Тонкі маніпуляції окремих медіа – у розпал протестних акцій
Я вже писала про те, що деякі журналісти та медіа замість усебічного та об’єктивного висвітлення протестних акцій – євромайданів – на захист європейського вибору України з усіх сил намагаються принизити вагомість та важливість самої події, яка сколихнула українське суспільство. Такі ЗМІ применшують масштаби акцій, свідомо зменшуючи кількість учасників, всіляко прагнуть показати всьому світові, що не доросли, мовляв, українці до Європи. Або просто висвітлюють подію як щось пересічне, не варте особливої уваги та переконують читачів, що в протестах беруть участь купка націоналістів, пенсіонерів та киян.
Одні це роблять відверто, називаючи євромайдани «збіговиськом», як сайт газети «Взгляд», інші – більш хитромудро. Як, наприклад, журналісти сайту газети «Вести», яка (нагадаю) є прикладом недобросовісної конкуренції на медіаринку України. Спокійно і зважено, нібито об’єктивно, навіть із дотриманням журналістських стандартів, вони доводять безглуздість громадянських протестів, їхню вигідність нібито, в першу чергу, опозиції та пророкують протестам безславну поразку. Після 1 грудня в таких медіа з’явився новий тренд: виставляти ці акції як погроми.
Як, наприклад, у матеріалі «Без грошей Березовського Євромайдану пророчать поразку». Відштовхуючись від інтерв’ю президента, в якому він так «переконливо» доводив, що євроінтеграційний курс України незмінний, Ірина Касьянова запитує: «У зв’язку з цим, виникає питання – в чому тоді смисл акцій протесту, які вимагають підписання угоди просто зараз?». У матеріалі авторка наводить коментарі Володимира Ар’єва, Сергія Соболєва з «Батьківщини» та політолога Вадима Карасьова.
Але в заголовок «ненав’язливо» виносить репліку депутата Михайла Чечетова. «“Все, что мы видим сейчас, – это десятая, нет, пятнадцатая часть Майдана-2004. У меня есть этому объяснение – тогда забастовку оплачивал олигарх Борис Березовский. А сейчас Запад, зная, что оппозиция все равно начнет тырить деньги, не захотел финансировать акцию”, – считает замглавы Партии регионов в Раде Михаил Чечетов. По его мнению, акция выгодна в первую очередь оппозиции, которая уже начала президентскую кампанию». Отак, легким порухом «мишки», збалансований, на перший погляд, матеріал перетворюється на маніпулятивний.
Фоторепортаж С. Харченка з майданів за 26 листопада подано під заголовком «Два майдани: бабусі і студенти» – і це знову маніпуляція. Таким чином «Вести» переконують своїх читачів, що серйозні люди працездатного віку участі в акціях не беруть, применшуючи суспільну значущість протесту. Досить побувати на майдані, щоб пересвідчитися, що там є люди різного віку й різних суспільних верств, але ж цього не можуть зробити читачі «Вестей» із Криму чи Луганська, де також безкоштовно роздається газета й читають сайт.
Ранок 28 листопада – перед початком Вільнюського саміту. Замість акцентувати увагу на значенні акцій, наприклад, для зміцнення громадянського суспільства в Україні, журналісти «Вестей» знову ж таки наголошують на безперспективності євромайданів при будь-якому розвитку подій – тепер вустами трьох політологів, опитаних кореспондентом Тамарою Балаєвою: «Вести» поставили політологам два запитання – що станеться на саміті і як його підсумок вплине на події на майдані. «Незалежні» політологи Михайло Погребинський, Кость Бондаренко та Дмитро Видрін кажуть, що «Євромайдан може продовжитись, правда ненадовго» (сьогоднішнього розвитку подій експерти явно не очікували). Даремно казати, що для дотримання балансу варто було б надати слово справді незаангажованим експертам. Адже, на моє переконання, все, що роблять журналісти «Вестей» – вони роблять усвідомлено.
28 листопада (тиждень протестів!) о 15:00 (!) на сайті газети «Вести» в рубриці : «Страна» все ще стоїть матеріал: «Для українців суттєво подешевшав борщовий набір» (?!). Тобто, журналісти сайту серйозно вважають, що в той час, коли увага всієї України, Європи і пострадянського простору прикута до Вільнюса, для їхніх читачів подешевшання борщу найважливіше? Для порівняння: головні матеріали в рубриці «Україна» на «Радіо Свобода»: «На Євромайдані заговорили про Єврореволюцію», «Від майдану до кордону з ЄС українців об’єднає живий ланцюг».
Репортери «Вестей» регулярно подають фоторепортажі та оновлюють короткі інформації про перебіг подій на майдані, але важко не звернути уваги, що сам герой євромайдану, учасник акцій НЕ ПРИСУТНІЙ у медійному просторі сайту. Ми його не чуємо, не знаємо, хто він, що його привело на майдан і чого він прагне. Про нього щось кажуть політтехнологи, журналісти, але читачеві «Вестей» важко уявити, хто ж він насправді. Журналісти за десять днів протесту (!) не спромоглися зробити та запропонувати читачам жодного інтерв’ю з реальною людиною. Або хоча б коротких бліців, щоб читач міг зрозуміти мотивацію дій протестувальників. Як, наприклад, це зробила «ВідеоТека» на «Телекритиці», подавши бліц-інтерв’ю з учасниками майдану, в яких люди пояснюють, – хтось дещо пафосно, хтось наївно, але щиро – чому Україні потрібна євроінтеграція та чому кожен із них бере участь у акціях.
Треба віддати належне: висвітлення жорстокого розгону «Беркутом» студентів на Майдані Незалежності в ніч із 29 на 30 листопада відбувалося оперативно. Інформація під назвою «Беркут жорстоко зачистив Євромайдан» регулярно оновлювалася. Втім, і тут не обійшлося без ложки дьогтю. «Випадково» з фейсбуку «виловлюється» коментар Раміля Замдиханова, який написав: «Насамперед скажу, що я протии розгонів будь-яких мітингів, навіть найбільш оскаженілих. Але справедливості заради, зазначу, що більша частина з тих, хто сьогодні виступає проти силових дій влади, в дзеркальній ситуації (умовний Тягнибок розганяє мітинг умовних комуністів) була б тільки "за", і ФБ був би переповнений заявами, на кшталт "так їм треба, проклятим комунякам, совкам, які тягнуть нашу прекрасну країну в прокляте минуле, змести негайно з шляху прогресу і розвитку. Слава "Беркуту", який виявився з народом, я несу йому гарячу каву і тістечка". Ось так і доводиться вибирати між лицемірством лібералів і безцеремонністю реакціонерів».
Розповсюдивши коментар саме такого змісту, фактично всіх тих, хто обурений кривавою розправою зі студентами та діями влади, безпідставно звинуватили в лицемірстві та подвійних стандартах.
І, як вже писала Діана Дуцик, о 12:40 у суботу Ольга Омельянчук розмістила інформацію «Ображені на опозицію прихильники відкривають новий Євромайдан». Але чому і чим вони ображені, не розкривається: відсутні пояснення як самих протестувальників, так і опозиціонерів, на яких вони образилися.
Впадає в око, що журналісти сайту газети «Вести» здебільшого вдаються до коментарів Костя Бондаренка, Михайла Чечетова, Михайла Погребинського, Вадима Карасьова, яких навряд чи можна назвати незалежними, а в рубриці «Мнения» активно ділиться своїм специфічним баченням подій одіозний Володимир Корнілов. Невже експертне середовище в Україні настільки бідне? Та ні, просто уявлення про подальший розвиток України саме цих експертів збігається з редакційною політикою «Вестей». А вона дуже добре прочитується в розділі «Евросоюз. Нужна новая восточная политика» статті Артура Надеждіна «Интеграция в себя» (надруковано також і у №14 журналу «Вести. Репортер»). Зокрема, в матеріалі наголошується: «Есть еще один вариант – договориться с Россией. Альянс ЕС и Таможенный Союз – Европа от Португалии до Владивостока и Украина как ее часть – может стать выходом для всего континента…». Без коментарів.
30 листопада сайт оприлюднив щонайменше дивну думку про те, що «Разгон Майдана сыграл на руку американцам. Кость Бондаренко считает, что последние события направлены на срыв украино-германо-российского диалога». «На самом деле саммит в Вильнюсе закончился очень успешно для Украины… у Киева получилось наладить трехсторонний диалог по линии ЕС-Украина-Россия. Через несколько месяцев должен был состояться саммит ЕС-Россия, где были бы еще раз проговорены эти вопросы, а вскоре после этого состоялось бы подписание Ассоциации и Украины с ЕС. При этом мы бы смогли изменить невыгодный для себя газовый договор и получить крупные кредиты как от Западной Европы так и от России. Таким образом, уже к 1 марта получилась бы очень выгодная для Украины, Европы и России, но невыгодная для Америки и их восточноевропейских союзников, геополитическая конфигурация». Навряд чи такі тенденційні заяви будь-кого з політологів варто подавати без коментарів справжніх фахівців у цьому питанні.
Висвітлюючи багатолюдний мітинг, який відбувся в неділю 1 грудня в Києві, журналісти «Вестей» виносять у заголовок: «Как в Украине прошла репетиция войны. Ситуация вышла из-под контроля лидеров оппозиции. Провокаторы и экстремисты пошли на штурм АП».Таким чином зміщуються акценти: увага читача свідомо загострюється на слові «війна» й переноситься з мирного багатотисячного мітингу на локальні протистояння на Банковій, пам’ятника Леніну та київської міськради.
Цьому сприяє і підпис під фото «Мирна акція протесту переросла в погром». Напрошується висновок, що майже півмільйона людей, які брали участь у Народному віче 1 грудня, кинулися громити все, що під руки потрапило. «По данным же политолога Владимира Корнилова, костяк штурмовиков составлял ряд радикальных националистических организаций, участвующих в акциях протеста», – пишуть репортери «Вестей», залишаючи в секреті, звідки в політолога така інформація.
«При этом все превратилось в бойню, и точное число жертв этих 18-летних мальчиков нам никто не скажет – их выносили пачками раненых», – нагнітає Володимир Корнілов, знову зміщуючи акценти: не «Беркут» побив людей, а беркутівців «выносили пачками раненых».Таким чином читачів залякують війною та переконують у тому, що опозиція слабка і не здатна контролювати ситуацію, а учасники протестів агресивні й непрогнозовані. Хоча сьогодні вже відомо, що більшість учасників подій на Банковій, журналістів та експертів схиляються до того, що бійки були спеціально спровоковані владою.
Чи доводиться дивуватися, що головні посили, які озвучуються на сайті газети «Вести», настільки точно збігаються з поглядом президента Росії Володимира Путіна? «События в Украине напоминают больше не революцию, а погром. На мой взгляд, это мало связано со взаимоотношениями Украины с Евросоюзом», – сказав російський президент.
Треба наголосити, що маніпуляції на сайті газети «Вести» майже непомітні непосвяченому читачеві, а отже ще небезпечніші.