Кобзон української журналістики. Хто такий Дмитро Гордон

Кобзон української журналістики. Хто такий Дмитро Гордон

11:00,
16 Травня 2020
32870

Кобзон української журналістики. Хто такий Дмитро Гордон

11:00,
16 Травня 2020
32870
Кобзон української журналістики. Хто такий Дмитро Гордон
Кобзон української журналістики. Хто такий Дмитро Гордон
Пісні, кліпи та інші засоби пострадянського «журналіста» залишатися популярним

Якщо подивитися на творчість Дмитра Гордона за останні кілька років, цілком може скластися враження, що він додав до своїх численних амплуа ще одну позицію — проросійський пропагандист. Інтерв’ю з Поклонською, Паніним, Азаровим, Бондаренко, поява на російських токшоу, коментарі російським ЗМІ. Але, разом із тим, Гордон також пішов зі «112» через зростання кількості Медведчука в ефірі й, з цієї ж причини, обіцяв більше не з’являтися на каналах кума Путіна. А ще він підтримував Помаранчеву революцію і Революцію гідності. Та й, узагалі, навіть у розмовах із проросійськими гостями цей шоумен декларує радше проукраїнську позицію. 

Проблема Дмитра Гордона не в тому, що він проросійський. Він пострадянський. Зірка Гордона зійшла на поживному середовищі російсько-української єдності дев’яностих та ранніх нульових. Уже в 2008 році журналіст (а сьогодні пропагандист Медведчука) Денис Жарких називав Дмитра Ілліча «Кобзоном украинской журналистики». І, власне, так воно залишається й сьогодні, тільки тепер порівняння з Кобзоном звучить ще гірше. Гордон досі зберігає старі методи інтерв’ю, старі методи приваблення уваги (скандали), старі знайомства і стару єдність із пострадянською Україною. Коли інтерв’ю з Кашпіровським, на відміну від 2019 року, викликали цікавість, а не фейспалми.

Гордон як «журналіст»

«За Дмитром Гордоном давно закріпилася слава безмежно сервільного журналіста, який тільки те й робить, що з допомогою своїх гостей щосили лакує радянську дійсність», — ця цитата з матеріалу Інни Долженкової 2011 року досить точно описує діяльність пана Дмитра й сьогодні. Гордон справді не любить вступати з гостями в конфілкти (навіть, якщо вони відверто брешуть), легко замовчує незручні теми (навіть, якщо йдеться про потенційного президента) і може похвалити вас, навіть коли ви Микола Азаров у 2019 році. Цитуючи Павла Казаріна, із Гордона міг би вийти непоганий метрдотель. Чи працівник барбершопу (no pun intended): вислуховувати співрозмовників, не напружуючи їх надмірними чи небажаними запитаннями, в пана Дмитра виходить чудово. Інша справа — до чого тут журналістика?

Що ж до радянської дійності, то її останнім часом заміняє російська. Гордон часто піднімає в ефірі російські теми і продовжує тягнути в український телепростір федеративних гостей: Лоліту Мілявську, Любов Успенську, російських журналістів, російських істориків, ексвіцепрем’єрів Росії, ексохоронців Єльцина, ексрадників Путіна, ексоднокурсників Путіна. Коли в 2007 році в Гордона запитали «На Ваших передачах здебільшого гості з Росії. Чому?», він відповів: «Справа в тому, що я в Україні перебрав усіх видатних особистостей».

Свого часу режисер Рідлі Скотт описав Дмитра Гордона однією сценою 

Крім змісту, запитання до інтерв’ю з Гордоном викликає також форма. Не в сенсі його заставки (натискайте обережно) чи формату. А в сенсі платформ, де Дмитро Ілліч творить. Відмовившись від співпраці з каналами Медведчука, через проросійськість власника, він спокійно продовжує відвідувати і брати інтерв’ю на каналі «НАШ». Де «руського міра» не менше, а місцями навіть більше. Пресконференцію Путіна, наприклад, не хочете подивитися? Крім цього, судячи зі сторінки пана Дмитра на YouTube, він практично не покидає «Україну 24» Ріната Ахметова, ще один проросійський канал. Знову ж,  складно сказати, що Гордон займається там роботою на агресора. Імовірно, йому просто подобається триматися поближче до залишків радянської дійсності. Чому ж такого відомого блогера практично не кличуть на хороші сучасні проукраїнські ЗМІ? 

Пояснює Отар Довженко на «прямому включенні» з 2008 року: «Його програма – це не телебачення ХХ століття. Це треш, кондовий совок, який неможливий на рейтингових комерційних телеканалах, бо просто руйнував би їхній бренд. На особистих знайомствах автора із сузір’ям визначних радянсько-пострадянських діячів, які теж потроху перетворюються на брухт для «глядача 14-49» (хоча ще довго цікавитимуть «тих, кому за…»), а відтак – на спроможності притягти до студії зірку, і тримається весь «величезний глядацький інтерес». І навіть якщо програму Гордона вироблятиме супер-пупер-комерційний продакшн, вона все одно залишиться програмою Гордона. Це назавжди і не лікується».

