Нема сенсу спростовувати фейки - журналістка The Washington Post
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Нема сенсу спростовувати фейки - журналістка The Washington Post
Дьюї працювала в The Washington Post над щотижневою рубрикою «Що було неправдою» з травня 2014 року. За її словами, в ті часи вигадані історії в основному стосувалися різних «дурних» міських легенд на кшталт неіснуючих смаків печива Oreo, однак викрити їх було непросто.
З тих пір природа фейків змінилася, зазначила Дьюї: тепер часто достатньо перейти в розділ «Про сайт», щоби дізнатися, що видання публікує сатиричні новини. Змінилися і самі фейки: тепер вони частіше пов'язані не з нерозумінням або помилкою, а з навмисним введенням аудиторії в оману.
Як розповів журналістці засновник фейкового сайту Nbc.com.co (він ставав джерелом фейкових новин про продовження фільму «Великий Лебовські» і про позов Yelp до творців «Південний парк»), іноді він спеціально намагається вигадати історії, які викличуть бурхливу реакцію серед людей середнього віку з традиційними цінностями. За його словами, ці люди найбільше люблять ділитися посиланнями на Facebook, що приносить трафік його сайту.
Інше джерело фейкових новин - блогери, які намагаються «розгойдати» яку-небудь «страшну» історію. Наприклад, Washington Post доводилося спростовувати новини про американських мусульман, які страйкують на підтримку ISIS, і про сирійських біженців, які наводнили Новий Орлеан.
Дьюї пояснила, що опублікована 18 грудня колонка стане останньою за 82 тижні постійної роботи над спростуванням фейків. На її думку, люди не перестануть вірити в вигадані історії, якщо вони збігаються з їх картиною світу: вони хочуть вважати їх правдою, навіть коли підозрюють, що це брехня.
«У цьому форматі немає сенсу. Я недавно говорила про це з кількома дослідниками і академіками, так як для мене це все стало виглядати трохи безглуздо. Уолтер Куаттрочіоччі, голова лабораторії обчислювальних соціальних наук в IMT Lucca в Італії, кілька років присвятив вивченню того, як в інтернеті розповсюджуються дезінформація і теорії змови. Він підтвердив деякі з моїх побоювань: якщо коротко, інституційна недовіра зараз настільки велика, а когнітивне спотворення завжди знаходиться на високому рівні, так що люди, які «ведуться» на «качки», найчастіше зацікавлені в споживанні інформації, яка підтверджує їх погляди - навіть якщо вона демонстративно неправдива», - пояснила журналістка.
Нагадуємо, що відповідно до результатів дослідження Pew Research Center, більшість американців вважають, що фейкові новини дійсно мають вплив. Приблизно двоє з трьох дорослих американців (64%) відзначили, що фейкові новини викликають велику плутанину щодо поточних проблем та подій. Це почуття виникало у респондентів не залежно від їх рівня освіти, доходів та більшості інших демографічних характеристик. В цілому, 23% опитаних визнали, що коли-небудь поділилися фейковою новиною. З них 14% знали, що новина є несправжньою, а 16% зрозуміли це пізніше. Ті, хто робили це свідомо, серед причин вказали або навмисне поширення дезінформації, або ж її поширення з метою подальшого викриття.
Велика частка американців вважають, що самі соцмережі, політики та громадськість мають докласти зусиль для боротьби з фейками. 45% вважають, що уряд, політичні діячі та обрані посадові особи несуть за це найбільшу відповідальність. 43% вважають, що це відповідальність громадськості. 42% - що за це мають відповідати пошукові системи та сайти соцмереж. Загалом лише 15% опитаних вважають, що ці три групи - політики, громадськість та соцмережі - мають нести рівну відповідальність за чистоту інформаційного простору.