Палітра фейків. Як українські медіа тиражують неправду

Скріншот

Після анексії Криму та з початком бойових дій на Донбасі Україна регулярно звинувачує Російську Федерацію у пропагандистській діяльності й тиражуванні фейкових новин. Проте вишукуючи нову порцію «зради» від противника, ми не помічаємо, як творцями фейків стають і українські ресурси. Це може бути як навмисна дезінформація, вкинута в медіапростір сумнівними джерелами, так і просто неякісна робота журналістів, що призводить до поширення недостовірної або неповної інформації.

«Фейк відображає в собі викривлену карту ментальності людини. Фейк побічно і прямо висловлює те, чого людина хоче або боїться, оскільки він побудований на наших прихованих мотиваціях, які в фейку починають матеріалізуватися», — пише у статті, присвяченій фейкам, професор Георгій Почепцов.

Отже, погляньмо, що останнім часом та як матеріалізується у фейках.

Хасиди і зґвалтування дівчинки

10 вересня в українському інтернеті з'явилася новина про те, що хасиди, які саме приїхали до Умані для святкування іудейського Нового року, зґвалтували дівчинку. Першим таку замітку опублікував сайт «Інформатор», пославшись на анонімне джерело в поліції Черкаської області. При цьому автори замітки додали, що поліція нібито умисно замовчує факт зґвалтування, щоб уникнути погромів та протестів. Новина вийшла на цьому ресурсі о 17:53.

Того ж дня на офіційному сайті Національної поліції в Черкаській області з'явилося спростування. Правоохоронці повідомили, що така «новина» не відповідає дійсності. Спростування опублікували за півгодини після фейкової замітки на «Інформаторі» — о 18:33 — проте деякі видання уже встигли перепостити текст про «шокуючий інцидент». Наприклад, ресурс Znaj.ua, який тепер активно рекламується як в інтернеті, так і на офлайн-носіях, скажімо, через зовнішню рекламу в метро. Щоправда, потім вони ж намагалися спростувати цей фейк.

У Фейсбуку пост зі спростуванням з'явився наступного дня:

Аналізуючи текст замітки, бачимо, що тут є одразу кілька ознак, які ставлять під сумнів правдивість змісту. По-перше, посилання на анонімне джерело. По-друге, відсутність коментарів інших людей. Припустимо, що поліція з якихось причин справді могла би спробувати приховати такий інцидент. Проте журналісти на підтвердження свого меседжу могли би пошукати очевидців, знайти батьків постраждалої дівчинки чи навіть саму дівчинку.  По-третє, замало деталей: із тексту невідомо, де саме стався описаний випадок, не дуже зрозуміло, чому, чи скаржилася дівчина в поліцію тощо.

Про те, що новина є неправдивою, згодом написав сайт StopFake, також інцидент коментували лідери думок. Приміром, народний депутат Борислав Береза у своєму Фейсбуку написав, що такі дії нагадують кремлівські методи ведення гібридної війни:

«Видно дві чітких вектора. Одні методично відпрацьовують добре оплачене замовлення. Інші з задоволенням дозволяють собі проявити свій антисемітизм і вивозитися в цьому лайні. У кожного з тих, хто поширює цей вкид, була своя мотивація і вона не найкраща з точки зору моральності. Але і одних, й інших, як корисних ідіотів, із задоволенням розігрує в своїх інтересах Кремль. Тому що інструментарії у гібридній війні різні. А наш ворог використовує дурість і жадібність тих, хто поширює брехню, у своїх інтересах», — написав Береза.

Медійна експертка Ольга Веснянка звернула увагу на те, що історія з хасидами лише розбурхала антисемітські та ксенофобські настрої в коментарях.

Веснянка дає лінк на ще один матеріал на «Інформаторі» — схожий за риторикою й також присвячений хасидам в Умані. «Багато українців обурені самим фактом масового паломництва хасидів до України», — йдеться в цьому тексті, а далі нібито на підтвердження наводяться коментарі користувачів ФБ. Усі негативні та з відвертими закликами до фізичної розправи над хасидами.

Це наводить на думку, що історія про зґвалтування дівчинки в Умані — свідомо запущений у мережу фейк, який розкручувався задля досягнення певної мети. Ймовірно, саме розпалення міжетнічної, расової ворожнечі.

Роздмухування скандалу з неперевірених даних

Фактчекінг — один із головних принципів роботи медіа в будь-якій країні. Перед тим, як щось оприлюднити у ЗМІ, журналістам варто перевірити інформацію й уточнити деталі: чи справді сталося те, що сталося, за яких умов, що цьому передувало та які були наслідки. Також вислухати позицію іншої сторони, адже баланс думок — інший головний принцип роботи медіа.

