Лувр, Ватикан та Ґуґґенгайм: найкрутіші віртуальні тури по музеях
Лувр, Ватикан та Ґуґґенгайм: найкрутіші віртуальні тури по музеях
Нині подивитися практично будь-які картини чи скульптури можна не виходячи з дому, у зручному кріслі, з котом на колінах, планшетом в одній руці та з чашкою какао в іншій. А з розвитком VR-технологій можна в прямому сенсі перенестися в галерею.
Є кілька способів організації віртуальних музеїв — це 3D-тури, відскановані та оцифровані колекції або ж узагалі експозиції творів, яких не існує поза межами інтернету (так званий net art). Піонером серед віртуальних музеїв прийнято вважати The Virtual Museum, який був створений Apple та вийшов на окремому CD-диску в 1992 році. У ньому користувач міг переходити з кімнати до кімнати й дивитися виставки, які його зацікавили.
The Virtual Museum від Apple. Ці диски компанія поширила в 1000 американських шкіл.
У 1999 році експериментальну віртуальну версію запустив Фонд Ґуґґенгайма, а в 2013-му повноцінно почав працювати інший важливий у цій галузі проект — Google Art Project, який із часом змінив формат і перетворився на Google Arts & Culture. У березні 2015 року компанія Google відзвітувала, що на цю платформу було завантажено 486 колекцій творів мистейтва та 81,8 тисяч різноманітних робіт.
Ідея швидко набула популярності й музеї почали реалізовувати її кожен по-своєму. Тож у Google Arts & Culture з’явилося чимало альтернатив. У мережі опинилися не тільки ті об’єкти й колекції, на які цікаво подивитися, але й такі, які можна почитати. Музеї при цьому мають свою мету — роздражнити глядача, зацікавити його й мотивувати приїхати до музею в реальному житті. Не всі заклади наважуються викладати в мережу свої колекції повністю, але знаходяться й такі — наприклад, Музей дизайну Купер-Г'юїт у Нью-Йорку. Відверто кажучи, не кожен із нас має змогу багато подорожувати й ходити в усі музеї світу, які заманеться. Тож їхні віртуальні версії й тут стануть у пригоді.
Лувр зовні та зсередини
Лувр — один із найбільших та найпопулярніших у світі музеїв. Вісім мільйонів відвідувачів щороку, площа — 60 тис. м², кількість експонатів — 35 тис. Складно уявити, як такий величезний комплекс обійти хоча б за день.
Але на його офіційному сайті є три віртуальні тури, а також окремі тематичні розділи за кімнатами. Звісно, на кожній сторінці вам пропонують купити квиток і сходити в музей наживо. Навігація у віртуальному турі не дуже зручна, але є корисна функція, коли можна клікнути й наблизити експонат, який хочеться роздивитися поближче, й почитати про нього додатково.
Набагато більше Лувр виклав у мережу у співпраці з Google Maps — але згодом тур по внутрішній частині музею з мережі зник, натомість залишилася прогулянка навколо музею.
Тож тепер тут можна глянути на єгипетські античні цікавинки, заглянути у стару фортецю, на основі якої музей було створено, побродити по Галереї Аполлона та колонаді Лувра.
Музей мистецтва Метрополітен: понад два мільйони об'єктів
Музей мистецтва Метрополітен було засновано у Нью-Йорку в 1870 році. Він об’єднує картинну галерею, колекцію скульптур, бібліотеку та збірки музичних інструментів, історичної зброї, одягу, іграшок. У ньому більше двох мільйонів об’єктів, тож музеєві точно є що викладати в мережу.
На сайті Метрополітену є розділ із мистецькими колекціями. Можна проглянути спеціальні підбірки, створені кураторами музею, або ж відсортувати їх за тематикою й дивитись експонати так. На сайті є спеціальна підбірка із зображеннями високої якості, які можна завантажити для власного використання. А деякі з них позначені як такі, що можна використати і з комерційною метою.
Колекція книжок про мистецтво, які оцифрував та виклав Музей мистецтва Метрополітен, теж вражає. Їх там більше п'ятисот. Усі можна читати онлайн або завантажити в PDF-форматі. Теми дуже різноманітні — від китайського живопису та історії американських плакатів до книжок про Вінстента Ван Гога чи арт-колекцію Ватикану. Музей також є партнером Google Arts & Culture, тому в проекті є доступний віртуальний тур по ньому.
Музей дизайну Купер-Г'юїт: усе про дизайн та його історію
Нью-Йоркський музей дизайну Купер-Г'юїт входить до престижного комплексу культурно-освітніх установ Смітсонівського інституту. У ньому зібрано колекції та виставки, які відбивають розвиток дизайну за останні 240 років.
Музей оцифрував та виклав у мережу понад 200 тисяч експонатів — це становить 92 % від усіх його колекцій. Працівники музею працювали над цим близько року. Директорка музею Кароліна Бауманн похвалилася, що це вперше у світі музей повністю викладає свою колекцію у відкритому доступі в мережу.
Що можна подивитися на сайті Купер-Г'юїт? Картини, малюнки, гравюри, постери, тканини, фотографії, листівки, альбоми, книжки, конверти, посуд, ґудзики, намиста, браслети, стінні плитки, крісла, підсвічники — й це ще не повний перелік. На сайті є багато способів, як можна сортувати всі віртуальні експонати. Наприклад, за часом — і так можна переглянути, як виглядав дизайн речей у певний період та як він із часом змінювався. Можна відфільтрувати їх за типами предметів, кольорами, країнами походження, їх розташуванням у самому музеї.
Сайт музею Купер-Г'юїт приємний тим, що на ньому практично немає жодних обмежень — дивися, що хочеш. Водночас керівництво музею вважає свій експеримент із оцифруванням дуже корисним, адже зросла кількість відвідувачів не лише самого сайту, але й фізичного музею.
Музей світу: всі культурні надбання в цифрі
Головний музей Великої Британії в Лондоні разом із Google Cultural Institute створили цифровий проект під назвою Музей світу. І це один із найцікавіших віртуальних музеїв, які можна лише уявити. Він існує лише в цифровій версії. Чим він хороший? По-перше, в нього добре продумана навігація — екран поділений на умовні лінії, кожна з яких позначає свою частину світу, скажімо, Європу, Океанію, Азію, Африку, Америки. На кожній із них є позначки-кульки. Натиснувши на одну з них, можна побачити важливий для цього часового періоду експонат: це може бути як скульптура, так і посуд, прикраса, годинник, малюнок тощо. При цьому лінії підсвічують яскравішим кольором ті позначки-кульки, які мають культурний зв’язок чи вплив на предмет, що його глядач роздивляється. Якщо покрутити коліщатко мишки, то користувач просувається в часі. Керування зручне, інтерактивне й тому Музей світу затягує надовго.
У Музеї світу можна переглядати не лише мистецькі об’єкти, але й меблі та посуд, культові та пов’язані з релігією предмети, торговельні папери та гроші. До кожного з об’єктів у музеї є довідка з описом, історією, аудіофайлом англійською мовою та підказкою, які інші пов’язані предмети буде цікаво подивитися.
Наприклад, що спільного між двома статуетками ассирійського короля та його дружини й чеком банку Barclays 1898 року? Обидва об’єкти були виготовлені приблизно в той самий час та відображали свої культурні особливості. Статуетки — палке захоплення британців усім ассирійським після того, як археолог Генрі Лейярд зробив низку відкриттів на території сучасного Іраку. Чек — спроби банку Barclays утримати клієнтів банку Goslings and Sharpe, які перейшли у його власність після угоди про поглинання. Barclays вирішив залишити логотип Goslings and Sharpe на чеках, щоб завоювати їхню лояльність, та з часом зумів перетворитися на один із найбільших банків Великої Британії. Тепер він четвертий за обсягом активів банк у країні. Формат музею саме тим і цікавий, що показує такі зв’язки, й дуже складно досягти такого ж ефекту у реальному світі з реальними предметами й кімнатами.
