YouTube у поміч

00:00,
25 Травня 2013
1959

YouTube у поміч

00:00,
25 Травня 2013
1959
YouTube у поміч
Популярний відеосервіс у Польщі стає шансом побудувати свою кар’єру або ж надією її не втратити.

Рік тому, 12 травня 2012 року, Лукаш Якубяк завантажив на YouTube 9-хвилинну розмову з польським стилістом Томашом Яциковим – перший епізод щотижневого ток-шоу «20 метрів квадратних Лукаша». Таку площу має його однокімнатна квартира на варшавському Мокотові. Саме там він бере інтерв’ю в польського естеблішменту. В гості до нього приходять зірки моди, співачки, політики, актори, а польська співачка Дода навіть згодилася прийняти у нього ванну з пінкою.

Ток-шоу вистрілило несподівано, вистрілило гучно і вистрілило в YouTube. У квітні 2013-го Якубяка номінували на премію «Віктори» в категорії «Відкриття року». Це найпрестижніша премія в Польщі для людей зі світу телебачення. Лукаш міг стати першим лауреатом з-поза меж цього світу. Однак не став. Поки що.

За 9 років до нього – у 2004-му – «Віктори» в цій же номінації отримав телеведучий та сатирик Шимон Маєвський. У 1990-х та на початку 2000-х він вів різні програми на радіо, а у 2004-му вистрілив із розважальними проектами, які трималися в ефірі протягом 8 років. Найвідоміша його програма – Szymon Majewski Show – отримала півтора десятка різних нагород. Та в 2012 році його співпраця з телебаченням закінчилася, після чого він спробував повторити свій телевізійний успіх у YouTube. Однак не повторив. Поки що.

Точка відліку – TVN

Лукаш Якубяк у 2008 році закінчив факультет журналістики та політичних наук Варшавського університету. Знімався в рекламах, зіграв епізодичну роль у фільмі «Іноземець» зі Стівеном Сігалом, режисерував фільм, цілком знятий на iPhone. Шукаючи роботу кілька років тому, розмістив своє CV на величезних банерах (3x6м) перед головним офісом EMI Music Poland. І отримав там посаду.

Однак його метою була і залишається робота на телебаченні. Вирішив іти до цього через власне ток-шоу в YouTube. У перші ж два місяці існування «20м2 Лукаша» отримав пропозиції роботи від трьох телекомпаній, а з часом від інших загальнонаціональних каналів. Також від TVN, який кілька років тому відмовив Лукашу, коли той проходив співбесіду.

На цьому ж телеканалі Шимон Маєвський здобув свою славу і протягом років збирав кількамільйонну аудиторію, поки рейтинги не почали падати. Весною 2008-го було 3 мільйони глядачів, через рік – уже 2,6 мільйона і ця цифра продовжувала зменшуватися. 2011-го журнал Forbes Polska визнав Шимона Маєвського найціннішою зіркою польського шоу-бізнесу за успішну участь в рекламі для банку PKO BP. Натомість для TVN він стає вже не так цінним і в тому ж році Szymon Majewski Show закрили. Весною 2012-го вийшло ще кілька епізодів нового шоу Szymon na żywo, які в середньому переглядало 1,8 мільйона глядачів. У листопаді 2012-го Шимон Маєвський попрощався з TVN і через кілька тижнів анонсував запуск на YouTube шоу Szymon Majewski SuperSam.

Для Якубяка YouTube став можливістю розвитку, для Маєвського – відсутністю інших можливостей.

Канал Лукаша Якубяка має майже 37 тисяч підписників та понад 6 мільйонів 600 тисяч переглядів. У річницю запуску сторінка його шоу на Facebook зібрала 60 тисяч фанів.

Канал Шимона Маєвського має понад 68 тисяч підписників та 3 мільйони 400 тисяч переглядів. Його сторінка у Facebook – понад 9 тисяч фанів.

Не талантом єдиним

Попри складний перехід на YouTube, Маєвський не здався. Його ролики не вражають винятковим гумором і не збирають тлуми глядачів. Хоч середня кількість переглядів його відео порівняно невелика, кількість підписників стрімко зростає. Це допомагає йому оптимістично дивитися на критику та закиди про те, що «вигорів» і що «не смішно», потроху він дає собі ради в інтернеті. Сам. СуперСам.

Натомість щодо самостійності Якубяка почали спекулювати. Молодий шоумен завдяки зірковості своїх гостей сам стає зіркою. Якубяка часто запитують в інтерв’ю, як йому вдається запросити такі відомі в Польщі імена до себе – в однокімнатну квартиру площею 20 квадратних метрів і робити з ними інтерв’ю за допомогою трьох смартфонів, без гриму та світла.

«Я задзвонив і вони прийшли», – відповідає жартома, а потім уже серйозніше додає: «До кожної особи можемо дістатися, бо вони живуть на цій планеті. Зазвичай використовую веб-сайт, номер телефону до менеджерів, надсилаю мейли і прошу прийти. Тепер це набагато простіше, бо програма вже існує, її коментують, можна побачити. Якщо хтось не знає програми, то надсилаю лінк, особа переглядає і каже так або ні».

Лукаш каже, що до створення програми його штовхала віра в те, що не існує неможливих речей: «Я хотів показати, що можливо запросити до себе, до однокімнатної квартири, відомих людей і відверто поспілкуватися з ними на теми, які вони неохоче піднімають». Та сам Якубяк неохоче говорить про свою співпрацю з піар-агенцією Livebrand Communications, чим підігрів сумніви щодо своєї самостійності.

«Ми використали свій досвід у роботі з медіа, аби підказати йому, що можна зробити, аби реалізувати його цілі», – розповіла директора агенції Барбара Солтисінська. Чим Livebrand допомагає молодій зірці з YouTube, яка націлилася на телебачення, – не уточнює. Але до цілі Лукаш тепер як ніколи близько. Автор найпопулярнішого ток-шоу й телезірка Куба Воєвудський раніше назвав Якубяка своїм наступником, а згодом запросив його до себе на шоу. Із 2002 року Воєвудський випустив 200 епізодів шоу, в нього в гостях були зірки моди, шоу-бізнесу, музиканти, актори, а й навіть прем’єр Польщі Дональд Туск. Восени цього року кожен епізод програми дивилося в середньому 2 млн глядачів, а канал на програмі заробив 214 млн злотих (бл. 535 млн гривень). Потрапити у студію до Воєвудського можуть тільки успішні та знамениті.

На одній із професійних конференцій восени цього року представники Livebrand Communications представили співпрацю з Лукашем Якубяком як окремий кейс. Вони вперше публічно розповіли, що ціла комунікаційна стратегія Лукаша була чітко приготована і впроваджена в життя. Персоналізовані прес-релізи, анонси чергових випусків, коментарі від зірок і теми, підібрані до особливостей окремих ЗМІ – це все вплинуло на те, що раптово про інтернет-шоу та його творця загуло.

«Я отримую дуже багато пропозицій, листів і не маю можливості самостійно цим всім займатися. Тому агенція Livebrand Communications надає мені медійну підтримку, іміджеві консультації, займається менеджментом і виконує інші завдання, пов’язані з обслугою проекту», – пояснив Якубяк, який категорично заперечує закиди, ніби його від самого початку творили піарники.

Рішення Якубяка співпрацювати з піар-агенцією добре оцінили експерти. «Немає в цьому нічого поганого, бо для цього й існують піарники та їхні знання, аби ними користуватися», – написав маркетолог Роберт Стемповський, який, власне, й підняв тематику співпраці молодої зірки з Livebrand. На його думку, самого лише таланту недостатньо, аби прибитися в світ великих медіа. Про «мудре рішення» Лукаша позитивно відгукувалися й блогери.

14 травня 2013-го блогосфера й далі гуділа би з приводу участі Якубяка в шоу Воєвудського, а його співпраця з Livebrand Communications й далі була би позитивним кейсом для конференцій, якби не помилка 404, що з’явилася на блозі Роберта Стемповського. Як виявилося згодом, Якубяк із погрозами судитися вимагав від Стемповського видалити згаданий текст, що той на деякий час і зробив. Однак залякування судом польська блогосфера не пробачала ніколи. За словами блогера та медіаексперта Мацея Будзіха, кожен такий випадок – «це відразу +50 до "офігенності" кожного блогера і найчастіше підтримка інтернет-спільноти». На таких залякуваннях імідж в інтернеті втрачає сам залякувач. Особливо тоді, коли він ще й походить з інтернету. Схоже, Якубяк та Livebrand Communications зрозуміли це й дуже швидко дійшли згоди з автором публікації.

Чи є гроші на YouTube?

Обидва канали – й Шимона Маєвського, й Лукаша Якубяка – беруть участь у програмі партнерства Youtube. Відеосервіс знаходить для каналів рекламу і платить комісійні з її висвітлення.

