У подкасті Public Talk поговорили про інформаційну гігієну та медіаграмотність військовослужбовців

У подкасті Public Talk поговорили про інформаційну гігієну та медіаграмотність військовослужбовців

17:45,
14 Жовтня 2024
248

У подкасті Public Talk поговорили про інформаційну гігієну та медіаграмотність військовослужбовців

17:45,
14 Жовтня 2024
248
У подкасті Public Talk поговорили про інформаційну гігієну та медіаграмотність військовослужбовців
У подкасті Public Talk поговорили про інформаційну гігієну та медіаграмотність військовослужбовців
У подкасті акцентували на важливості особистої інфрмаційної гігієни у комунікаціях із військовослужбовцями.

У новому випуску подкасту Public Talk журналісти радіо «Накипіло» поспілкувалися із військовослужбовцями про інформаційну та медіаграмотність на фронті. Під час відрядження на Схід поспілкувалися із солдатами, офіцерами та пресофіцерами про характер російських інформатак, спрямованих на військовослужбовців та про медіагігієну. Про це повідомило Радіо «Накипіло» у фейсбуці.

Представник пресслужби 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила Іван Петричак зазначив, що серед військовослужбовців, як і серед цивільних, не всі володіють навичками медіагігієни та інформграмотності. За його словами, постійно перебуваючи в стресі та під обстрілами, вони не мають удосталь часу, щоб перевіряти інформацію у трьох джерелах, як це роблять журналісти.

На думку представника пресслужби 24 ОМБр, часто рідні військовослужбовців допомагають поширювати російські фейки в армії.

«Вони натрапляють, наприклад, на якийсь дипфейк або новину, вирвану з контексту, про знищення якоїсь позиції та відразу телефонують до родича на фронті, розповідають йому, що все погано. Зрозуміло, що інформацію від родича військовослужбовець сприймає як факт. Так у нас народжуються фейки, дипфейки й позиція, вигідна росіянам», — розповів Іван Петричак.

Частиною інформаційної війни є розсилання есемесок і надсилання різноманітних лінків у телеграмі, після натискання на які ворогові вдається зламати обліковий запис користувача й отримати дані про геолокацію або доступ до листувань. Зокрема, вороги намагаються зламати облікові записи українських офіцерів і солдатів та отримати звідти важливу інформацію.

З 2014 року в мережі з’явилося чимало фейкових спільнот підрозділів. Їхні адміни зазвичай використовують логотип бригади й фотографії зі справжньої сторінки. Вони можуть місяцями викладати справжні новини, а одного дня публікують відвертий фейк або проросійську ІПсО, яку аудиторія може сприйняти.

Пресофіцер бригади Нацгвардії «Рубіж» Володимир Черняк зазначив, що саме через так звані псевдоукраїнські канали в популярних соціальних мережах ворог часто отримує потрібну інформацію від українських військовослужбовців.

«У цих групах спочатку розміщують український контент, а потім — різні деморалізуючі меседжі, що мають провокувати на нерозсудливі дії», — сказав Володимир Черняк.

За словами пресофіцера, деякі молоді військовослужбовці ще й досі поширюють у таких групах секретну інформацію, уважаючи, що вони допомагають так боротися з несправедливістю в армії. У таких людей ворог намагається отримати більше даних, а також знайти через них потенційних інформаторів.

Пресофіцер бригади НГУ «Рубіж» сказав, що російські спецслужби використовують для отримання секретних даних сайти знайомств. Спілкуючись у мережі з українськими воїнами, ефесбевці видають себе за жінок, а між іншим просять зробити фотографії на місці служби та інше.

Іще одним способом впливу роспропаганди на українських військовослужбовців Володимир Черняк назвав пабліки, які читають батьки, дружини чи родичі військових.

«Там нагнітають ситуацію, людей уводять у постійне почуття страху за рідних. А вони, розмовляючи з бійцями телефоном, говорять про це. Це впливає на бойовий дух війська», — переконаний пресофіцер.

За його оцінками, співвідношення ефективних інформаційних атак до витрачених ресурсів невисоке. Однак результат навіть від однієї спрацьованої операції може бути катастрофічним. Тому експерт переконаний, що військовослужбовцям потрібно пояснювати правила інформаційної безпеки й гігієни.

Журналісти Радіо «Накипіло» поцікавились у бійців на фронті, як ті дбають про свою інформаційну гігієну та як відрізняють правду від фейку. Військовослужбовці, з якими спілкувалися кореспонденти, упевнені, що вони стійкі до фейків і дезінформації.

«Я не маю зайвих пабліків. Просто не стежу за цим, щоб мені зайвого не приходило. А так, то як на війні — треба вірити в те, що бачиш. Якщо я вже розумію, що це щось не те, то блокую канал. Зазвичай можу визначити, що там щось не те за коментарями», — розповів протитанкіст Андрій.

Антон, який відповідає за інформгігієну бійців у своєму підрозділі, сказав, що у внутрішній групі військовослужбовцям постійно нагадують, щоб вони не переходили за невідомими посиланнями.

«Ми пояснюємо воїнам, що так їхній профіль намагаються зламати, а ворог хоче отримати потрібну для нього інформацію», — уточнив військовослужбовець.

Крім військових, цивільні також повинні відповідально ставитися до інформації, яку поширюють у соцмережах. Адже кожен неперевірений допис, кожна сториз із ворожими наративами можуть вплинути й деморалізувати військовослужбовця, який нині перебуває на передовій і захищає нас.

Подкаст доступний для прослуховування за посиланням.

Фото: Військовослужбовець Володимир Черняк / Радіо «Накипіло»

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду