Абревіатура НТА розшифровується як «Незалежне телевізійне агентство». Телекомпанія під такою назвою працює у Львові з 1998 року. За тринадцять років канал розширив ефірне мовлення на територію всієї області, а також увійшов до пакетів кабельних операторів 18 областей України. Разом із тим, принаймні, за останні кілька років абревіатуру НТА не було згадано у жодному гучному скандалі чи протистоянні (на відміну від, наприклад, обласної телерадіокомпанії або каналу ZIK), канал не виступав із амбітними заявами, не організовував гучних переформатувань. На НТА все спокійно. Чи є цей спокій ознакою впевненості в собі та добробуту, чи застоєм і кризою, ми з’ясовували у розмові з генеральним директором каналу Віталієм Біленем.

– Пане Віталію, як ви окреслите позицію вашого каналу на львівському телевізійному ринку?

– Повноцінних каналів, які мають цілодобове мовлення, у Львові є три: львівська обласна державна телерадіокомпанія, НТА та ZIK (також цілодобову ефірну ліцензію під логотипом «24» має ТРК «Люкс». – Авт.). Якщо врахувати, що ZIK виходить в ефірному мовленні 12-го каналу лише дев'ять годин, а решта – у кабелі та супутнику, то в нас, очевидно, пряма конкуренція в першу чергу з ОДТРК.

– А ТРК «Люкс»? Попри те, що вона не має цілодобового мовлення, а лише кілька годин на частоті Нового каналу, аудиторія в неї значна.

– Це аудиторія Нового каналу, який має високий рейтинг. Новини «Наш репортер» виходять на «Люксі» з 18.30 по 19.00, а «НТА-Новини» – о 19.00 та 22.40, тож аудиторія в нас різна.

– А в абсолютних показниках? Як співвідносяться ваші рейтингові показники із показниками конкурентів?

– Проведення досліджень – дороге задоволення. Ми не готові сплачувати десятки тисяч гривень для їх проведення.

– Себто, такої інформації ви не маєте?

– Не маємо. Та коли взяти рекламне наповнення на львівських каналах, на НТА воно є однозначно найбільшим. Це свідчить про те, що, незалежно від результатів вимірювань, рекламодавці розміщують рекламу саме в нас. Це найкращий показник рейтингу, бо рекламодавці не дають реклами будь-куди.

– Ви маєте на увазі, що серед львівських телеканалів ви є лідером за кількістю реклами?

– Я вважаю, що так. Якщо ввімкнути наш канал і поглянути на кількість реклами, ми лідери однозначно.

– Процитую фразу Ігоря Балинського: «Серед кожного типу ЗМІ ми маємо два медіа, які є, як на місцевий рівень, успішними та впливовими, всі решта – масовка. Дві газети, два радіо, півтора телебачення… Все». Чи згідні ви з такою думкою?

– Півтора телебачення – це хто? Кого він мав на увазі?

– Він не уточнив.

– Очевидно, це НТА і половина Львівської ОДТРК.

– А чи вважаєте ви нормальною ситуацію, коли на ринку – тільки «півтора телебачення»? Чи не слід це змінювати, і як це можна змінити?

– Ситуацію диктує ринок. Якщо взяти до уваги те, що канали живуть за рахунок реклами, то слід визнати, що ринок у Львові дуже малий. А що більше телекомпаній, то активніша між ними конкуренція, яка призводить до зниження цін, унаслідок чого всі потрапляють у гірше становище.

– То краще півтора потужних, ніж багато малих?

– Думаю, краще два потужних, ніж п’ять невеликих. Якби відбувалося бурхливе зростання виробництва, інфраструктури й держави загалом, тоді, можливо, двох каналів було б мало. Може, знадобилося б і п’ять, щоб умістити всіх охочих розмістити рекламу. А за теперішньої економічної ситуації рекламодавців бракує.

– Шеф-редактор ТРК «Люкс» Парасковія Дворянин в інтерв’ю «Телекритиці» говорила про те, що власники компанії ставлять перед нею одне важливе завдання: новини каналу мають бути рейтинговими, щоб канал був лідером у секторі інформаційного мовлення. Чи стоїть таке завдання перед інформаційною програмою НТА?

– Перед інформаційною редакцією НТА стоїть завдання, щоб новини були цікавими і зрозумілими для глядачів. Також ми робимо акцент на ексклюзивності, що передбачає мінімум офіціозу. Я не сприймаю новин, у яких випуск щодня починається з оди меру або губернатору.

Загальнонаціональні новини не можуть охопити регіональних подій. Тому, щоб не позбавляти нашого глядача права подивитися «НТА-Новини», ми обрали саме цей час – 19.00–19.30, коли на більшості загальнонаціональних каналів немає інформаційних випусків. Спершу ви дізнаєтеся, чим жило ваше місто, а потім, якщо схочете, дивіться загальноукраїнські новини.

– Якими є стандарти інформаційного мовлення вашого каналу?

– Ексклюзивність і неупередженість. Вимоги в нас дуже високі. Не даремно нашими кадрами намагається укомплектуватися кожен медіапроект, що стартує у Львові. Чимало наших уже колишніх журналістів працюють також у Києві на центральних каналах. Це свідчить про фаховий рівень команди (те саме про своїх журналістів казала і Парасковія Дворянин. – Авт).

– Хто власник (чи власники) НТА?

– Власником є Мацик Роман Михайлович. (Хто це, з’ясувати не вдалося, і гугл допомогти не зміг. – Ред.)

– Чи справді канал має зв’язок із «Укрзалізницею» та НАК «Нафтогаз України», як кажуть?

– Ніякого. Абсолютно. Ви бачили в нас програми, присвячені цим підприємствам?

– Колись вони були.

– Це було так давно… За царя Гороха. Ми фактично виконували роль продакшн-студії, яка виробляла телевізійний продукт. Зараз, якщо ви бачили десь програму про «Львівську залізницю», то це на ЛОДТРК.

– За неофіційною інформацією, зокрема опублікованою раніше «Телекритикою», власником вашого каналу є Едуард Занюк, а він свого часу був дотичний до обох цих підприємств. Ви можете це якось прокоментувати?

– Замовте довідку ЄДРПОУ, там чітко написано прізвище власника каналу. А Едуард Занюк є засновником телеканалу. Він створив НТА у 1998 році, а на «Укрзалізниці» і «Нафтогазі» працював більш як 5 років тому.

– Чи впливає власник на редакційну політику НТА?

– Ані власник, ані будь-хто інший на неї не впливає.

– Розпочавши мовлення через супутник та у кабельних мережах, НТА розширила покриття. У зв’язку з цим ви говорили про плани розширити мережу кореспондентів на західні регіони. Вони втілюються?

– Наразі в нас дещо інша ситуація. У висвітленні загальноукраїнських подій ми співпрацюємо з Першим діловим каналом і користуємося їхньою кореспондентською мережею.

– Тож від планів збудувати власну ви відмовилися?

– Наші плани залежать від економічної ситуації в країні. Ми канал не дотаційний. Тож наразі нам вигідніша модель співпраці з загальноукраїнськими каналами.

– Сітка розважального та пізнавального мовлення на вашому каналі є досить широкою. Це один із пріоритетних напрямків роботи?

– Ми стараємось давати глядачеві позитивну інформацію, бо негативної вистачає й без нас. Хто не хоче дивитись поганого, може вмикати НТА й отримувати заряд позитивних емоцій. Програмний продукт купуємо у провідних українських дистриб’юторів. Це недешеві, а отже, якісні художні та документальні фільми, пізнавальні програми для широкої аудиторії.

– Чи не маєте планів розвиватися в інтернеті? На вашому сайті люди кажуть, що їх це цікавить.

– Ця проблема нам відома, й ми будемо вирішувати її найближчим часом.

– Скільки сьогодні людей працює на НТА?

– Тридцять п’ять, із них десятеро – журналісти.

– Які вимоги ви ставите до журналістів, і що треба знати і вміти, щоби працювати на НТА?

– Більшість наших працівників – вихованці НТА. Наші стандарти та вимоги вони увібрали, ще будучи практикантами. Школа НТА добре відома – не знаю людини, яка б соромилася зізнаватися, що працювала тут. Ми нікого не беремо по знайомству, протекції. Коли мені дзвонять і просять когось узяти на практику, я відповідаю: «Рішення приймаю не я. Ваш практикант повинен сам прийти, постукати у двері й довести головному редактору, що він хоче тут працювати». Людина повинна сама виявляти ініціативу. Коли роботу шукає мама чи тато, це шлях у нікуди.

– До речі, на сайті каналу в розділі «Команда» є працівниця з прізвищем Білень. Це ваша родичка?

– Це моя дочка. Вона працює менеджером із продажу рекламного часу – помічником директора.

– Які з програм, які ви демонструєте, є продуктом вашого власного виробництва? І чи виготовляєте, як раніше, рекламну продукцію?

– Канал виробляє понад десять телепрограм, їх перелік можна подивитися на сайті www.nta.ua. Що ж до рекламного продукту, то ми маємо постійних клієнтів, які періодично замовляють у нас виготовлення реклами, одначе більше транслюємо все ж готових рекламних роликів.

– Ви кажете, що НТА – не дотаційний канал. Це справді можливо – бути самоокупним на регіональному телеринку?

– Якби ви запитали мене про це до кризи, я відповів би однозначно: можливо. Ми такими завжди були і є. Нам нелегко, бо ринок рекламних послуг у Львові був малий і ще зменшився, але завдяки рекламі від загальнонаціональних брендів ми даємо цьому раду.

– Отже, ви самоокупні?

– Так. Але грошей, які ми заробляємо, нам не вистачає для започаткування нових грандіозних проектів. Якщо економічна ситуація в Україні покращиться, будуть зрушення і в рекламній сфері. Та, думаю, 2011-й рік буде нелегким. Сподіваюся на 2012-й.