Автори:

Валерія Буняк

Під час дискусії «Пропаганда в смартфоні: чи став Telegram розплідником російської дезінформації» експерти фактчекінгової платформи VoxCheck презентували результати свого нового дослідження щодо поширення дезінформації у телеграмі. Команда виявила 19 дезінформаційних наративів про Україну. Про це повідомила пресслужба VoxCheck.

За словами аналітикині платформи Мирослави Маркової, команда промоніторила 41 російський та 18 проросійських канали. Серед виявлених дезінформаційних наративів найпоширенішими виявилися «небезпечні військово-біологічні лабораторії» в Україні, «терористичні дії української влади», виправданість російської агресії проти України. Аналітикиня зазначила, що російська дезінформація в телеграм-каналах може поширюватися у формі різних версій події, що суперечать одна одній, заперечення можливості отримати об’єктивну інформацію, маніпуляцій, фабрикування фото чи відео тощо.

«Незважаючи на низку спільних рис, між російськими та проросійськими каналами також існують відмінності у транслюванні дезінформації. Інколи проросійські канали не повністю дублюють російські фейки, а намагаються заплутати аудиторію, представляючи різні версії подій та ігноруючи очевидну відповідальність рф за розв'язання війни», — розповіла Маркова.

Програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський також зазначив, що для того, аби якнайефективніше впливати на аудиторію, Росія створює телеграм-канали різного формату, зокрема, гіперлокальні ресурси, які націлені на новоокуповані території або на території, які ворог планував загарбати.

Багато пропагандистьських каналів також переформатувалися під новинні. Під виглядом звичайних новин такі ресурси починають розповсюджувати приховану пропаганду. 

Звичайні переписки теж можуть бути небезпечними, адже у звичайних чатах в телеграмі не використовується end-to-end encryption — шифрування, коли повідомлення залишаються тільки на телефонах відправника й отримувача. Експерт Школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов застеріг, що розмови в телеграмі синхронізуються з сервером телеграму, а тому користувачам не відомо, в якому вигляді вони там зберігаються.

Аналітики VoxCheck радять користувачам читати тільки офіційні канали державних та правоохоронних органів України, авторитетних медіа, а також надійних блогерів. Натомість від анонімних телеграм-каналів варто відписатися. 

Детальніше ознайомитися з дослідженням «Дезінформація про Україну в російських та проросійських телеграм-каналах» можна за посиланням. 

Про те, як пропаганда готувала росіян до війни, які існують засоби та методи дезінформації та чи можна цьому протистояти — читайте в матеріалі експертів VoxCheck.

Нагадаємо, «Детектор медіа» від початку повномасштабного вторгнення Росії фіксує та спростовує російські фейки й розповідає про те, як навчитися самостійно розрізняти маніпулювання, шахрайство, дезінформацію. Детальніше про це — у подкасті «Русскій фейк, іді на***!» та хроніці кремлівської дезінформації #DisinfoChronicle.

20 січня «Детектор медіа» запустив новий сайт, де всі матеріали публікуватимуться англійською мовою. Видання орієнтоване на англомовну аудиторію, яка цікавиться війною в Україні. Та хоче краще зрозуміти, як Україна протистоїть ворогу в інформаційній війні і як російська пропаганда маніпулює темою України. 

Фото: VoxCheck