Моніторинг інтернет-сайтів: у виграшній ситуації та сторона, яка генерує більше новин для ЗМІ

Моніторинг інтернет-сайтів: у виграшній ситуації та сторона, яка генерує більше новин для ЗМІ

13:34,
1 Вересня 2015
8716

Моніторинг інтернет-сайтів: у виграшній ситуації та сторона, яка генерує більше новин для ЗМІ

13:34,
1 Вересня 2015
8716
Моніторинг інтернет-сайтів: у виграшній ситуації та сторона, яка генерує більше новин для ЗМІ
Моніторинг інтернет-сайтів: у виграшній ситуації та сторона, яка генерує більше новин для ЗМІ
Інститут масової інформації проаналізував, як інтернет-ЗМІ висвітлювали три ключові теми липня: річницю катастрофи малайзійського «Боїнга», діяльність голови одеської ОДА Михаїла Саакашвілі та події в Мукачевому. Результати свідчать, що медіа лише ретранслюють позиції сторін конфлікту, а редакційна політика визначається більшою мірою позицією медіавласника.

Для інформаційної безпеки країни важливо зрозуміти, що і як висвітлюють українські медіа і які чинники при цьому на них впливають. Щоби бодай частково зрозуміти мас-медійні настрої, Інститут масової інформації проаналізував, як інтернет-ЗМІ висвітлювали в липні три ключові теми.

На думку експертів, цими темами стали річниця катастрофи малайзійського «Боїнга», діяльність голови одеської ОДА Михаїла Саакашвілі та події навколо «Правого сектора» в Мукачевому.

Солідарність в оцінці ситуації з Боїнгом

Найбільш об’єктивно з трьох представлених тем українські інтернет-ЗМІ висвітлили річницю падіння малайзійського «Боїнга». За висвітлення цієї теми видання отримали 5,5 бала із шести максимальних. На думку експерта ІМІ Романа Кабачія: «Скоріше за все, це відбувається тому, що здебільшого новини походили з-за кордону, вони були чітко збалансованими. Окрім того, обставини падіння літака — попри те, що офіційні звіти не оприлюднені — більш-менш уже відомі».

Найкраще цю тему висвітлили: УНІАН (5,7 бала з шести можливих), «Ліга» (5,6 бала), «Українська правда» (5,5 бала).

Особливу увагу в межах цієї теми приділили ініціативі ООН щодо створення міжнародного трибуналу по MH-17 та вето, накладеному на цю пропозицію Росією:

А також висновкам міжнародних комісій та українських слідчих органів щодо трагедії:

 Окрім цього, обговорили позов до Ігоря Стрєлкова сімей постраждалих внаслідок катастрофи:

 і для балансу Укрінформ подав реакцію самого Гіркіна-Стрелкова:

Найменше — 5 балів — отримав «Обозреватель», оскільки новини подавались однобоко і з оціночними судженнями, були присвячені здебільшого Росії:

Позицію Росії щодо вето на створення міжнародного трибуналу по катастрофі не подано, й тому їхня мотивація незрозуміла, але, зрозуміло, це обумовлено відсутністю цієї інформації загалом.

Хто достукався до ЗМІ, того й правда

Висвітлення теми про події в Мукачевому було оцінено в середньому на 4,8 бала з шести максимальних. У висвітленні мукачівського конфлікту та його наслідків помітним був дисбаланс на користь позиції влади. Але він, імовірно, склався об’єктивно, оскільки остання створювала більше інформаційних приводів, аніж «Правий сектор», тож інформаційна картина виглядала дещо незбалансованою.

Медіаексперт Роман Кабачій пов’язує це з тим, що на самому початку подій у Мукачевому не були присутні журналісти загальнонаціональних ЗМІ, і вони змушені були швидше транслювати висловлювання політиків/чиновників, так чи інакше пов’язаних у конфлікті з якоюсь зі сторін. «Незважаючи на гарячі обставини і велику кількість новин (особливо на УНІАНі, на якому за понеділок-вівторок 13-14 липня було подано кілька десятків новин по темі), ситуація висвітлювалася хаотично й нерівномірно», — вважає експерт.

ЗМІ у висвітленні цього питання знову здебільшого були схожі на ретрансляторів інформації як влади:

 так і «Правого сектору»:

Натомість експертної оцінки та прогнозування наслідків не було взагалі. Бракувало також матеріалів, генерованих самими журналістами, зате була навала прес-релізів і заяв представників влади і «Правого сектору».

Найкраще означену тему висвітлила «Українська правда», яка отримала 5,4 бала з шести можливих. Найбільше порушень у висвітленні мукачівських подій стосувалися стандарту оперативності, тобто в деяких новинах не було названо точної дати події. Це стосується й сайту «Укрінформ», що за висвітлення мукачівських подій отримав 5,1 бала.