Директор програми у Центрально-Східній Європі Мацей Сойка вважає, що Шимон Маєвський розвиває своє шоу цілком успішно: «Жоден із кліпів Шимона не отримав за короткий період мільйон переглядів. Але протягом місяця отримав 20 тисяч підписників, а зараз він їх має вже понад 40 тисяч (станом на березень 2013-го. – Прим.). Можу назвати лише кілька польських каналів, які так само швидко добилися таких результатів. Інші сьогодні дуже популярні канали на таку кількість підписників мусили чекати навіть 2-3 роки. Це свідчить, що Шимон таки досяг успіху і збудував на своєму каналі велику спільноту».

Сойка вважає, що Маєвський потрапив у своє середовище, більш властиве йому, ніж телебачення, і через декілька місяців він почуватиметься в YouTube цілком комфортно.

Шимон Маєвський

І в цьому партнерська програма відеохостингу намагається йому допомогти. Саме завдяки їхнім порадам Маєвський почав комунікувати зі своїми глядачами, відповідати на коментарі, що було для нього досить незвичним після телебачення. Коли один із відеоблогерів висловився скептично про шоу SuperSam, а такі враження були в багатьох блогерів, то отримав сатиричну відеовідповідь від самого Маєвського. І це викликало непоганий вірусний ефект та зменшило скептицизм «аборигенів» відеоблогінгу.

Rock Alone про Шимона Маєвського (68 тисяч переглядів):

Відповідь Шимона Маєвського (130 тисяч переглядів):

«Тільки канал, який має відповідну базу підписників, може послідовно досягати хороших результатів для кожного завантаженого на нього ролика. І лише в цій ситуації автор має можливість підготувати змістовну бізнес-модель, яка дасть йому можливість триматися свого каналу та інвестувати в нього», – пояснює Сойка та прогнозує, що невдовзі канал Шимона Маєвського вийде на рівень, коли його можна буде рекомендувати рекламодавцям для довготривалої співпраці.

Натомість Якубяк каже, що на рекламі з YouTube заробляє лише трохи і з легкістю може від неї відмовитися. Основним його доходом є доповіді, майстер-класи та рекламні кампанії, з чого заробляють більшість польських топ-блогерів. Вони першими досягли успіху в польському інтернеті, а тому мають знання, за які інші готові платити. Квиток на майстер-клас на тему самореалізації за участі Якубяка коштує від 250 до 500 злотих. (бл. 600–1200 гривень), а один із банків залучив його до маркетингової кампанії в інтернеті.

Пані Крися з овочевого

Томаш Томчик, автор блогу Kominek, називає блогера вищою формою журналіста: «Ми [блогери] нічого не робимо досконало і майже нічого не робимо краще за традиційні медіа. Ми аматори. Але ми перемагаємо своєю ментальністю». Поки медіаексперти прогнозують рік смерті газет, а журналісти сподіваються уникнути скорочення штату чи закриття редакції, блогери розвиваються.

«Жоден блогер не думає про те, аби вижити, пережити черговий день, відробити своє і гепнутися ввечері на диван із газетою. Від пересічного журналіста ми відрізняємося тим, що хочемо більше. Всього і завжди. І маємо певність, що практично все залежить від нашої праці, а не від умов, настрою шефа та ситуації на ринку», – переконує Комінек та порівнює журналістів із панею Крисею з овочевого, для якої завтра настане завтра і нема чого думати про це сьогодні.

За логікою пані Крисі живуть більшість працівників традиційних медіа – «клепати» новини старими добрими методами, поки платять, та ігнорувати зміни, поки вони не настали. Працівник старих традиційних медіа робить свою справу, поки робиться, а як вже піде зовсім зле, тоді почне думати, що робити далі. Люди з нових медій уміють думати про перспективу. Їх цікавить не тільки продукт, який вони готують, а й результат, якого з цим продуктом можна досягти. Апологетами нових медіа керує підприємницький дух.

Не YouTube веде Лукаша Якубяка до власної програми на телебаченні, а Шимона Маєвського – до повернення глядацької аудиторії. А прагнення розвиватися. Один покинув пошуки робочого місця з хорошим соціальним пакетом, орендував однокімнатну квартиру й найняв піар-агенцію. Інший, втративши аудиторію каналу, формує власну на кошти, зароблені рекламуванням банку. Випустити iPad-версію газети та перевести телебачення в інтернет уже недостатньо – важливо змінити підхід до власної праці. Поки овочевий не закрили за гнилі продукти.

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
На Фото: Лукаш Якубяк / m.onet.pl
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду