Перемагати правдою

Фото: natocouncil.ca/

«Українській державі та українському суспільству варто чітко зрозуміти, що вони знаходяться в ситуації інформаційної війни», — так охарактеризував ситуацію в українському інформаційному просторі професор Андрій Портнов.

Зараз головне питання, чи можуть і чи мають українські журналісти протидіяти інформаційній агресії з боку Росії і, врешті-решт, чи саме журналісти мають бути солдатами в цій війні. Стає очевидним, що в державних інституцій в Україні немає ні фінансової можливості, ані досвіду, щоб цьому протидіяти.

Тож у цих умовах ніхто, крім журналістів, не може цього зробити. Питання в тому, як саме журналісти можуть протидіяти російській пропагандистській машині. Відповідь тут одна — говорити правду й максимально дотримуватися журналістських стандартів у своїх матеріалах.

Інститут масової інформації проаналізував, які саме з шести основних професійних стандартів журналістики (баланс думок, точок зору; оперативність; достовірність; відокремлення фактів від коментарів; точність; повнота) найчастіше порушуються в найрейтинговіших українських онлайн-виданнях, а також що саме свідчить про порушення даних стандартів.

Особлива увага саме до інтернет-ЗМІ пов’язана з тим, що ці видання значною мірою перебирають на себе частину аудиторії друкованих. Для своєї все більшої аудиторії сайти перестали бути елементарним джерелом «швидкої» інформації, а часто вже формують спосіб сприйняття ситуації, стали одним із основних джерел інформації для прогресивної частини суспільства.

Повнота

Згідно з моніторингом дотримання журналістських стандартів, здійснюваним ІМІ, у жовтні 54% матеріалів в онлайн-виданнях є неповними, це стандарт, який найчастіше порушується інтернет-ЗМІ. Однією з причин цього є те, що сайти зациклені на оперативності подання інформації, іноді за рахунок інших стандартів. Відповідно, журналісти онлайн-видань часто нехтують експертною думкою у своїх матеріалах — навіть у тих, які є вузькоспеціалізовані і потребують пояснення, оскільки незрозумілі пересічним громадянам.

При цьому експертна думка в новинних матеріалах може бути замінена бекґраундом, який  є обов’язковим для новин,розміщуваних в інтернет-ЗМІ.

Цю думку підтримує й колишня редакторка української служби Бі-бі-сі, медіаекспертка Ольга Бурда: «Для формування цілісної картинки необхідно хоча б, в двох реченнях, пояснити чому ми про це говоримо, чому це важливо і як це було. Бекґраунд дає можливість дати максимум інформації у короткому викладенні».

Баланс

Один із основоположних журналістських стандартів — баланс думок та поглядів. У висвітленні конфліктних ситуацій журналіст не має бути суддею, він зобов’язаний неупереджено подати дві протилежні позиції, а бажано і третю незалежну — експертну позицію.

Про проблему ненадання журналістами протилежного погляду висловився на круглому столі «Стандарти журналістської діяльності під час конфлікту» (18 листопада 2014 року) радник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

«Журналісти навіть не намагаються взяти коментар у МВС в новину, де однією зі сторін конфлікту є міліція. Так, у висвітленні конфлікту, що стався на житловому масиві Осокорки між активістами проти забудови та працівниками МВС, точку зору МВС не запитали. Це неправильно, оскільки новини мають бути збалансованими», — сказав чиновник.

Для прикладу, в новині «УСПП призвал Кабмин откорректировать налоговую реформу» на сайті LB.ua за 13.10.14 представлена вичерпна, на три абзаци думка УСПП, проте відсутні позиції як Кабміну, так і незалежного експерта.

Порушення стандарту балансу також може бути ознакою замовності матеріалу, як-от, приміром, у цих новинах на сайтах «Обозреватель» та УНІАН:

«Бойко: страна в ресурсном наполнении абсолютно не готова к зиме»

«Ляшко и его команда спилили деньги киевских пенсионеров и детей»

Точність і достовірність

Достовірність передбачає, що журналіст має оприлюднити джерело, з якого отримав ту чи іншу інформацію, винятком є лише ті джерела, оприлюднення яких створюватиме небезпеку їхньому життю чи статусу.

Точність передбачає перевірку інформації — для журналіста неприпустимо поширювати чутки або неперевірену інформацію.

Потреба перевіряти й уточнювати дані «паркетних новин» зумовлена військовими діями, але інформацію практично ніколи не уточнюють у безпосередніх її носіїв, наприклад військових, що призводить до оприлюднення інформації, точність якої сумнівна.

Тарас Бузак, головний редактор сайту «Херсонська правда», причину такої ситуації пов’язує зі специфікою онлайн-ЗМІ: «На мою думку, журналісти інтернет-видань не завжди перевіряють інформацію офіційних джерел у зв’язку з тим, що, як правило, інтернет-медіа — це оперативність та швидкість подання інформації, більшість інтернет-видань працюють у режимі онлайн». Втім, херсонський журналіст пояснив це небажання перевірки також повільним характером реагування органів влади. Вони відповідають тоді, коли новина вже застаріла й немає інформаційного приводу (останнім часом у деяких органах, за словами Бузака, ситуація покращилася).

Іншою проблемою інтернет-ЗМІ є те, що одним із основних джерел інформації для них стали соціальні мережі. Інформацію, отриману з них, не перевіряють і не уточнюють. Наразі це найлегший спосіб вкинути «потрібну» інформацію, й тут журналісти можуть стати маріонетками в руках пропагандистів, а це особливо небезпечно в умовах, коли проти нас ведеться безпрецедентна інформаційна війна.

Основна небезпека в тому, що в сучасному цифровому світі зламати сторінку в соцмережі нескладно.

Так, днями про злам власної сторінки на Фейсбуку повідомила новообрана депутатка від «Народного фронту» Вікторія Сюмар: «Зламали сторінку в ФБ. Поставили якийсь пост про нібито суперечку Єгора Соболєва з Володимиром Хоменком та моїми нібито критичними коментарями і документами. Видалила, особливо не заглиблюючись у зміст.Версія одна: напередодні річниці Майдану дискредитувати та маргіналізувати людей із середовища першого етапу Майдану»

Оперативність

Здавалося б, оперативність — це той стандарт, який апріорі не має порушуватися в інтернет-ЗМІ. І справді, інформація тут подається, щойно стає відомою журналістам. Але це далеко не завжди той день, коли подія сталася. В такій ситуації журналіст зобов’язаний вказати, коли саме це відбулося. На жаль, цю інформацію іноді забувають або вважають зайвим уточнювати.

Відокремлення фактів від коментарів

Журналіст зобов’язаний чітко відокремлювати факти від власного бачення ситуації. Якщо журналіст не надає фактів, а висвітлює лише свої думки щодо проблеми, цей матеріал не може бути ані новиною, ані аналітикою — це припустимо лише в блогерстві, що належить до так званих нових медіа.

Правда і дотримання журналістських стандартів з боку ЗМІ є важливими умовами розвитку вдумливого, схильного до аналізу та медіаграмотного суспільства, для якого примітивна російська пропаганда не становитиме особливої небезпеки.

comments powered by Disqus