Ударили в праву щоку? Підстав Roshen

Фото: Ігор Карпов

«1+1» продовжує використовувати «жовто-чорний» піар як зброю у відстоюванні інтересів політиків чи бізнесменів. Наприкінці січня журналісти намагалися за допомогою розповіді про дорогу вечірку зіпсувати імідж бізнес-конкуренту Ігоря Коломойського. 12 лютого дісталося вже Президенту України. Причина: син заступника генерального директора корпорації Roshen, а також, за сумісництвом, колишнього однокласника Петра Порошенка, буцімто побив свою подругу. До речі, як нам вдалось встановити,  йдеться насправді не про однокласника, а про однокурсника Петра Порошенка. 

«В Корпорації "ROSHEN" скандал. Син заступника генерального директора корпорації, а також однокласника Президента Сергія Зайцева Іван побив дівчину, з якою приятелював п'ять років [...] Дівчина прагне анонімності, але боїться, що справу замнуть», — починає матеріал ведуча Лідія Таран. Перше запитання очевидне: чому побутовий конфлікт члена сім’ї одного зі співробітників — це саме корпоративний скандал? Для подібного між діяльністю компанії та подією має бути зв’язок, чого принаймні в сюжеті не показали. Так само можна заявити, що скандал, наприклад, у школі, яку закінчував Порошенко, чи в клубі, де буцімто працює діджеєм хлопець.

Далі анонімна дівчина та кореспондентка Ольга Василевська розповідають глядачу деталі побиття й не забувають акцентувати на тому, з ким вчився батько «нападника»: «З сином однокласника Петра Порошенка знайома вже п'ять років. Підтримували дружні стосунки навіть тоді, коли він переїхав до Лондона». Останню деталь — переїзд хлопця — в матеріалі розкривають детальніше, зокрема, через таку цитату дівчини: «Как только тут в Украине начались события всякие на Майдане, его сразу же выслали». Цей фрагмент здається абсолютно непотрібним для сюжету: адже журналісти не розповідають історії подорожей усіх своїх героїв? Очевидно, єдина його роль — додатково дискредитувати хлопця та його родину, мовляв, втік із України, поки інші боролися.

У матеріалі також чимало акцентів на жорстокості потенційного злочинця, зокрема, від анонімної дівчини: «Мне повезло, что я осталась жива. Через неделю какая-то другая девушка попадёт на моё место, и будет исход гораздо серьёзней». Кореспондентка Ольга Василевська, у свою чергу, пізніше додає: «У хлопця, подейкують, це вже не перша жертва». І якщо подібний «публічний» захист «жертви» можна зрозуміти, то чому журналісти порушують презумпцію невинуватості — серйозне запитання. «1+1» розповідає про, принаймні поки що, недоведене профільними органами побиття, як про факт, показує на всю країну фотографії хлопця та називає його ім’я. Одна справа — допомогти дівчині, щоби справу «не зам’яли», інша — організувати публічний суд без адвоката, де докази подають із джерелом «подейкують».

Численні новини на інтернет-сайтах, написані за мотивами цього сюжету, — перші про Івана Зайцева в мережі. Ба більше, деякі з них, як-от на порталі «Антикор», містять ще й неправильні інтерпретації оригіналу, зокрема, в них ідеться, що «в полиции подчеркнули, что это уже не первая жертва агрессивного юноши».

Звісно, «1+1» трішки намагався перевірити слова дівчини. Журналісти поговорили з місцевою поліцією, де повідомили, що вручили хлопцю повістку на допит. Також «ТСН» намагалася знайти самого, як його тут називають, «зловмисника», проте «його британський номер не відповідає. А до квартири, в якій він живе, не можна підступитися: на варті інтересів мешканця — консьєржка». На цьому, власне, все, — інших пошуків у матеріалі не здійснювали: листи в соціальних мережах, очікування під під’їздом, похід у клуб, де працює хлопець, похід до його батьків, — це, очевидно, для «Плюсів» занадто.

Зате кореспонденти звернулися із запитом до Roshen: «В корпорації "ROSHEN" про інцидент знають, але свого топ-менеджера оберігають. Надіслали відповідь, що не коментують приватного життя своїх працівників». При цьому прямо на екрані, у відповіді на журналістський запит, написано: «У той же час ми не володіємо будь-якою інформацією, щодо, вказаної Вами, ситуації». Звучить, немов «знають, але оберігають», чи не так? Крім того, знову ж, який стосунок компанія має до життя сина одного з працівників?

Ще одна річ, якої ми не згадали, — цей матеріал вийшов того ж дня, що й сюжет із закидами «ТСН» до Нацбанку. MediaSapiens уже писав, що після розслідування компанії Kroll в НБУ вирішили перевірити фінансові операції шести тисяч клієнтів «Приватбанку», серед яких є й співробітники «1+1». Свій матеріал про це 12 лютого журналісти закінчили натяком Порошенку: «Приклади попередників нічого не вчать владу сучасну. Свого часу Віктор Янукович спробував підім’яти під себе вільні засоби масової інформації, і чим це для нього закінчилося — загальновідомо».

Таким чином, у сюжеті про побиття є одразу дві проблеми.

Перша — це жахливе порушення презумпції невинуватості, що може призвести до тиску на слідство та шансу наразити потенційно невинну людину на публічний осуд. Розповідаючи такі історії, ЗМІ не слід забувати слів «начебто» та «буцімто», а не подавати все як доведені факти з фото й іменами. І тим паче не заявляти, що «подейкують, це вже не перша жертва». Цілком імовірно, що дівчина розповіла правду, й Іван Зайцев винен у її побитті. Проблема в тому, що, за такої подачі, на його місце можна поставити будь-яку людину. Тож це помилка лише журналістів, які не змогли зробити якісний сюжет про серйозну історію.

Друга — це те, що, незалежно від вини чи невинуватості хлопця, «1+1», очевидно, використовує новину у своїх інтересах. Намагається перетворити приватну історію на репутаційну пляму для корпорації, що, в свою чергу, перетворить її на репутаційну пляму для Президента й, імовірно, частину боротьби з НБУ. Інакше навіщо сюжету потрібно всі ці акценти з «однокласниками» та «оберіганням топ-менеджерів», якщо вони ніяк не стосуються безпосередніх подій?

Як ми вже зазначали вище, «1+1» досить часто вдається до подібної таблоїдності: дізнається справжнє ім’я анонімних постраждалих від вибухів, розслідує жінок Олега Винника, викриває місця проживання та зовнішній вигляд «дітей». В останньому випадку йшлося про доньку сепаратиста, але тепер, здається, для журналістів достатньо й сина однокласника Президента.

Детальніше про це й те, як телеканали сприйняли реадмісію Саакашвілі, читайте в публікації «“1+1” натякає Порошенкові на долю Януковича. Моніторинг теленовин за 12–18 лютого 2018 року».

comments powered by Disqus