«Мої перші роботи були жахливі. В мене сім років пішло на те, щоб навчитися правильно робити візуалізацію», — розповідає Альберто Каїро, експерт із візуалізації даних і професор Університету Маямі, колишній директор відділів інфографіки в журналах Época й El Mundo. Про секрети інфографічної майстерності він розповів під час виступу в Українському католицькому університеті у Львові.

«Візуалізація — це спосіб розкрити те, що неможливо побачити в інший спосіб, — починає свою лекцію Каїро. — Вона має замінити громіздкий набір даних, за яким насправді не зрозуміло, про що йдеться». Експерт одразу ж наводить приклад: візуалізація від Wall Street Journal зібрала показники захворюваності інфекційними хворобами в 50 штатах протягом 70 років і наочно демонструє ефект від вакцинації.

Джерело: graphics.wsj.com

Створення якісної візуалізації починається задовго до малювання.

Початок

Каїро перераховує найголовніші, на його думку, риси освіченого журналіста. Окрім грамотності, це «висловлюваність» — здатність усно виражати свої думки; «цифровість» — навички роботи з числами; «графічність» — спроможність працювати з графіками, картами, діаграмами, зображеннями. А також «комп’ютерність» — розуміння, як працює комп’ютер. Каїро радить кожному журналісту освоїти основи програмування. Не для того, щоб програмувати, а щоб розуміти принципи роботи комп’ютера.

Ще одна необхідна дисципліна — статистика. «Статистику зазвичай викладають у дуже нудний спосіб», — констатує Каїро. Компенсувати це можна самостійно — за допомогою хорошої книжки. Експерт радить читати «Голу статистику» Чарльза Вілана, «Як не помилятися» Джордана Елленберга або «Розуміння даних» Бонні Еріксона.

Перший етап роботи над візуалізацією — це дослідження. «Візуалізація й журналістика даних тісно пов’язані, але це не одне й те саме», — розповідає Каїро. Він наводить приклад, розповідаючи про дослідження публічних шкіл округу Маямі-Дейд. На сайті місцевого уряду він знайшов таблицю з даними за всіма навчальними закладами округу: відсоток успішних учнів із читання, з математики та район розташування школи. Зіставлення цих даних, а також рівня доходу за районами виявило кілька фактів:

1)     є пряма залежність між показниками школи з математики й читання. Тобто у кращих школах, як правило, краще вчать обох предметів. Проте є й окремі винятки;

2)     в одних районах школи мають переважно високі показники, тимчасом як в інших — сконцентровані в нижній частині шкали;

3)     райони з низьким рівнем успішності в школах, як правило, бідні. Тоді як школи елітних районів мають високі показники з обох предметів. Однак і тут є аномалії — наприклад, успішні школи в бідних районах.

Джерело: thefunctionalart.com

Каїро каже, що такий аналіз — лише підготовка до роботи над журналістським матеріалом або візуалізацією. «Це ще не історія — це лише дослідження. Щоб написати статтю, ми маємо поїхати в ці школи й побачити, що там відбувається», — пояснює експерт.

Інфографіка та візуалізація даних — у чому різниця

Візуальний супровід журналістських матеріалів буває декількох видів. Діаграми, графіки, мапи — це найпростіше. Можна використовувати інфографіку, але треба чітко розуміти, що це. «Купа цифр з ілюстраціями — це не інфографіка. Це просто таблиця, бо ці дані не мають жодного контексту. Не зрозуміло, ці цифри великі чи малі?» — наводить приклад Каїро.

Джерело: creativebloq.com

За словами експерта, перша головна ознака інфографіки — це контекст: що означають цифри, як вони змінювались? А друга — це наративна структура: інфографіка має розповідати історію. «В інфографіці ви берете читача за руку й ведете від початку історії до висновку, — пояснює Каїро. — І це відрізняє її від візуалізації даних. Візуалізація — це просто візуальне представлення даних. Тут немає історії».

Наступний рівень — це візуальні онлайн-додатки. «Це різновид візуалізації, але з більшою кількістю налаштувань», — пояснює Каїро.

Хороша візуалізація, за словами професора, має відповідати двом критеріям. По-перше, бути зрозумілою. «Мета візуалізації даних — спростити інформацію для читача. Перш за все, вона має бути читабельною», — пояснює Каїро. Щоб оцінити, наскільки зрозуміла ваша візуалізація, поставте собі запитання: чи може глядач легко визначити найбільший (другий, третій, п’ятий за розміром) показник на зображенні? Чи можна зрозуміти, яке значення найбільше або найменше змінилося?

Другий критерій — достовірність. «Є чимало візуалізацій, які не показують правди», — констатує Каїро. Як приклад він наводить графіку щодо результатів президентських виборів у Венесуелі. Тут діаграма показує багатократну перевагу одного з кандидатів, який насправді випереджає конкурента менш як на піввідсотка.

 Джерело: huffingtonpost.es

Інший приклад: телекомунікаційна компанія стверджує, що зменшення регулювання в галузі призвело до збільшення інвестицій у чотири рази. Каїро перевірив дані в першоджерелі та зауважив, що інвестиції однаково зростали до, під час і після дії посиленого регулювання ринку. Отже, збільшення їхнього обсягу радше пояснюється простим зростанням попиту на інтернет.

Джерело: ncta.com

Критерію зрозумілості присвячується перша книжка Альберто Каїро — «Мистецтво функціональності», видана в 2012 році. Другому буде присвячено наступну роботу — «Мистецтво достовірності», видання якої заплановано на 2015 рік.

Краса візуалізації програє цим критеріям у пріоритетності. «Коли ми починаємо робити графіку, ми не починаємо з малювання. Найперше я роблю список речей, які читач має на ній побачити. Якщо при цьому візуалізація гарно виглядає — це чудово», — зазначає Каїро. Та привабливий вигляд не має шкодити функціональності. «Інколи дизайнер може ввести в оману», — нагадує експерт.

Просто показувати великі цифри — недостатньо

У Wall Street Journal, до якого Каїро постійно звертається за прикладами, створенням візуалізації займаються 55 співробітників. Проте не обов’язково це має робити така кількість людей. «ProPublica має вісьмох людей. Зі мною працює два дизайнера: один — спеціаліст у роботі з даними, інший — веб-дизайнер. Але талановита особа може зробити візуалізацію і самостійно», — наводить приклади Каїро.

В його арсеналі й українські приклади. У редакції Texty.org.ua створенням графіки займаються дві особи. Та, за словами Каїро, результат гідний порівняння з тим, що робить Wall Street Journal.

Джерело: Texty.org.ua

Така невелика кількість фахівців може впоратися навіть із великою візуалізацією завдяки сучасним засобам. «Безкоштовні й легкі у використанні інструменти стають надзвичайно розповсюдженими. І це чудово! Навіть якщо ви ніколи в житті не робили візуалізацій — не думайте, що це магія. Ці інструменти зовсім не складні», — переконує Каїро.

Сам експерт користується обмеженим набором програм. Це Adobe Illustrator, пакет ggplot для дизайну графіків і діаграм (працює у програмному середовищі R), а також візуалізатор Tableau.

Крім цього Каїро радить використовувати безкоштовні онлайн-сервіси:

• Datawrapper — один із найпопулярніших сервісів, який часто використовують онлайн-видання, і який дозволяє створювати графіки, мапи, діаграми;
• Plotly — підходить для створення кольорових схем та різних типів графіки;
• Lyra Visualization — так само призначений для створення діаграм і графіків різних видів. Поки що перебуває на стадії тестування, але доступний для безкоштовного використання;
• Raw — крім звичайних діаграм і графіків дозволяє створювати дендрограми, триангуляції, кластерні діаграми та багато іншого;
• Shiny — дозволяє створювати інтерактивні візуалізації на основі JavaScript.

Але простота виготовлення не має знецінювати кінцевий результат. «Нас не має вводити в оману те, як просто сьогодні створити візуалізацію. Ключове — це інтелектуальний процес, а комп’ютер — лише інструмент. Перш за все треба структурувати інформацію, визначити, про що буде розповідати історія, продумати її скелет. Структура статті важливіша за саме написання — те саме стосується й візуалізації», — пояснює Альберто Каїро.

Він зауважує, що журналіст не має надто спрощувати предмет. «Більше Коперника, менше Тоні Роббінса», — цитує Каїро професора візуальних мистецтв Каліфорнійського університету Сан-Дієго Бенджаміна Бреттона. «Просто показувати великі цифри — недостатньо. Нам потрібне більше наукового розуміння світу. Давайте більше інформації, але оформлюйте її так, щоб вона була зрозумілішою», — радить експерт.

Впоратися з цим завданням можна за допомогою книг і онлайн-ресурсів. Наприклад, щоби зрозуміти, як краще працювати з кольорами у візуалізації, Каїро радить читати блог «Витонченість кольору» Роберта Сіммона. Як треба і як не треба працювати з даними, можна прочитати в посібнику Wall Street Journal з інформаційної графіки. А для просунутих журналістів, що вже мають досвід роботи з візуалізацією, Каїро радить книжку «Візуалізація інформації» Коліна Вейра.

Каїро називає перспективним напрямком використання голосового супроводу у візуалізації. Такі візуалізації, наприклад, робить блог Gapminder.org.

Також навчитися візуалізації можна буде на онлайн-курсі Каїро, що стартує в середині березня на сайті journalismcourses.org.

Спасибі, Львів. У мене було багато задоволень. І я насолоджувався шоколад і каву!

— Alberto Cairo (@albertocairo) 22 Лютий 2015