відповідь всеохопна та достовірна. А глядачі думають: ну от, усе ясно, тема закрита. Диявол, як завжди, ховається в неозвучених жодним із учасників розмови деталях.

Ось Наталія Мосейчук цікавиться в гостя його сином, який у 24 роки має вже кілька компаній. «Ви боляче ставитеся, коли журналісти "риють" про оточення, про близьких, про рідних?» — не найбільш очевидне запитання з такими засновками, але нехай. Палиця у відповідь розповідає про те, що в сина нарешті почало виходити, що він самодостатній і що він сам зібрав собі команду. Цікаво, як йому це вдалося, якщо Захар Палиця — партнер Коломойського у двох нафтопереробних комплексах, а кілька його бізнесів зареєстровані за адресою готелю довіреної людини олігарха. Проте глядачі почули лише про «самодостатність».

Ось ведуча запитує Палицю вже про кадровий склад партії: «Вам дорікають, що у вас люди Януковича, колишні люди Азарова, люди із "Нашого краю" колишнього…» Політик пояснює, що зібрав людей, яким довіряють у регіонах. І заявляє: «Ми підбираємо партію по людям, а не по тим назвам, де вони до цього були. І будуємо партію ми на людях, а не на якихось там таких принципах, де вони були, де знаходилися». Також Палиця згадав, що першими лідерами України були колишні учасники Комуністичної партії, які вступали в неї, бо такі були вимоги часу. Добре, припустімо, що опортуністи теж мають право на щастя, і забудемо про політичні партії. Віктор Бондар, який веде «За майбутнє» на Хмельниччині, голосував за диктаторські закони 16 січня. Антон Яценко, відомий іменною схемою відмивання грошей, веде партію на Черкащині. Ярослав Дубневич, який фігурує на сайті «Чесно» у 41 антикорупційному розслідуванні й менше року тому вийшов із СІЗО, балотується на Львівщині. Але Наталі Мосейчук та глядачам вистачило й кулсторі про комуністів у 1991 році.

Молитва за майбутнє

На жаль, за 45 хвилин ведуча Наталія Мосейчук встигла копнути в особистість Палиці так глибоко, що зачерпнула самісінького дна. Раніше лідер «За майбутнє» уже хвалив Азарова та, як і Коломойський, боровся із «зовнішнім управлінням» Україною. У цій розмові вигідних Кремлю меседжів стало ще більше.

Палиця критикував «європейські цінності», які стирають різницю між хлопцями та дівчатами, та жалівся на «небогоугодні» союзи. Описував «рабську» угоду про Асоціацію з ЄС. Казав, що безвіз потрібен не для туристів, а для вивозу робочої сили. Розповідав, що Росію «затягнули» в Крим, а українським чиновникам хтось наказав здати півострів. Фактично стверджував, що у втраті територій винна «м’яка українізація» та дубляж фільмів у кінотеатрах. Називав Петра Порошенка «людиною, яка кинула людей на війну». Останніми твердженнями лідер «За майбутнє» не лише виправдовував російську агресію, перекладаючи провину на Україну. Він ще й знецінював подвиг українських військових. Адже добровольців ніхто не «кидав на війну», вони самі пішли захищати батьківщину.

Ведуча Наталія Мосейчук теж у рамках сприяння реінтеграції запропонувала «відрізати регіон, який вже як онкопухлина. Я вважаю, що треба його відрізати й займатися хіміотерапією». 

***

Ігор Палиця — далеко не єдина людина, яку олігархічні телеканали розкручують під вибори. Медведчук зробив зірку з Андрія Пальчевського та підтримав Шарія. Ахметов підняв із політичного небуття Олега Ляшка. А на 5 каналі в один день з інтерв’ю Палиці вийшла розмова Марини Порошенко з Олексієм Гончаренком. Нахабність політиків давно перестала дивувати українців. Тому, поки Ігор Палиця розповідає, що намагається не розчаровувати маму, виникає інше запитання. Чому хоча би такої мотивації немає в журналістів, які обслуговують усе це свято піару?