Зараз необхідно формувати «елітарну медіаграмотність» — соціолог Євген Головаха

Євген Головаха, Фото Олексія Чумаченка

Про це він сказав сьогодні у своєму виступі на шостій конференції з медіаосвіти та медіаграмотності, яку організовують міжнародна громадська організація Internews в Україні та Академія української преси (АУП).

У дводенній конференції беруть участь близько 200 активістів медіаграмотності. Під час виступів та дискусій учасники обговорюють стан медіаграмотності в Україні та можливі спільні кроки для медіа, освітян та громадянського суспільства щодо подальшого розвитку критичного мислення

Пан Головаха наголосив, що не варто ототожнювати критичне мислення із недовірою до ЗМІ.  Адже одне із завдань медіаграмотності, на його думку, – формувати довіру до ЗМІ як до соціального інституту: однак не сліпу довіру, а критичну й раціональну.

«Медіа розглядається соціологами як один із важливих соціальних інститутів - кожен інститут відповідає за певну сферу соціальної життєдіяльності. Соціологічні дослідження підтверджують, що якщо є певний рівень довіри до інституту, тоді він якісно функціонує», - сказав Євген Головаха. До ЗМІ як до соціального інституту довіра серед українського населення низька, за даними Інституту соціології НАН України, із початку 1990-х вона не була вище середньої – тобто кількість тих, хто не довіряє, вища за кількість довіряючих.  В 2014 році зафіксоване соціологічно значуще зниження довіри до ЗМІ, при чому найбільше не довіряє молоде населення.

«Сформувати сліпу довіру – найлегше, цього можна досягти шляхом маніпуляцій, видовищності, впливом на маси. А ось сформувати критичну раціональну довіру – важче, на це потрібні десятиліття, тому у сфері медіаграмотності ще багато роботи», - вважає соціолог.  

Однак він зазначив, що паралельно із цим довготривалим процесом підвищення медіаграмотності населення, має відбуватись ще формування «елітарної медіаграмотності» - тиском на тих, хто приймає рішення, на «агентів впливу».

На запитання MediaSapiens, пан Головаха уточнив, що під елітою він має на увазі три групи: владу, ЗМІ та інтелектуальну спільноту. «Влада повинна зрозуміти, що вона не має права тиснути на ЗМІ – має бути плюралізм, і це треба доносити їй у різні способи. ЗМІ повинні розуміти, як те, що вони роблять, впливає на людей, тут в першу чергу необхідна реформа журналістської освіти. Інтелектуальна спільнота – науковці, зокрема, мають бути більш видимими у медіаполі – аби там фігурували не фейкові експерти, а справжні фахівці, але для цього вони теж мають робити певні кроки.

 Нагадаємо, що раніше Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич зазначала, що медіаграмотність потрібно запровадити в практику кожного вчителя і що розвиток критичного мислення в дітей є одним із ключових складових урядової реформи «Нова українська школа».

Як писав MediaSapiens, торік Міністерство освіти та науки затвердило всеукраїнський експеримент із медіаосвіти на 2017–2022 роки, який має назву «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику». Наше видання пояснило, в чому він полягає.

Раніше «Детектор медіа» презентувала результати соціологічного дослідження, згідно із яким  більшість жителів України (61 %) вважає, що держава і громадські організації мають докладати зусиль для підвищення медіаграмотності.

comments powered by Disqus