«Детектор медіа» занотував найцікавіше з почутого – зокрема, досвід монетизації спікерами своїх проектів та відповідь на запитання модератора Віталія Дроздова з «Тавр медіа» про те, скільки людей зараз працює в кожному проекті та яким є їхній рівень операційної беззбитковості.

Почуті цифри красномовно свідчать, зокрема, про причину того, чому навіть після кількох років з моменту запуску перших інтернет-радіостанцій в Україні цей сегмент ринку лишається такою собі «територією свободи», вільною від регулювання (ліцензування, квотування, моніторингу тощо). З цього приводу влучно пожартував присутній під час секції народний депутат Владислав Севрюков: «Так як я працював і на радіо, і в державних структурах, то можу сказати, що регулювання, квотування та контроль онлайн-радіо першою ініціюватиме не держава, а Радіокомітет. Коли його учасники зрозуміють, що ці гравці вже стали їм конкурентами і починають відбирати в них гроші, то скажуть: “Чому Нацрада нас контролює, квотує, моніторить, а цих - ні?”» На жаль чи на щастя, але поки що почуті цифри не дозволяють традиційним радіостанціям відчути серйозну загрозу з боку інтернет-радіо.

Валерій Глейзер, «Своє радіо»:

- Ми одразу вирішили створити портал, де буде багатопотокове радіо. Чому багатопотокове? Спочатку ми проїхали по інтернет-агентствах і поговорили з ними про те, яким чином вони монетизуватимуть рекламу в онлайн-радіо. Я довгий час пропрацював на FM-станції і до інтернет-агентств підійшов із підходом, характерним для FM-радіостанцій. Але мене одразу ж поставили на місце, сказавши, що в інтернет-мовленні все буде інакше. Усе рахується по СРМ, тобто за тисячу показів. Я тоді подумав: «Як можна на одному потоці реалізувати такий підхід? Ніяк. Потрібно буде переконувати рекламодавців, що ціна виходу реклами буде якоюсь визначеною – меншою, ніж у FM-радіо, але, припустимо, 100-150 грн.»

Тоді мені почали ставити запитання: «У нас тисяча показів інтернет-відеореклами коштує в кращому випадку 60 грн. Яким чином ви хочете, щоби один вихід реклами в онлайн-радіо коштував дорожче?»

І тоді ми створили багатопотокове радіо, написали систему програмного забезпечення. Ми готові працювати з ринком за тисячу показів. Тисяча виходів аудіореклами одночасно на 50 каналах у нас коштує 100 грн. Також є можливість розміщувати рекламу індивідуально, обравши для себе будь-який потік. Але тоді ціна формується зовсім по-іншому: ми показуємо, яка кількість слухачів у даний момент слухає той чи інший потік, і виставляємо ціну одного виходу. Наш підхід сподобався рекламодавцям, і одразу ж почався достатньо хороший рух по рекламі.

Також ми вмонтували в аудіоплеєри можливість встановлення та перегляду відеопреролів. Це здивувало декілька рекламних агентств. Питання в першу чергу виникало зі звітністю, тому що потрібно було представляти ту звітність, яку приймає ринок. Ми зробили таким чином, що всі прероли відео, які виходять на аудіоформаті, повністю враховуються компанією AdRiver, яка і надає звітність по рекламних кампаніях.

Крім того, ми зробили таким чином, що AdRiver зараз може подавати не лише банерну та відеорекламу, а ще й аудіофайли. Щоби бути точнішими в звітності з аудіореклами, ми за допомогою TNS встановили пікселі на всіх наших аудіоформатах. Найближчим часом ми плануємо встановити лічильники TNS також і на мобільні додатки.

Якщо ми з вами зустрінемося через рік, то онлайн-радіостанцій буде, мабуть, близько 500.

Ми зараз надаємо можливість будь-якій людині безкоштовно створити власну радіостанцію на нашій базі. Ми надаємо програмне забезпечення, повністю сплачуємо відрахування за авторські та суміжні права і за публічне сповіщення. Більше того, ми зараз запропонували кільком великим школам створити власні радіостанції, де мовитимуть діти. І школи обома руками «за».

Чому б Міністерству культури чи Міністерству освіти не створити власну радіостанцію? Студію сьогодні можна придбати в Китаї за тисячу доларів. Ми надамо можливість безкоштовно мовити в інтернеті. Нехай би вони мовили: читали там диктанти, навчали викладачів – робили що завгодно.

Нам усе це вигідно, тому що для нас найважливішим показником є відвідуваність.

Штат нашої компанії налічує шість чоловік, у тому числі музичні редактори, які працюють віддалено. Нам потрібно 25 тис. грн. на місяць, і ми повністю окуповуємося за рахунок банерної та відеореклами. Аудіореклама тільки зараз почала себе проявляти.

Звичайно, нам є ще над чим працювати. Але ми не підемо з ринку. Тому що якщо підемо ми – прийдуть холдинги.

Данило Хомутовський, радіо «Аристократи»:

- Деякий час тому ми зрозуміли, що нам потрібно створювати навколо себе приємну та зручну екосистему, щоби на цьому ринку з’являлися нові радіостанції і він розвивався. Ми плануємо наступний рік присвятити створенню відкритих кодів, щоби людина, яка хоче запустити радіостанцію, могла безкоштовно їх отримати та почати мовлення. Ми би хотіли, щоби в нас створювався такий рух і люди, які відчувають у собі сили запустити онлайн-радіостанцію, могли би це зробити, не відчуваючи тих складнощів, через які свого часу пройшли ми.

На даний момент наш фронт-офіс налічує близько 12 осіб. І ще близько десяти осіб – це люди, які можуть в офісі не з’являтися, а працюють з нами на фрилансі. Це не рахуючи авторів, яких загалом близько 50.

Що стосується грошей, то на оплату праці нам потрібно близько 70 тис. грн. на місяць.

Андрій Чемес, радіо Skovoroda:

- Ми між собою домовилися до Нового року не думати про те, хто скільки може заробити. Ми всі працюємо безкоштовно і все, що вдається заробити, відкладаємо.

Наша команда – це четверо засновників, двоє звукорежисерів, технічний директор і троє ведучих, які більше з’являються в ефірі. Ну, і автори, що працюють дистанційно – їх ще приблизно десять. Загалом десь 20 осіб.

Якщо дивитися тільки по технічних параметрах і на те, щоби закрити бухгалтерські витрати, то нам потрібно десь 10 тис. грн. на місяць.