Американське видання PolitiFact регулярно перевіряє інформацію на наявність маніпуляцій. У непростий період, коли світ огорнула пандемія коронавірусу, журналісти вирішили зібрати універсальні поради, які мінімізують шанси на те, що ви повірте у якийсь фейк про коронавірусне захворювання COVID-19 та все, що з ним пов’язано.

Журналісти підготували список із семи порад. Видання зробило і графічний варіант лайфхаків, аби було зручніше поширювати їх у соцмережах. MediaSapiens наводить адаптований переклад публікації.

1. Дізнайтеся основні факти про хворобу

Які симптоми має COVID-19 насправді? Як поширюється хвороба, на які інші недуги схожа? Чим більше ви маєте основної інформації, тим краще підготуєтесь до виявлення фейків у мережі. Наприклад, читайте інформацію від американського Центру контролю та профілактики захворювань і від Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). В Україні читайте інформацію від Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я, офіційних телеграм-каналу і вайбер-спільноти «Коронавірус_інфо».

2. Ігноруйте пости, де пишуть, що епідемія кимось спланована

Коли епідемії тільки починаються, часом справді важко визначити, з чого вони починалися. Особливо якщо це нове захворювання. Але тут приходять «на допомогу» теорії змови, які дезінформують читачів. Деякі запевняють, що коронавірус нібито є біологічною зброєю, був створений у лабораторіях або його спланував хтось, щоб заробити гроші. Намагайтеся протистояти бажанню поділитися цими необґрунтованими домислами у соцмережах.

3. Перевіряйте зображення і відео

Під час епідемії поширюється багато оманливих візуальних даних. Скептично сприймайте фото і відео, де стверджують, що показують постраждалих від коронавірусу людей. Це можуть виявитися зовсім інші люди. Наприклад, в українських ЗМІ недавно поширювали відео чоловіка, якого побили й викинули з автобуса нібито за те, що той кашляв. Відео поширювали тисячами репостів. Виявилося, що відео було знято не в тому місці, де казали. Крім того, його зняли аж два місяці тому, коли про карантинні заходи в Україні ще не йшлося.

Якщо маєте сумніви, використовуйте такі інструменти, як Google Reverse Image Search, RevEye та InVid, щоб знайти оригінальний контекст зображень чи відео, які бачите в соцмережах. Цими інструментами можна скористатися, якщо ви можете завантажити фотографію у Facebook, пишуть PolitiFact.

4. Перевіряйте кількість тих, хто захворів, і тих, хто помер

Це цифри, які офіційні структури  використовують для вимірювання тяжкості епідемій, і ці дані змінюються день у день. У мережі можна «купится» на неправдиву статистику, яка виглядає як справжня. Коли сумніваєтеся, шукайте сайти офіційних органів влади або офіційні сайти установ, університетів, перевіряйте дані там.

Наприклад, MediaSapiens раніше писав, що розробники з Центру системних досліджень та інжинірингу з Університету Джонса Гопкінса (США) створили онлайн-панель моніторингу поширення коронавірусу. Тепер це чи не найпопулярніша карта, яку щодня моніторять сотні тисяч людей по всьому світу. Є також онлайн-карта ВООЗ з офіційною статистикою. Крім того, є окрема карта, яка показує кількість хворих і кількість ліжко-місць у лікарнях України. Нові дані на онлайн-панель вносять раз на добу.

5. Остерігайтеся тих, хто применшує чи завищує загрозу вірусу

Епідемії часто політизують. Деякі люди використовують її, щоб перекинути вину на когось іншого. Стежте за заявами, де у спалаху епідемії звинувачують когось одного: політичного діяча, партію або групу людей. Наприклад, на початку березня президент США Дональд Трамп неправомірно звинуватив у браку тестів на коронавірус… експрезидента Барака Обаму. Насправді епідемії можуть мати будь-яку кількість причин, й обґрунтовано звинуватити в них виключно одну особу вкрай важко.

6. Не діліться сумнівними методами профілактики чи лікування

Під час епідемії соцмережі й ЗМІ переповнені порадами, як не захворіти та як лікуватися, якщо вже захворіли. Деякі із цих методів не просто неефективні, а й навпаки – дуже небезпечні. За такими порадами може маскуватися й реклама псевдоліків або шахраї, які виманюють кошти, але «чудодійний засіб» не надсилають.

Інші поради можуть бути нешкідливими, але кінцевий результат той самий: ви отримуєте дезінформацію. Щоб перевірити дієвість тих чи інших методів, зверніться офіційних органів охорони здоров’я. Наприклад, Міністерство охорони здоров’я України веде окрему групу про коронавірус у Viber. Є також телеграм-бот і сайт Міністерства охорони здоров'я. Недавно за ініціативи уряду створили й окремий сайт про коронавірус.

7. Шукайте дані, які поки невідомі

Точно з’ясувати, наскільки заразна та наскільки смертельна ця хвороба, доведеться тільки з часом. Це може зайняти тижні або місяці. Коефіцієнт смертності від COVID-19 є промовистим прикладом того, що якісь дані можуть змінитися, але ми не можемо сказати напевно. Тим часом в Інтернеті розповсюджується суперечлива інформація. Щоб уникнути її, пам’ятайте основні факти про епідемію і шукайте достовірні джерела.

Фото: Flickr.com

Інфографіка: MediaSapiens