УНІАН отримав 5 балів. По 4,7 бала отримали «Обозреватель» та «Ліга». Найгірше мукачівську тему було висвітлено на сайті LB.ua, якому експерти поставили лише 3,7 бала. На цьому ресурсі не завжди чітко вказувалися джерела інформації, а саму інформацію було подано неповно.

«Лівий берег» грішить відтворенням меседжів від творців інформприводів, але також має певні проблеми щодо віднесення матеріалів до категорій новин, статей та блогів, вважає юрист ІМІ Роман Головенко: «Наприклад, матеріал Олега Покальчука щодо подій в Мукачевому та “Правого сектора” розміщено як статтю, а не блог; при цьому, хоча пан Покальчук і є відомим соціальним психологом, але від недавнього часу також загальновідомо, що він є прихильником партії “Укроп”, близької до “Правого сектора”. Нічого дивного, що його стаття (розміщена в рубриці “Суспільство”, а не блозі або рубриці, до прикладу, “Точка зору”) не виглядає цілком безсторонньою».

Саакашвілі VS ресурси Коломойського

Однією з найгучніших тем липня в інформаційній сфері України стало призначення екс-президента Грузії Михаїла Саакашвілі на посаду голови Одеської облдержадміністрації. Нас ця тема зацікавила ще й тим, що ініціатива Президента стимулювала й перерозподіл впливів у регіоні.

Приміром, УНІАН, як сайт, що входить до медіахолдингу, який належить Ігорю Коломойському, акцентував увагу на нібито негативних сторонах діяльності Саакашвілі: прокол новопризаченої заступниці Саакашвілі Марії Гайдар виноситься в заголовок як «Питання про те, з ким воює Україна, загнало у глухий кут нового заступника Саакашвілі» (так само й «У Росії нового заступника Саакашвілі запідозрили у державній зраді»).

Показову новину з сайту УНІАН було побудовано на основі фейсбук-допису директора МАУ Арона Майберга (другим співвласником цієї авіакомпанії є Коломойський), який натякнув, що глава ОДА в Одесі занадто часто літає бюджетним коштом. Все це вказує на певну заангажованість редакційної політики видання — очевидно, що УНІАН перебуває під впливом позиції свого власника, який має політичні й комерційні інтереси в регіоні й конфліктує з грузинським експатом.

Висвітлення цієї теми набрало найменший середній бал в інтернет-виданнях — всього 4,6 бала. Загалом інформація характеризувалася описом подій або ретрансляцією заяв посадових осіб, без заглиблення в контекст (були проблеми з балансом, оцінкою дій учасників та ін.). Практично не залучалися коментарі експертів щодо подій на Одещині. Це помітно на прикладі висвітлення діяльності Саакашвілі, який виявляє значну активність, але залишаються питання щодо правомірності певних його дій, їхньої сумісності з компетенцією голови ОДА. Це показово демонструє новина «Саакашвили решил легализовать казино в Одессе», яку републікували багато сайтів, і жоден не дав інформації про те, що таке рішення є поза компетенцією глави ОДА.

Практично всі сайти помилково називали Саакашвілі «губернатором», що є також порушенням стандарту точності. В Україні немає такої посади, як губернатор, і навіть за визначенням Вікіпедії, функції голів обласних державних адміністрацій не відповідають — за визначенням — функціям губернаторів.

Фейк, що став новиною

Практично всі сайти, які моніторив ІМІ, повідомили, що в команду Саакашвілі увійде скандальний екс-міністр екології Ігор Шевченко. Інформація про це розповсюджувалася з посиланням на фейсбук екс-міністра, без подання позиції або коментарів від самого Саакашвілі. Згодом голова Одеської ОДА заявив, що Шевченко в нього не працює. Неперевірену інформацію подали:

Склалося враження, що таким чином пан Шевченко зманіпулював ЗМІ, а медіа піддалися.

Найкраще цю тему висвітлили LB.ua та «Ліга», які отримали, відповідно, 5,1 та 5 балів.

4,8 бала отримала «Українська правда». 4,4 — «Укрінформ». УНІАН — 4,2, а найгірші бали у висвітленні цієї теми в «Обозревателя»: 4 бала з шести.

****

Українські інтернет-ЗМІ мало генерують власних новин, а здебільшого ретранслюють позиції сторін конфлікту, причому абсолютно не намагаються досягти балансу поглядів. У виграшній ситуації виявляється сторона, котра генерує більше новин. Окрім цього в ситуації, коли ЗМІ не здатні виходити на самоокупність, власники медіа активно впливають на контент підконтрольних ЗМІ. І з нашого аналізу випливає, що редакційна політика визначається більшою мірою позицією медіавласника.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Скрін-шот obozrevatel.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду