Оптимістична тенденція очевидна на графіку — у травні ми спостерігаємо, як «децентралізація» витісняє «федералізацію»  у ЗМІ. Детальний моніторинг показує важливість питання юридичної грамотності суспільства в цілому — як медіа, так і ключових спікерів.

Ці два слова — «федералізація» та «децентралізація», які заполонили політичні тексти та дискусійні майданчики, не дивлячись на схоже закінчення, мають кардинально різне значення, особливо — з точки зору відповідальності перед законом. На жаль, подекуди їх зміст, здається, залишається загадкою — не дивлячись на часте вживання, роз’яснювальна робота з приводу значення цих слів ні для ЗМІ, ні для громадян на початковому етапі не проводилася. 

Отже, федералізація— це зміна устрою держави на федерацію. На цей момент Конституція України передбачає унітарний устрій. Тобто заклики до федералізації є закликами до зміни устрою держави, затвердженого в Основному законі України. Публічні заклики до зміни устрою розглядаються в рамках Кримінального кодексу України, за них передбачено кримінальну відповідальність. У найкращому випадку такі заклики можна розглядати як дискусію щодо конституційної реформи. Разом із тим, внесення змін до Конституції є тривалим процесом, і не може бути результатом рішення лише одного з регіонів.

У той же час, децентралізація— це процес передачі повноважень з центрального на регіональний рівень.

На тему зміни унітарного державного устрою України на федерацію цієї весни не писала хіба що дуже лінива редакція. За проаналізований період 247 газет, що потрапили в моніторинг, написали 3 655 унікальних текстів, де обговорювалося питання федералізації/децентралізації. У цих текстах майже вдвічі частіше використовується термін «федералізація». Найчастіше обидва ці слова вживали ЗМІ у кризових областях — Харківській, Донецькій та Луганській. У відсотковому відношенні найбільше текстів про «федералізацію» публікували ЗМІ Запорізької області, у Дніпропетровській же – навпаки, «децентралізація» використовується вдвічі частіше «федералізації». Разом з тим, обидва слова вживалися паралельно — це видно у хронологічному графіку, де піки вживання фактично дублюються. 

Обидва терміни протягом цієї весни активно вживалися в регіональних ЗМІ у вигляді цитат, у яких, на жаль, не завжди вживався так званий «бекграунд» із поясненням. Детальний моніторинг свідчить, що у близько 20% випадків вживання  і тим, і другим терміном описувались однакові явища, у ще близько 15 % випадків у текстах відбувалася фактична підміна понять, тобто «федералізація» роз’яснювалася фактично як децентралізація. Це підштовхує до питання  — а чи є наше суспільство поінформованим щодо різниці у значеннях цих двох слів? Моніторинг свідчить про те, що у вживанні цих термінів були проблеми.

Як показав детальний аналіз, джерелом терміну «федералізація» часто є центральні ЗМІ або події загальноукраїнського значення (близько 65 %), але 35 % текстів із використанням цього терміну є результатом роботи регіональної преси. «Децентралізація» частіше приходить у регіони з джерел українських загальнонаціональних ЗМІ (82%), і має, відповідно, менший показник публічного обговорення в регіонах. Це відображає реалізацію «порядку денного», який формує центральна та регіональна влада.

Висновок цього дослідження не дуже втішний, хоча оптимістичний. Ідея «федералізації» на якийсь час захопила порядок денний у регіональних ЗМІ, де в умовно кожній 5 статті відбувалася підміна понять. У цьому контексті ми можемо ставити питання щодо юридичної грамотності суспільства. Разом з тим, висхідна тенденція використання слова «децентралізація» показує переростання дискусії в конституційне, законне русло, в першу чергу — за рахунок «сигналу» зі столиці держави.  Підтримка дискусій на регіональному рівні про детальні плани щодо децентралізації зможе перевести порядок денний політичної дискусії в регіонах у русло, передбачене Конституцією України: як у її основних положеннях, так і у питанні внесення змін до Основного закону, тобто конституційної реформи.

Дослідження було проведене в рамках проекту моніторингу інформаційних технологій «Media Transparency», яке реалізує Центр медіакомунікацій «Нова Україна» в партнерстві з інтернет-виданням «Телекритика».

Проект «Media Transparency» включає моніторинг і аналіз інформаційних технологій, які сьогодні присутні у медіа-полі України.