Цих принципів дотримуються не всі. Один із недавніх прикладів — новина про те, що ветерану АТО Олександру Воробйову відмовили у приміщенні для презентації його ж книжки на цьогорічному Форумі видавців у Львові. Зокрема, цю новину надрукував ресурс «Цензор.нет», цитуючи слова самого Воробйова.

Цю історію трохи пізніше розтлумачила у своєму фейсбуку програмна директорка Форуму видавців Софія Челяк. Вона пояснила, що відмова в жодному разі не була особистою справою, а Воробйову не слід сприймати все на власний рахунок.

За її словами, справа у несвоєчасному поданні заявки на участь у Форумі, а також у недотриманні деяких правил подачі. У коментарях під цим дописом деякі українські медійники зауважили, що «Цензор.нет» мав би взяти коментар у представників Форуму видавців, щоб не подавати інформацію однобоко. Проте вони цього не зробили.

Далі — ще один приклад, коли неперевірену інформацію поширили у ЗМІ, не дізнавшись, що ж сталося насправді. Так, користувач на ім'я Олексій Курпас 28 серпня виклав у своєму ФБ фото порожнього пункту велопрокату в самому центрі Києва, на вулиці Хрещатик, та написав, буцімто всі велосипеди звідти вкрали.

Цей емоційний допис почали поширювати, на момент написання цього матеріалу він має 110 перепостів. Потім «новину» почали передруковувати ЗМІ. Ось, наприклад, РБК:

За офіційними ж даними — з посиланням на коментар мера Віталія Кличко в ефірі телеканалу «Київ» — за перші два тижні роботи велопрокату в Києві викрали чотири велосипеди, один правоохоронцям вдалося знайти.

Використання фейкових зображень

Фейк — це не лише неправдива інформація, поширена через засоби масової інформації та соціальні мережі у вигляді відео чи текстових матеріалів. Ресурси із сумнівною репутацією, аби зацікавити аудиторію та змусити клікнути на новину, придумують кричущі заголовки з претензією на інтригу. Іноді буквально висмоктують новину з пальця та ілюструють усе це фейковими зображеннями.

Часто таке можна побачити в «підвалі» онлайн-ресурсів або у спеціальній рубриці під назвою на зразок «Новини партнерів», яка має переадресувати читача на інший ресурс. Ось, приміром, новина про смерть першокласниці під час уроку фізкультури в одній зі шкіл на Волині. Видно, що підібране фото не відповідає дійсності, — це випадковий знімок, на якому зображено дитину в руках дорослого.

Та коли переходимо далі, на сам ресурс, де розміщено новину, бачимо знімок із похорону дівчинки, де є її справжня фотографія. Тобто для анонсу ресурс використав фейковий знімок.

Справжнє фото дитини показали й інші ЗМІ, наприклад, у сюжеті «ТСН» добре видно, як насправді виглядала дівчинка.

Історія без посилання на джерела

Ще один різновид фейкових матеріалів, які лише вводять читача в оману — матеріали без чіткого посилання на джерела інформації. Так, на українському ресурсі Capital.ua також бачимо блок «Новин партнерів», одна з яких — про екс-президента України Віктора Януковича.

Переходимо на ресурс, де розміщено цей текст. Сайт Press-Pulse схожий на типовий низькоякісний ресурс, який займається не журналістикою, а радше пропагандою та тиражуванням фейків і скандалів. За темами матеріалів ясно, що, ймовірно, цей ресурс працює в інтересах Росії, адже там багато «новин» про США, Путіна та російські події, проте не забувають і про Україну та невдачі Петра Порошенка. На цьому ресурсі також немає розділу «Контакти» або «Про нас», так само як і форми зворотнього зв'язку з редакцією. Тобто фактично неможливо з'ясувати, чиє це видання.

Текст про Януковича поданий у вигляді історії, де є купа фактів, які журналісти мали би перевірити, якби писали матеріал за стандартами.

Так, наприклад, у цьому тексті йдеться про те, що Янукович оселився в селі Вороніно Істринського району Московської області, по сусідству із колишнім головою уряду Миколою Азаровим; також серед його сусідів — відомий російський співак Стас Михайлов. Є коротке посилання на слова покійного співака Йосипа Кобзона, який також мав маєток поряд. Нижче — інформація про те, що Янукович нібито одружився зі своєю коханкою Любов'ю Полежай.

Під текстом є посилання на першоджерело — російський сайт Eg.ru. Там багато сумнівних матеріалів, тож це не найкращий ресурс для передруку звідти будь-якої інформації.

***

Отже, як бачимо, фейки справді можуть проявлятися у ЗМІ по-різному: у вигляді заяв, фотографій, провокативних матеріалів, текстів без джерел та сумнівних передруків. Ми навели лише кілька прикладів, проте насправді їх значно більше. Наше завдання — боротися з ними. Як? Перевіряти інформацію та не реагувати на провокації.

comments powered by Disqus