Користувачі месенджерів на ТОТ виступають пасивними читачами новинних каналів, — дослідження Internews-USAID
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Користувачі месенджерів на ТОТ виступають пасивними читачами новинних каналів, — дослідження Internews-USAID
Особи, які мешкають на тимчасово окупованих територіях та в зонах бойових дій, у соцмережах переважно виступають пасивними читачами, керуючись міркуваннями безпеки. У фейсбуці вони можуть читати те, чим діляться їхні друзі, але самостійно не підписуються на новинні ресурси. Про це йдеться в щорічному дослідженні USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році», презентованому напередодні.
Під час проведення фокус-груп було виявлено, що на тимчасово окупованих територіях на сьогодні майже не працює вайбер, тому цим месенджером узагалі не користуються в контексті новин.
Внутрішньо переміщені особи у виборі телеграм-каналів віддають перевагу рекомендаціям волонтерів та місцевих мешканців.
Респонденти, які виїхали за кордон і перебувають в іноземних локальних громадах, більшість комунікацій ведуть у локальних групах фейсбуку, це джерело є важливим для зв’язку з місцевим середовищем.
Найбільш популярним месенджером серед військових є «Сигнал». Усі опитані військові без винятку користуються ним для спілкування з військових питань, оскільки вважають його захищеним. Також застосунок використовується як тематичний груповий чат для військових справ.
Вотсап використовується як альтернатива сигналу. Водночас майже всі опитані військові вважають вайбер небезпечним для використання, бо він сприймається як «ворожий», російський.
- Читайте також: Російські соцмережі відвідує 6% громадян, 5% — сайти медіа, — дослідження USAID-Internews
Дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їхню довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань.
Під час дослідження було опитано 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.
Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).
Інтерв'ю та фокус-групи проводилися з травня до липня 2024 року.
Детально ознайомитися з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» можна за посиланням.
- Читайте також: У Києві презентували результати щорічного дослідження про медіавподобання та медіаграмотність українців
Фото: месенджери на смартфоні / Getty Images