Смішна історія, але пан Дмитро тоді відповів на цю публікацію, зокрема, ось так: «Очень жаль, что ваш журналист (очевидно, стесняясь бреда, который вышел из-под его пера) скрылся за псевдонимом Отар Довженко. Узнав, кто это, с превеликим воодушевлением собственноручно набил бы его явно не глубокомысленное лицо».

Ще одна прикрість в житті Гордона як журналіста — це його підтримка Ігоря Смешка. Ставши головою штабу цього кандидата, пан Дмитро начебто «пішов» із журналістики на час парламентських виборів, але його сайт спокійно піарив Смешка (як і на президентських виборах), а сам Гордон брав у політика інтерв’ю та публічно агітував за Смешка на токшоу. Звісно, це дискусійне запитання, наскільки можна довіряти незаангажованості та етичним стандартам «журналіста», який кілька місяців пропрацював головою передвиборчого штабу. Але критика соціології КМІС та «Рейтингу» у кращих традиціях політичних лузерів, у будь-якому разі лишиться на совісті Дмитра Ілліча. Так  само як і передвиборчий піар  «ОПЗЖ» на його іменному сайті. 

Найкраще ж ставлення Гордона до журналістики описав сам Гордон у своїй пісні: «Будь душою лучист, если ты журналист».

Гордон як шоумен

Цікавою особистістю Гордону вдається бути значно краще, ніж цікавим інтерв’юером. На його рахунку практично півсотні книг, серед яких «Свет и тень», «Душа отдушина», «Мужской разговор», «Высота одиночества» та «Святое и грешное». Сім музичних альбомів, серед яких «Река надежды», «Чужая жена», «Я улыбаюсь тебе». Та вісім музичних кліпів (не дивитися після їжі): «Клетчатый» із Розенбаумом, «Зима» з Могилевською, «А ми удвох…» із, судячи з усього, самим Сатаною. Очевидно, що настільки різностороння людина має й відповідні цікаві погляди. 

 

Наприклад, Гордону не чужі паранормальні явища. Думаємо, ви  знаєте про «золоті піраміди», які колись рекламував наш герой. Але також він вірить у людей із надзвичайними здібностями, користувався особистим гороскопом від Павла Глоби й навіть перейменував видання на основі передбачень: «Павло Глоба сказав, що кожних десять років треба вносити щось нове, бо справа піде вниз. І коли «Бульвар» закінчувався у 2005 році, ми зареєстрували й почали видавати «Бульвар Гордона». При цьому Гордон відмовлявся брати відповідальність за рекламу у своєму ЗМІ антинаукових ліків та інших ворожок. 

Також Дмитру Іллічу належать розмірковування про те, що головна проблема України — поганий генетичний матеріал після років негативної селекції. Критика томосу про автокефалію: «Вся эта история, затеянная с томосом, – большая ошибка [...] Потому что как только начнется передел церковной собственности, может начаться полномасштабная гражданская война». Номінація на сексиську антипремію «Це яйце!». Публічне звернення до Ігоря Степури, члена «Свободи», зі словами: «Ты мне не попадайся на глаза. Я тебе кадык вырву, с*ка». Цитата про те, що після Революції гідності українців чекало «большое на*балово» і він сам знову не підтримав би Майдан, адже революція виявилася того не вартою. Також Гордон на початку 2020-го стверджував, що останні «5 лет не дали Украине ничего». Хоча в актуальний час він підтримував Майдан. 

Те, що Гордона двічі за сім років звільняли з «Першого національного» на цьому моменті уже не повинно вас дивувати. Як і його членство у фракції БПП «Солідарність» Київської міської ради (до 2016 року).

Подібна епатажність — це ще одна риса Гордона, яка підкреслює у ньому типового пострадянського шоумена. Людину, яка обвішує вхід до редакції названого на честь себе видання своїми фотографіями зі знаменитостями. Яка, знову цитуючи Павла Казаріна, «живет отраженным светом». Для якої приємний будь-який медійний резонанс, навіть після інтерв’ю з Поклонською. І бачить YouTube, 2 мільйони переглядів за 4 дні, — це таки резонанс.

