Під прицілом – телестанція. І не тільки…

Гвардія президента Алі Абдулли Салеха обстріляла під час сутички з бойовиками опозиції та племен, що приєдналися до них, приватну супутникову телестанцію Suhail TV у столиці країни Сані. Вона відкрила минулої середи кулеметний та мінометний вогонь, не припиняючи стрілянини вночі. Згідно з джерелами нью-йоркського Комітету захисту журналістів (CPJ), постраждали співробітники телестанції. Серйозних поранень зазнав оператор Мохаммед аль-Рахвані, якого доправили до шпиталю. Поранено і його колегу Ахмада Фіраса. Було частково пошкоджено технічне устаткування та архів. Мовлення вдалося відновити більш ніж через добу. Раніше журналісти й менеджери Suhail TV отримували погрози, що їх уб’ють.

Ця телестанція належить родині шейха Садека аль-Ахмара – голови впливової конфедерації племен хашед, який у березні приєднався до опозиції. Як повідомили офіційні ЗМІ, його та його спільників звинувачено у «державній зраді та військовому заколоті». Видано ордери на їхній арешт.

Тим часом прихильники аль-Ахмара вчинили напад на офіційну агенцію SABA і захопили її приміщення. За офіційними джерелами, снарядами зруйновано три поверхи будівлі, а також технічну інфраструктуру. Під час ракетного і кулеметного обстрілу будівлі електронного видання Al-Mu’tamar, що є органом правлячої партії, було поранено двох журналістів – Фарука аль-Камалі та Ахмада аль-Мутавакіла.

«Усі сторони цього конфлікту повинні зрозуміти, що зумисне обрання мішенню журналістів і медіа – це серйозне правопорушення і є потенційно воєнним злочином. Ми закликаємо єменський уряд негайно припинити насильство проти ЗМІ», – заявив координатор програми Комітету захисту журналістів на Близькому Сході та в Північній Африці Мохамед Абдель Даєм.

Перший загиблий та інші жертви свавілля

18 березня загинув 35-річний фоторепортер незалежного тижневика Al-Masdar Джамаль аль-Шараабі. Смертельна куля влучила йому в обличчя, коли він знімав на камеру мирну демонстрацію біля університету в Сані. Того дня сили безпеки відкрили вогонь по маніфестантах, жертвами кривавої акції стали десятки людей. На сайтах з’являлися повідомлення про загибель ще декількох єменських журналістів, та вони поки що не підтвердилися.

Натомість напади на репортерів та їх цькування стали в країні буденним явищем. Єменський синдикат журналістів отримав десятки телефонних погроз, чинилися спроби захопити його будівлю приступом. За повідомленням Міжнародного інституту преси (IPI), було конфісковано й знищено наклади низки опозиційних видань.

Наслідуючи приклад Каддафі…

У березні єменська влада видворила з країни чотирьох незалежних закордонних журналістів – американців Гейлі Суїтленд Едвардс, яка співпрацювала з Los Angeles Times, фоторепортера Джошуа Марисича – автора книги про Ємен, британців Поршу Уокер, яка друкувалася у Daily Telegraph і Washington Post, та Олівера Холмса – автора статей у Wall Street Journal і тижневику Time.

Спочатку органи безпеки і поліція взагалі заперечували цей свавільний факт. Про місцеперебування репортерів не знали навіть дипломати. Тим часом бранців декілька годин тримали в імміграційній службі, відібравши паспорти й телефони. Репортерів вислали після принизливих процедур і прискіпувань щодо незаконного перебування в країні. Зрештою їм пояснили, що це робиться «з міркувань національної безпеки».

«Ми всі побували в міністерстві інформації. Там нам сказали: “Усе гаразд. Можете працювати як журналісти”, – свідчить Олівер Холмс. – Я переконаний, що все це пов’язано з нашими повідомленнями про спалах насильства проти маніфестантів».

Число журналістів, які постійно перебувають у Ємені та працюють на американські та британські видання, відразу зменшилося вдвічі. «Нас лишилася жменька, і ми нервуємося. Єдине, що ми можемо робити, – сидіти, чекати й працювати, відлякуючи страх щоразу, коли хтось стукає до нас в двері». Це слова британської журналістки Йони Крейг, яка разом із двома колегами працює редактором англомовного тижневика Yemen Times.

Вона б’є на сполох: «Якщо усіх нас змусять покинути країну, постають питання: що буде далі? чи не отримають сили безпеки повного карт-бланшу діяти без сторонніх очей так, як їм заманеться? чи не посилиться військовий тиск? Це нагальні питання, відповідей на які ми не знаємо».

Відколи в країні почалися масові заворушення, єменська влада припинила видавати візи іноземним журналістам під приводом, що не встигає впоратися з напливом заявок. Нині жодне велике інформаційне агентство не має бюро в Сані.

«Депортація журналістів та посилення насильницьких нападів на маніфестантів викликає надзвичайну тривогу. Неминучим може стати жорстке придушення опозиції у стилі Каддафі», – прогнозує професор політології університету в Сані Абдулла аль-Фатіх.

* * *

Президент Алі Абдулла Салех править найбіднішою на Близькому Сході країною вже 33 роки поспіль. Масовий опозиційний рух проти нього почався в лютому, після революцій у Тунісі та Єгипті. Наразі Салех втратив контроль над ситуацією, однак неодноразово порушував обіцянку піти у відставку. Через це Рада співробітництва арабських держав Перської затоки відмовилася від посередницької ролі на переговорах між ним та опозицією. Становище в Ємені постійно різко загострюється. Саудівська Аравія та західні держави побоюються, що, скориставшись безладдям і бідністю в країні, тут розширить свій уплив «Аль-Каїда».

Джерела: Committee to protect Journalists, International Press Institute, Al-Jazeera on Line, Time.