Музей Соломона Ґуґґенгайма: 7 тисяч робот сучасних митців
Цей музей відомий на весь світ своєю колекцією творів сучасного мистецтва. У 1937 році його заснував меценат і підприємець Соломон Ґуґґенгайм. Із часом у ньому об’єднали приватні зібрання кількох відомих колекціонерів мистецтва — Пеґґі Ґуґґенгайм, яка була племінницею засновника музею, колишнього арт-дилера Джастіна Таннгаузера, італійського графа Джузеппе Панса ді Біумо. До речі, Фонд Ґуґґенгайма був одним із перших світових музеїв, який узявся робити цифрову версію.
В його онлайн-версії можна подивитися лише частину творів мистецтва. Але й у ній зібрано немало — 1700 творів від 625 митців. Загалом музей володіє 7000 творів мистецтва. Онлайн-колекцію створено таким чином, щоб у ній було легко здійснювати пошук за назвами та авторами. Є й підрозділ, у якому всі експонати музею розсортовані за залами: якщо клацнути на назву окремої кімнати, можна побачити, що в ній виставлено, й почитати довідку про ці об’єкти. Наприклад, ось так представлено залу художниці й колекціонерки Кетрін Софі Дрейєр.
Вона була співзасновницею спільноти художників Société Anonyme і після смерті заповіла свою колекцію сучасного мистецтва Музею Філіпса в Балтиморі та Музею Ґуґґенгайма.
Експонати, які виставляються в залі Кетрін Софі Дрейєр.
Колекція, яку вона зібрала разом із Société Anonyme, вважається першим повноцінним зібранням творів сучасного мистецтва у США.
Цікава й сама фізична будівля Музею Ґуґґенгайма в Нью-Йорку: архітектор Френк Ллойд Райт, який розробляв проект, задумав її таким чином, що відвідувачі мусять спершу піднятися на найвищий поверх ліфтом і оглядати зали музею, спускаючись по колу вниз.
Ватикан — 54 галереї, а не один музей. Не розгубіться!
Римські папи століттями збирали раритети і твори мистецтва, які тепер об’єднано в без перебільшення величезний музейний комплекс. До нього входять 54 галереї та 70 тис. робіт. А онлайн-версія музейного комплексу доволі розгалужена: тут і пінакотеки (грецькі зібрання старовинного живопису), й розписані фресками каплиці, й бібліотека, лапідарій (виставка зразків стародавньої писемності, виконаної на кам'яних плитах) тощо.
До всіх музеїв, які входять до цього комплексу, є ознайомчі відеоролики, а до деяких із них — і 3D-тури, наприклад, до Сікстинської капели чи до Нового крила Ватикану. Розділи, в яких є 3D-тури, позначено невеличкими знаками. Тут головне — не розгубитися, адже вибір на сайті дуже великий.
Невелика порада: перш ніж почати блукати віртуальними Ватиканськими музеями, варто зайти в розділ Explore («Дослідження»). В ньому пояснюється принцип побудови комплексу та експозицій. Тут же є й навігація по комплексу та перелік усіх його підрозділів.
Бонус: Музеї в GoogleMaps
2017 року до Google Maps було інтегровано можливість ходити по віртуальних музеях у режимі Street View. Тепер їх на платформі понад дві тисячі. Подивитися їх можна як через меню в Google Arts & Culture, так і просто в Google Maps, перейшовши в режим «перегляду вулиць». Тож можна не обмежуватися тим переліком, який тут є, й обирати спонтанні локації безпосередньо на картах. Для цього потрібно перейти у Street View та потягнути мишкою невеликий значок із жовтою людинкою й перемістити його на позначені синім кольором маршрути, які автоматично з’являються в цьому режимі.