Храм Гордона

Якщо Гордон практично не змінився за останні двадцять років, то навряд чи зміниться й надалі. Фактично, він навіть не винен, що прийоми «журналістики» ранніх нульових працюють у 2020-му. То ж значно важливіше запитання, яке ми повинні ставити собі після кожного «успішного» інтерв’ю пана Дмитра, — це коли українці нарешті перестануть на таке вестися.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
книга
12:16 / 21.05.2020
Василий Тертый. Криминальная элита Украины.
Жоржик
21:56 / 20.05.2020
Сколько бы "прогрессивная журналистская общественность" не осуждала и гневно не засуджувала Гордона -- ему ДО ДУПЫ!Он практически ни с кем из журналистов не поддерживает дружеские отношения, ну кроме Швеца, который мало чем отличается от него самого. Гордон это троянский конь русского мира и он отлично справляется с поставленной задачей, и срать он хотел на других. Вот, думаю, почему бы ему не сделать интервью с Махмудом Абассом и другими палестинскими террористами и не предложить эти интервью для 2-го и 9-го израильских телеканалов:))))
Илья Маркович
19:49 / 17.05.2020
Ой, шо ви верите тому Гордону, якобы он ушел с 112 и Ньюсван потому, шо там много Медведчука? сказать можно шо угодно, вон лопоухая Бацман договорилась до того, шо они на этих каналах работали вообще без зарплаты! Вы в это верите? Та отож! Всратые альтруисты.Знаю Гордона еще со времен совка, помню, как он разносил свои интервью со "знаменитостями" по всем редакциям, под копирку, они выходили в пяти газетах одновременно слово в слово, а потом естессно, получал пятикратных гонорар за эту лабуду.Вы можете себе представить шоб сейчас вышло пять абсолютно одинаковых интервью в пяти газетах? Да он за копейку удавится, но не будет бесплатно работать на 112. Видно, у Смешка и Медведчука не сошлись бизнес-интересы.А Гордон и рад попиарить себя как борца с медведчуковщиной.
тётя Клава
16:07 / 17.05.2020
Вася, а можно, чтобы Гордон умер не с нами вместе, а все-таки чуточку раньше? :)))прикол в том, что Храм Гордона находится напротив подольской синагоги, так ДАЖЕ ТАМ вовсю ржут над его тщеславием и этими обклееными фотками со "знаменитостями"!К сожалению, Гордон не прихожанин этой синагоги, поэтому не слышит ржания раввинов:))) Я валяюь! Но надо отдать ему должное,бабки он умеет зарабатывать на ровном месте, никто ж не додумался выпустить календарики с футболистами Динамо, себестоимость которых была в конце 80-х копейки, а продавать из возле стадиона Динамо за 1.50 руб. Выпили по чарке с Суркисом, и даже делиться не пришлось за хлебное место, тысяч 10 рублей заработал на такой фигне.На ровном месте бешеные деньги, как для Совка:)))
РЕПОСТ!!! РЕПОСТ!!! РЕПОСТ!!!
12:41 / 17.05.2020
Шановна Громада! У понеділок, 18 травня, об 11-00 – Біля Офісу президента (вул.Банкова, 11), почнеться акція «Чарівний пендель для чиновників-корупціонерів!». Учасники акції вимагають негайно звільнити і притягнути до кримінальної відповідальності чиновників-корупціонерів Кабміна і КМДА, які під прикриттям карантину розкрадають бюджетні гроші, знищують ліси, вводять людей в злидні, обмежуть Конституційні права і свободи, право на свободу пересування, проводять експерименти. Запрошуються громадяни небайдужі до своєї долі і країни.
Василий Зоря
07:57 / 17.05.2020
Гордон - карлик на плечах своеобразных гигантов. И он совсем не изменялся за последние 5-10-15 лет, а с младых (советских) ногтей всегда был таким. У него нет даже своей точки зрения, весь его "широкий" кругозор состоит из набора штампов и отдельных мыслей ярких собеседников. Он так и не стал серьезным журналистом. Вы говорите о неординарной личности - это смешно. Если он PR-ил Кашпировского, то ему было наплевать на истину и не важно было разоблачить лжеученого, а он выяснял, как тому удалось заработать столько денег на невежестве масс. Если Гордон брал интервью у Кобзона, то ему нужны были, прежде всего, связи динозавра советской эстрады. Так проходило восхождение до бульварных вершин шансона. И так Гордону удалось достучаться, к сожалению, даже до интеллигенции, когда он взял интервью у академика, отца водородной бомбы и диссидента Сахарова. "Никто не смог, а я добился..." Услужливость, неприкрытая лесть, конъюнктурность, приемы поставить вопрос, на которые бы с готовностью захотел ответить его гость - инструменты, отработанные за т.нз "профессиональную" карьеру. Мне стыдно за феномен Гордона, за то, что в наших журналистских рядах есть такой ориентир. Его приоритетами были, есть и всегда будут деньги, мнимая слава, неразборчивость постсоветской аудитории. Надеюсь, что таких "слуг партии" в новом мире уже не будет никогда. Но это беда не только его личная, а всего общества, к сожалению. Мы его взрастили - и с нами он умрет
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду