Нещадний алгоритм: через правила Youtube блогери емоційно вигорають

thecontextofthings.com

MediaSapiens публікує адаптований переклад статті.

Коли блогерка Люсі Мун (Lucy Moon) обговорювала з лікарем своє пригнічення, то була «на вершині світу»: кількість підписників її Youtube-каналу активно зростала, як і пропозиції від рекламодавців. Однак вона не почувалася щасливою. Навантаження збільшувалося, а разом із ним і вимога бути ідеальною перед камерою. Терапевт був шокований.

«Вона сказала мені: “Не можу повірити, що така робота без жодної кар’єрної підтримки вважається нормальною, — розповідає 23-річна Мун, яка веде Youtube-канал про красу та стиль життя. У неї наразі більше 300 тис. підписників. — Я зустрічала багато блогерів, які кажуть те саме”».

Люсі Мун вирішила записувати відео, поки шукала роботу. Попервах думала робити це кілька місяців і подивитися, чи буде така діяльність приносити якісь кошти. Їй вдалося здобути стільки підписників, що це стало роботою. Якось у 2017 році Мун створювала по 30 роликів на місяць.

Люсі Мун

«Я не очікувала, що це настільки впливатиме на моє психологічне здоров’я. В мене був поганий графік сну, я недостатньо їла. Це спантеличило мене і я спробувала працювати більш розсудливо. Насправді я не хочу сидіти й розповідати про свої проблеми. Серед блогерів у Youtube є великий комплекс вини, мовляв, “я недостатньо працюю, мені потрібно бути більш вдячним за таке життя”. Я не знаю жодного блогера, який би так чи інакше не вигорав. Дехто навіть почав боятися самої платформи», — поділилася Люсі.

Більше, частіше, довше

Зіркам на цій платформі вже недостатньо просто вмикати камеру й говорити те, що спадає на думку. Блогер на Youtube — це підприємець, який має зростати у висококонкурентному й активному ринку, боротися за рекламні угоди, керувати персоналом менеджерів.

Швидкість розвитку платформи перевершила можливості підтримки, залишаючи блогерів сам-на-сам із алгоритмом, який постійно змінюється. Непрозорі механізми зміни цього алгоритму роками тримають авторів контенту в напрузі та змушують навмання здогадуватися щодо закладених у нього правил гри.

«Алгоритм Youtube віддає перевагу тим каналам, які мають регулярні завантаження та вузькоспеціалізований контент, — пояснює дослідниця Лондонської школи економіки Зої Глатт (Zoe Glatt). — Творців підштовхують до підходу “кількість вище якості”. У поєднанні з невизначеністю, який саме контент Youtube оплачуватиме, а який — ні, це створює екстремально стресові умови».

«Ти що, помер?»

Невизначеність в алгоритмах підштовхує авторів до консервативнішої позиції. «Люди бояться йти на ризик, тому більшість контенту дуже схожа», — каже британський блогер Чарлі Макдоннелл (Charlie McDonnell). Він спеціалізується на подорожах / науці й має більше 2 млн підписників. За свою 11-річну кар’єру на Youtube Чарлі відчував емоційне вигорання вже декілька разів.

Чарлі Макдоннелл

Вперше він пережив це п’ять років тому. Тоді Макдоннелл завантажував одне відео на тиждень, але докладав до нього багато зусиль. Пізніше Чарлі піддався спокусі публікувати відео настільки часто, наскільки міг.

«Згодом я відчув, наче моє власне життя мені не належало, — каже Макдоннелл. — Нещодавно в одному відео я розповідав, наскільки дивним є те, що коли якийсь час не завантажуєш ролики, найбільш поширеним коментарем є “Ти що, помер?” Це може здаватися смішним, проте коли більше в це заглиблюєшся, стає моторошно, наскільки люди ототожнюють мою регулярність завантажень на Youtube з реальним фізичним життям».

Все більше зірок Youtube прямо на камеру заявляють про хвилювання щодо свого психологічного здоров’я. Вони діляться труднощами, які виникають через активне онлайн-життя.

У серпні найуспішніший блогер платформи Фелікс Келлберг (FelixKjellberg) — більш відомий як PewDiePie — поширив відео на своїх 64 млн підписників про те, що боїться робити перерву у публікаціях відео. «Ти усвідомлюєш, що не можеш робити перерву. Якщо ти дозволиш собі перерву, то кількість переглядів впаде», — казав він.

Кількість відеоконтенту на платформі продовжує рости, тому творцям усе складніше здобути популярність. «Кількість людей, які завантажують відео на платформу, неймовірно зросла за останні декілька років», — зауважила Мет Джілен (Matt Gielen) із медіакомпанії Little Monster.

Це означає, що той, хто хоче досягти успіху, тепер має більше публікувати, робити це частіше і створювати кращий контент. «Раніше ви могли зробити велику аудиторію, завантажуючи трихвилинні відео раз на тиждень, — розповідає Джілен. — Тепер блогерам треба публікувати щотижня відео на 1012 хвилин, щоб догодити алгоритму Youtube».

Макдоннелл відчув ці зміни на собі. Він починав у 2007 році й каже, що в ті часи відео тривалістю більше чотирьох хвилин радше за все не дивилися б.

Коли алгоритм визначає доходи

В Емми Блекері (Emma Blackery) майже півтора мільйони підписників. Вона почала завантажувати ролики у 2012 році, й на той час вони були унікальними. «Тоді в Youtube не було британської комедіантки, я була єдиною. Тепер усі в Youtube і якщо не самі публікують відео, то мають знайомого блогера. Потрібно все робити напоказ. Ось чому люди почали робити стільки екстремальних речей і зухвалих відео», — розповідає вона.

Блекері також скаржиться на правила платформи, яка сповідує філософію «прийми зміни чи помри», але не каже, які саме зміни потрібно приймати. Емма знає блогерів, які пішли зі звичайних робіт, щоб робити свій контент. Та після змін в алгоритмі раптово не змогли заробляти на цьому достатньо.

Емма Блекері

«Коли відео дуже-дуже добре заходить, то ти радієш. Але як наступне не досягає такого успіху, то думаєш: “Що я зробила неправильно?” Одразу ж думаєш: я зіпсувався, я розладналась. Хоча насправді люди просто могли не бути онлайн, коли ти постив відео, чи алгоритм не показав його підписникам у стрічці. Але ми завжди звинувачуємо себе», — розповідає вона.

Це свого роду замкнене коло. Ми знаємо про вигорання серед Youtube-блогерів, саме тому, що вони розказали про це на платформі. Відкрити свою душу камері здається нормою, бо це ж лише частина величезного потоку інформації. Однак ефекти від такого онлайн-життя потребують детальнішого дослідження.

comments powered by Disqus