Молдова виявилася найвразливішою до пропаганди – Індекс стійкості до російської дезінформації

Facebook / Foreign Policy Council "Ukrainian Prism"

При цьому сам індекс є лише частиною більш масштабного дослідження, пояснила під час презентації наукова редакторка проекту Вольга Дамарад. При його підготовці дослідники провели низку глибинних інтерв’ю та онлайн-опитувань й надали свої авторські висновки. Загалом дослідження охоплює 14 країн Східної та Центральної Європи.

При створенні самого індексу враховувалися три критерії: наскільки сильно населення представлене впливу пропаганди, якою є якість реакції з боку держави та наскільки вразлива вона до цифрового впливу.

 

Голова правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак пояснює, що для дослідження обрали такий широкий регіон, аби мати можливість порівняти, що відбувається в різних країнах та аби розвіяти скепсис в країнах ЄС.

«Наша базова гіпотеза підтвердилася. В пропаганди є свої специфічні наративи для різних країн та регіонів, але є й спільні, такі, що повторюються. Отже, є певна уніфікована стратегія», - зазначив він. Наприклад, систематично повторюються меседжі про те, що ЄС є невдалим проектом, а Україна провалилась як держава. Часто повторюються й негативні меседжі про НАТО.

При цьому найвищий рівень вразливості до пропаганди виявився у Молдови. Її показники індексу за усіма трьома категоріями були найнижчими. П’ять з десяти найбільших телеканалів країни переважно ретранслюють російські. Також в Молдові церква має найвищий рівень довіри серед усіх соціальних інститутів. А активні прихожани православної церкви - серед вразливих до дезінформації груп.

Загалом найвразливішими до пропагандами групами виявилися люди старшого віку, які часто відчувають ностальгію за СРСР й тому легше піддаються впливу; молоді люди, яким бракує критичного мислення; люди з низьким рівнем доходів або ж групи людей, які не згодні з мейнстімним політичним курсом та шукають альтернативу.

До вразливих груп відносяться й національні меншини, але тут ситуація може відрізнятись, залежно від країни, оскільки російськомовні меншини можуть бути дуже неоднорідними й до них можуть входити як росіяни, так і українці, білоруси тощо. У Чехії ця група дуже маленька й доволі стійка до дезінформації, розповіла чеська експертка Петра Вежова з Університету Масарика. Водночас під ударом опиняються чехи. «В 2015 році в Чехії був проведений загальний аудит загроз й гібридні та інформаційні загрози увійшли в топ-10. У тій ситуації, яка в нас склалась зараз, уряд намагається робити максимум можливого. Великим кроком було заснування Центру з протидії кіберзагрозам», - зазначила вона.

Водночас вразливість країн Південного Кавказу полягає в їх тісних ділових та економічних зв’язках з Росією. «80% експорту сільськогосподарської продукції Азербайджану припадає на Росію», - наводить дані Вікторія Біттнер з Центру економічного та соціального розвитку (CESD). Проблема країни полягає й у тому, що в Азербайджані дуже низькі заробітні плати в медіасфері. Журналістам доводиться мати кілька робіт, від чого страждає  їх професійний рівень. Також в країні непрозора форма власності медіа, а державні ЗМІ не мають гарантій того, що їм дадуть працювати незалежно. «Рівень мідаграмотності теж доволі низький. А через скорочення фінансування почали закриватися й програми, які займалися цим напрямком та професійними тренінгами для журналістів», - додала пані Біттнер.

Дослідження показало ще один цікавий тренд - Росія намагається домінувати в історичній перспективі, наприклад, використовує Другу світову війну як спосіб привернути до себе ті групи людей, для яких ця тема є чутливою. Це, знову ж таки, показало себе як дієва стратегія при роботі з групами людей старшого віку.

Дмитро Теперік з естонського Міжнародного центру оборони та безпеки розповів, що у його країні владі вдалося побудувати гарно скоординовану систему для протидії інформаціним впливам. Водночас він наголосив на тому, що важливо інтегрувати та враховувати російськомовну меншину. «Це такі ж громадяни Естонії. Й це не проблема пропаганди Крмля. Це проблема того, що ми не виконали нашу домашню роботу», - відзначив він. Як одну зі стратегій протидії пропаганді він назвав медіаграмотність та побудову цілісної екосистеми з активістів, журналістів, експертів із різноманітних галузей, яка діятиме злагоджено.

«Такий системний підхід набагто кращий, аніж просто блокувати російські телеканали», додав він, зазначивши, що країни ЄС продовжують бути надзвичайно наївними у питаннях пропаганди та дезіфнормації.

Більше про індекс та про дослідження читайте тут.

Нагадаємо, MediaSapiens також писав про розробку неприбуткової організації The Global Disinformation Index, яка працює над створенням системи оцінки веб-ресурсів на основі їхніх метаданих. Так команда хоче зробити рейтинг сайтів за поширенням ними неправдивих відомостей, а відповідно до цього й країн, де найбільше дезінформації.

comments powered by Disqus