Над укладанням словника протягом року працював колектив із трьох авторів – Лариси Шевченко, Дмитра Дергача і Дмитра Сизонова. Словник вийде друком в липні 2013 року у видавництві Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

За словами упорядників, всі дефініції та ілюстративний матеріал – авторські. При їхній підготовці враховували визначення, що існують у світовій практиці, і прагнули сформулювати оптимальне, максимально точне і повне тлумачення. Разом з тим, до словника увійшли багато нових понять, котрі раніше не опрацьовувалися науковцями, а отже не були зафіксовані у медіасловниках: наприклад, «лексема-ярлик», «метод медіамоніторингу», «ядерна лексика», «ехо-фраза», «глобалізація інформаційна».

Словник розкриває лінгвістичний бік роботи з текстом. Видання розраховане насамперед на філологів, які працюють у сфері реклами, піар-технологій, спічрайтерства, а також коректорів, редакторів, медіааналітиків і журналістів.

На початку червня 2013 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка оголосив про відкриття в 2013-2014 навчальних роках спеціалізації з медіалінгвістики. Досі подібної спеціалізації не існувало в жодному українському вищому навчальному закладі.