Проект New York Times Snow Fall став уже класичним зразком мультимедійного лонгріду — коли текстова розповідь поєднується з анімованою графікою, фотогалереями, неймовірним надземним відео. Цей проект у 2013 році здобув міжнародну премію Пібоді за «видовищну реалізацію цифрового сторітелінгу», а її автор Джон Бранч отримав Пулітцерівську премію.

Після такого успіху багато журналістів захотіли створити щось подібне. Але одна справа, коли повторити роботу New York Times намагається команда медіа з великим бюджетом, і, здавалося би, зовсім інша, коли власний аналогічний проект прагне створити невелика редакція чи фрілансер, який ніколи не програмував і ніколи не займався дизайном. Про цікавий спосіб повторити досягнення NYT розповідає стаття MediaShift «Як фрілансери можуть створити свій власний Snow Fall безкоштовно» (How Freelancers Can Create Their Own ‘Snow Fall’ For Free).

Йдеться про платформу Atavist. Вона дозволяє створювати мультимедійні проекти самотужки: користувач може додавати власні зображення, відео, gif-ки, інтерактивні діаграми, карти й навіть паралакс-ефекти. Також Atavist успішно взаємодіє з Twitter, Vimeo, YouTube, SoundCloud та багатьма іншими онлайн-платформами. У березні 2015-го Atavist запустив нову версію своєї системи управління. Тимчасом як стара версія платформи використовувала шаблони в стилі WordPress, нова версія дає користувачам значно більше свободи. Новий функціонал дозволяє перетягувати різні елементи, ніби ти будуєш статтю з блоків лего.

 Atavist — не єдиний сервіс, за допомогою якого можна готувати мультимедійні публікації власноруч. Це можна робити й на Medium, Svtble, Ghost та Tumblr, однак вони не такі прості у користування, як Atavist.

«Інтерфейс легко зрозуміти інтуїтивно. Візуально ти можеш зробити його таким, як хочеш, без жодних знань у програмуванні», — вважає фотожурналіст і письменник Люк Форсайт. Так, пан Форсайт створив за допомогою сервісу проект White Collar Blue, історію про саджання дерев у Північній Кароліні.

 Цікавий приклад лонгріду A State in Transition Каталіни Гайтан про зміну прав трансгендерів у Массачусетсі. Як і Форсайт, пані Гайтан вбудувала відео, зображення та цитати у свій текст. «Я випробувала декілька платформ, — каже Гайтан. — Atavist опинився якраз посередині між занадто простими й занадто складними».

Цінова політика 

За даними керівника комунікаційного відділу Atavist Кетлін Росс, уже близько 72 000 осіб завели власні акаунти на платформі. Особливість, що найбільше вирізняє Atavist з-поміж конкурентів, — факультативний статус оплати пакету послуг, пише MediaShift. Це дозволяє користувачу створювати публікації з широким набором інструментів безкоштовно, продавати власні історії чи навіть повноцінну передплату на них.

Так, користувач може встановити ціну на окремий матеріал, надати доступ своїм передплатникам до кожної історії, яку публікує, протягом встановленого періоду часу, або продати повний пакет для перегляду попереднього, поточного чи навіть майбутнього контенту.

Теоретично опції платного доступу дозволяють повноцінно монетизувати власне видання, що є великою перевагою для фрілансерів. Однак можна прогнозувати, що більшість фрілансерів не зможе отримувати великий дохід, враховуючи поточні цінові плани Atavist.

Хоча в рамках безкоштовного акаунту Atavist пропонує ті ж самі інструменти, що й за умови платного пакету (за нижчою ціною), він не забезпечує можливості додавати опції передплати. Тож якщо ви хочете продавати свій контент, ліпше обрати пакет Pro, доступний наразі за $8 на місяць.

Можлива ціна за публікацію на платформі варіюється від $0.99 до $19.99, розповідає керівник комунікацій в Atavist. За кожну транзакцію через кредитну картку користувач втрачає 2,9 % від вартості матеріалу та ще $0,30 комісійних. Окрім цього, Atavist забирає собі 20 %.

Платформу рекомендують використовувати як пітчингову стратегію. Так, є видання, що використовують Atavist для публікації окремих історій: Latterly, Crosscut, Mental Floss, the Pulitzer Center.

Кетлін Росс зауважила, що впродовж найближчих півроку на платформу чекає чимало цікавих оновлень. Зокрема, користувачі матимуть змогу запросити третіх осіб зробити свій внесок у публікації: «Ви зможете виступати в ролі куратора контенту чи редактора. Це означає, що виробляти власний контент стане навіть простіше».

Atavist заснував окремий проект — The Atavist Magazine, де публікуються серединні форми текстів — тобто матеріали на межі між звичайними статтями в журналах та великою прозою. Atavist Magazine вісім разів було номіновано на премію National Magazine Awards, а 2015 року він здобув нагороду в категорії Feature Writing за лонгрід «Любов і загибель», вперше нагороду було присуджено за матеріал, що мав лише цифрову форму.