У Києві підбили підсумки проекту «Програма медіаграмотності для громадян»

Проект «Програма медіаграмотності для громадян» триває з липня 2015 року до кінця березня 2016 року, і здійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади (DFATD Canada), у партнерстві трьох організацій: Академія Української Преси, IREX та StopFake. Організатори зазначають, що головна мета проекту - посилення стійкості громадян перед дестабілізуючим впливом неправдивої інформації.

Основним способом підвищити медіаграмотність були тренінги, що проходили у 14 областях України. Проект концентрувався в першу чергу на східних та південних областях:

Всього у тренінгах взяли участь 14 803 громадян (це дані станом на 4 березня, однак оскільки частина анкет учасників ще обробляється, то остаточна цифра буде вищою). 

6-7 березня у Київ приїхали учасники-тренери із різних областей. Головна мета зустрічі була обмінятись досвідом, розповісти про проблеми, які виникали під час навчання, обговорити перспективи просування медіаграмотності серед широкого населення. На заході відбувся великий «ярмарок обміну досвідом», під час якого було представлено близько 80 презентацій про результати проекту.

Тренерами (а всього їх у проекті було більше 400) стали люди різних професій та роду діяльності. Більшість із них – це працівники середньої та вищої школи, закладів післядипломної освіти, працівники бібліотек, ЗМІ, представники місцевих громадських організацій.  Одним із етапів проекту було навчання самих тренерів, яке проводила група так званих «майстер-тренерів». «Перевагою проекту було те, що усі тренери працювали за уніфікованим алгоритмом, - зазначає   Валерій Іванов, президент АУП. – Зокрема, основним матеріалом був спеціально розроблений посібник для тренерів, максимально практично орієнтований. Тобто ми забезпечили їх зручним інструментарієм, за допомогою якого можна передати знання іншим».

Посібник зі слоганом «Не потони в інформаційному дощі» містить плани занять із вправами по різним темам, тезами до відеопрезентацій. Його розробка також була одним із етапів проекту – у його написанні взяли участь українські медіаексперти, педагоги, представники організацій АУП, IREX, StopFake.   Структура посібнику відповідає структурі тренінгів, що за задумом організаторів, мали досягти двох основних цілей: посилити здатність громадян встановлювати надійність джерел інформації, а по-друге, підвищити попит на правдиву інформацію.

Основні тематичні блоки: інформація і мас-медіа (зокрема, свідоме медіаспоживання, вплив інформації, процес відбору новин), маніпуляція і боротьба (пропаганда, фейк як різновид інформаційної маніпуляції),  мова ненависті (прийом дегуманізації, стереотипи, упередження).  Під час занять учасники виконували різні практичні завдання –  складали своє особисте медіаполе, шукали різні типи маніпуляцій у ЗМІ, вивчали способи перевірки інформації, розглядали «класичні» зразки пропаганди та мови ненависті (зокрема, історичний приклад Руанди).

Аудиторією тренінгів стало кілька цільових груп:

Серед учасників була велика кількість працівників середньої школи, викладачів вишів, бібліотекарів, а також науковців, психологів, журналістів місцевих ЗМІ, працівників державних служб, крім того, тренінги проводились для внутрішньо переміщених осіб. Окремо тренери виділяють такі групи аудиторій як молодь – студентів, та пенсіонерів. За словами тренерів, несподіванкою стало те, що саме молодь виявилась однією з найбільш пасивних категорій учасників. Складною аудиторією були науковці, які не завжди сприймали іншу точку зору, а найскладніше було працювати із держслужбовцями.  Вдячними та найбільш активними учасниками тренінгів  були пенсіонери: в першу чергу через більшу кількість вільного часу, а також через те, що вони є активними медіаспоживачами, виявляють інтерес до обговорення та бажання «знати правду». 

Загалом, як зазначали тренери під час презентацій, дієвою мотивацією для аудиторії був посил «не дати себе ошукати», «як знати правду». Також учасників тренінгів цікавило, як отримані знання вони можуть застосовувати на практиці у подальшому житті. 

Під час ярмарку обміну досвідом, тренери розповідали, які із тем були найбільш улюбленими серед учасників, а які дались найважче. Виявилось, що найпопулярнішими стали блоки про пропаганду та про медіавласність, остання викликала обговорення власників регіональних ЗМІ.  «Складніше було працювати із темою журналістських стандартів, обговорювати питання джинси чи цензури, - зауважує майстер-тренер проекту Зоя Казанжи. Хоча усі тренери зазначали, що це надзвичайно важливі теми, але можливо, потрібно змінити формат подачі. Але найважчою темою для абсолютної більшості стала тема мова ворожнечі. Люди втомились від негативу, є перебір із такими темами. Було нерозуміння, чому наприклад не треба стверджувати “людина з Донеччини вкрала”, мовляв, це ж правда! Часто виникала ситуація, що обговорення мови ворожнечі викликало мову ворожнечі».

Обговорення телевізійних сюжетів теж часто викликали бурхливі дискусії. «Те, що бурхливі обговорення виникали, це якраз одне із досягнень проекту, - переконаний Валерій Іванов. -  Бо нам вдалось достукатись до тих людей, які мають іншу точку зору, в тому числі до проросійськи налаштованих – якщо така різна аудиторія потрапила на тренінги, це уже успіх».  

Тренери зауважували, що не ставили за ціль змінити думку учасників, а в першу чергу хотіли підштовхнути їх до критичного оцінювання інформації.

Вони зазначають, що важливо у майбутньому, по-перше, охопити усі області, а по-друге, залучити до аудиторії тих громадян, які не зацікавлені у медіаграмотності (зацікавлені прийдуть самі).  Тренери із регіонів зазначали, що на їх думку, потрібно більше працювати у напрямі медіаграмотності із такими аудиторіями як  військовослужбовці, тимчасові переселенці, домогосподарками, мами мали дітей, батьки дітей шкільного віку, жителі територій на кордоні із окупованими територіями. Щоб дійти до них, однією зі складових проекту була інформаційна кампанія. В її рамках був розроблений соціальний ролик та білборди. Відео ролик транслювався у лютому на телеканалах 1+1, ТЕТ, 2+2. Білборди розміщували у 14 цільових областях проекту (в обласних центрах і деяких менших містах). За словами програмного менеджера IREX Любов Васильчук,  відеоролик зараз транслюється в київському метро та в соцмережах, а StopFake зараз розробляє навчальний ролик по медіаграмотності, який в середині березня буде поширюватися у соцмережах.

Фото надані організаторами

comments powered by Disqus